пошук
Анастасія Абрамова
Автор
Коли люди шукають щось поїсти, дещо у нашому мозку скеровує нас до нездорової їжі. Учені називають це теорією «оптимального пошуку їжі». Припускається, що наша просторова пам’ять або наші когнітивні карти еволюціонували і надають пріоритет найбільш калорійним продуктам.
Для наших предків-мисливців, які ніколи не знали, коли настане наступний прийом їжі, подібні підказки від мозку були в пригоді. Для сучасної ж людини, котра має вдосталь їжі, подібне може стати справжньою проблемою.
Тест на просторову пам’ять, який був проведений серед 512 учасників, довів, що наш мозок спеціально вказує нам дорогу до багатокалорійної їжі. Потрапляючи до лабіринту з продуктами, учасники краще запам’ятовували місця розташування шоколадних тістечок та картопляних чипсів, ніж здорових продуктів, таких як яблука та помідори.
У природному світі тварини, як правило, спочатку добувають високоенергетичну їжу. Однак постає питання, чи є у людей подібний імпульс, і чи пов’язано це з високим рівнем когнітивної обробки на відміну від рефлексу.
Фото: Scientific Reports Facebook
У минулих дослідженнях учасники мали швидко класифікувати та запам’ятовувати висококалорійні та низькокалорійні фотографії харчових продуктів. У результаті зображення мозку показало, що висококалорійні продукти викликали імпульси в зонах, які відповідали за відчуття винагороди.
У 2013 році невелике дослідження виявило, що фотографії висококалорійної їжі запам’ятовувались просторовою пам’яттю краще, ніж зображення фруктів та овочів. Подібні результати також змусили дослідників припустити, що наші просторові спогади, які склалися давно, можуть сприяти сьогоденному нездоровому харчуванню та набору ваги.
Результати нового дослідження підтверджують цю ідею та доводять, що когнітивна система оптимізована для енергоефективного пошуку їжі. У приміщенні, схожому на лабіринт, учасники дослідження пройшли вказаний маршрут, нюхаючи та перевіряючи смак 16 продуктів, як солодких, солоних, так і висококалорійних та низькокалорійних. Половина добровольців могла лише відчувати запах їжі, тоді як друга половина могла відчути її смак та запах. Важливо зазначити, що нікому не сказали, що згодом вони будуть перевірені на свою просторову пам’ять.
Добровольці на 27-28% справилися краще з пошуком шкідливої їжі, ніж здорової. Подібне відбулось навіть тоді, коли дослідники спробували змінити параметри відбору їжі, які могли б вплинути на результати експерименту: бажання людини скуштувати той чи інший продукт, його власні уподобання, знання про характеристику продукту. Співвідношення білків і жирів у продуктах також було збалансовано, щоб люди не могли приймати рішення базуючись на поживності.
Фото: Scientific Reports Facebook
Навіть тоді, коли учасникам був доступний лише запах, вони надзвичайно добре розуміли де знаходиться більш калорійний продукт; Насправді, у цьому випадку вони точніше запам’ятовували розташування їжі, ніж у випадку коли учасникам був доступний ще й смак.
«Однак наші спостереження демонструють незмінну здатність людей розрізняти різні типи запаху, дізнаватись про калорійні властивості продуктів просто із сигналів запаху та локалізувати об’єкти в просторі«, — пишуть автори. «Дійсно, вважається, що добре розвинений нюх надав перевагу виживанню серед наших предків«.
Можливо, потреба в їжі в часи полювання та пошуку їжі наразі впливають на наші рішення у виборі продуктів, але про це поки ще рано говорити. Потрібні додаткові дослідження, тому що зараз існує мало літератури про просторову пам’ять та її поведінкові патерни в сучасних умовах. Наприклад, невелике дослідження, проведене дослідниками, виявило схильність просторової пам’яті до висококалорійних продуктів, але результати не співвідносяться з фактичною харчовою поведінкою респондентів.
Фото: Scientific Reports Facebook
Читати ще:
Кампанія Eat ’Em Up 2 Level Up змусила геймерів їсти фрукти замість чипсів
Монохромний світ: як виглядала б їжа в упаковці без рекламних хитрощів
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi