пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Ресторатор Андрій Пелюховський (ETER, Malevich) розповів у фейсбук про випадок вимагання у нього хабаря співробітником Фонду держмайна у Києві. За словами автора чиновник пропонував рік спокою за 15000 грн.
Андрій Пелюховський написав, що історія почалася з встановлення столу для кур’єрів біля входу у ресторан. Це стало причиною перевірки закладу чиновниками Фонду держмайна. Згідно з дописом ресторатора, його звинуватили у «незаконному заволодінні державним майном». Під час обговорення питання Пелюховському запропонували «конструктивну пропозицію» — передати 15000 грн за рік спокою.
Далі пряма мова:
«Вчора в мене вперше вимагали хабаря. Ініціація. Підприємець-юнак мав стати підприємцем-чоловіком. Нарешті прийшла пора безхмарному дитинству без будь-яких прелюдій перетворитись на доросле життя. Ось вони – суворі будні, неможливі на думку деяких людей без лексикону зрілості: договорняк, на лапу, башлять, на мазі. Я хвилювався немов підліток перед першим побаченням. За 6 років підприємницької діяльності це дійсно траплялось зі мною вперше. І це було навіть цікаво.
В четвер 13 серпня о 13:00 до нас в ETER, що знаходиться на першому поверсі Довженко-Центр : Dovzhenko Centre, прийшла планова перевірка від регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву. На руках у двох перевіряючих був наказ, який є підставою для такої перевірки.
Озброєні камерою і тренованим орлиним оком, чиновники почали вивчати чи бува не обкрадає підприємець Пелюхівський Андрій Анатолійович державу Україну. І вже за декілька хвилин виявилось, що таки обкрадає. За словами адміністратора кафе, якому вручили наказ, це стало зрозумілим ще до початку перевірки. Але це, звісно, художня деталь.
Я незаконно заволодів державним майном і ось як це сталось.
Хто бував у нас в кафе, знає, що воно знаходиться в глибині величезного холу на першому поверсі. Це скляний куб, наповнений світлом, рослинами, затишком і запахом свіжозмеленої кави. Перед скляною стіною, що біля входу в кафе, ми поставили високий стіл і стільці для кур’єрів Глово, аби вони залишали там свої клунки і самі очікували замовлення. Це абсолютно нормальна практика для закладів. Дійсно, декілька безцінних квадратних сантиметрів було безсоромно захвачено мною у держави для того, щоб створити нормальні умови для роботи кур’єрів і комфорт для гостей. Mea culpa!
Інше порушення ховалося за дверима, що ведуть з кафе у внутрішній двір Довженко-Центру. Відразу за ними є бетонний парапет, з якого відкриваються неповторні види на жваве будівництво висоток, зелений паркан та високі бур’яни під ним. Подвір’я – коли до нього був доступ – використовувалось для господарських потреб Центру, тепер там – вітри і пилюка.
Цей парапет, площею близько 14 кв. метрів я власними зусиллями перетворив на оазу серед пустелі. Білі штори, зелені рослини, блискуча підлога і, знову ж таки, неповторний пейзаж для публіки з оригінальним смаком. На парапеті ми розмістили декілька столиків. Туди виходять курити, а дехто любить там і пообідати. Також ми домовились з Довженко-Центром використовувати це місце в спільних заходах.
Формально цю площу дійсно можна назвати літнім майданчиком. І я би з радісттю оформив всі необхідні документи для того, щоб сезонно ним користуватись. Однак, цього не було зроблено з декількох причин.
По-перше, реєстрація майданчиків здійснюється у квітні, а заклад через карантин почав працювати в липні. По-друге, минулий досвід спілкування з Фондом на рахунок можливості тимчасового використання схожої ділянки, обернувся повним провалом. Підготовка документів, оплата послуг компанії, що здійснює оцінку, час – все коту під хвіст. Їм нецікава нерегулярна оренда і це чомусь не вважається порушенням інтересів держави.
От такий я злодій. А тепер саме цікаве.
Після перевірки я зателефонував одному з перевіряючих, а саме – Набоці Максиму Васильовичу, провідному спеціалісту відділу контролю за виконанням договірних відносин та використання державного майна. І він дійсно виявився “провідним”. Ми домовилися про зустріч, щоб обговорити мої порушення. Коли Максим Васильович, запропонував зустрітись біля будівельного майданчику, де шум і гамір, а не в кафе, де, власне, було виявлено порушення, я зрозумів, що перед нашим рандеву потрібно вмикнути диктофон.
Максим Васильович виявився чоловіком мого віку, солідно вдягненим, з новим айфоном. Після загальної преамбули по дорозі до місця переговорів ми зупинились і перейшли до справи.
Я пояснив Максиму причини порушень так, як це описано вище. Також зробив наголос на те, які складні часи зараз переживають підприємці мого масштабу.
Максим співчутливо вислухав мою історію. Однак, інтереси держави є інтересами держави… І Максим взяв на себе тягар їх відстоювати вогнем і мечем. Він сказав, що якщо складе акт, де будуть вказані мої порушення, і копія якого відразу потрапить до прокуратури, Фонд держмайна матиме підставу розірвати зі мною договір оренди і весь мій бізнес полетить шкереберть.
Аж потім “провідний спеціаліст” запитав чи є в мене конструктивні пропозиції щодо вирішення питання. Я відповів, що пропозицій не маю, так як цей досвід зі мною трапляється вперше. Після декількох хвилин щирих переминань з однієї ноги на іншу, невиразного муркотіння, і відведеного погляду, Максим дістав айфон, відкрив на ньому калькулятор і набрав на ньому число 15. Я поцікавився яку валюту він має на увазі, так як не розумів масштабів його апетиту. Він щиро засмутився. 15 тисяч гривень – і я отримую гарантію, що протягом року мене не турбуватимуть. “Я подумаю і дам вам знати завтра”, – сказав я Максиму і потиснув його наподив чисту руку.
Виконую свою обіцянку і цим дописом даю Максиму знати, що я вирішив.
Я не маю наміру викриттям одного з хабарників найнижчого рівня подолати гідру корупції, однак, щиро вірю, що боротьба із “захисниками державних інтересів” починається саме на цьому рівні. 15 тисяч – це не дуже великі гроші, хоча в сьогоднішніх обставинах я кажу це сумніваючись. Це гарна ціна за спокій і можливість працювати далі. Але мені не до вподоби такий комфорт. Не треба бути професором, щоб зрозуміти, що саме він – кров тієї ж гідри.
Я пишу цей допис не в білих одежах. Як підприємець, я хотів би діяти в абсолютно прозорому полі, але в більшості випадків – це смертний вирок для малого бізнесу. Ми щодня працюємо в атмосфері перешкод. За черговим “послабленням” незмінно слідує чергова порція маразму. Замість того, щоб покращувати послуги і продукти, ми думаємо над тим, як уникнути взаємодії з наступним максимом васильовичом. Ох, скільки ж їх сидить по державним установам. Скільки квадратних метрів можна було б віддати під справи, що створюють справжню додану вартість, а не під щурятники, в одному з яких сидить Максим Васильович і віддано захищає інтереси держави.
Аудіо нашої зустрічі додається. Максимальна цікавинка на 7-ій хвилині. Аби створити належну атмосферу, я наклав його на відео каламутної води в брудній річці».
Згодом з’явилась реакція голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченко. Він написав, що описана ситуація схожа на корупційне правопорушення. Підозрюваного співробітника відсторонено на період розслідування, а Андрію Пелуховському запропоновано звернутись до правоохоронних органів.
Далі пряма мова:
«Побачив пост шановного ресторатора Andrew Peluhovskiy, який орендує площу для свого ресторану в Національному Довженко-Центрі Олександр Ткаченко
Очевидно, що якщо його співрозмовником є співробітник Фонду, то мова йде про можливе корупційне правопорушення. Як керівник Фонду, я не збираюся толерувати корупцію на будь-якому рівні серед своїх підлеглих.
Ми намагаємося постійно змінювати кадрову структуру і позбавлятися старих кадрів, і кадровий склад Фонду оновлюється постійно. Але тим не менше, будь-яка діяльність Фонду є потенційно корупціогенною і несе відповідні ризики, що ми і побачили на даному прикладі.
Я прошу Andrew обов’язково звернутися до правоохоронних органів і зі свого боку обіцяю, що ФДМУ надаватиме всю необхідну підтримку для розслідування. Підозрюваного співробітника Фонду буде відсторонено від виконання обов’язків на період розслідування.
Як голова ФДМУ я вважаю, що тільки ефективна приватизація є рішенням, яке убезпечить нас від майбутніх подібних проблем.
І саме тому Фонд концентрує свої зусилля на якнайпрозорішій та якнайефективнішій приватизації та запуску оренди виключно через електронну платформу».
Фото: Facebook Andrew Peluhovskiy
Читайте також:
Історія однієї виноградної лози: ресторатор розповів, чого йому коштував благоустрій закладу
«Відновили роботу — почались перевірки»: думки ресторатора про державне регулювання бізнесу
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi