Сфера гостинності за самою своєю суттю передбачає любов до людей і співчуття до їх слабкостей. Між барменом, який від природи схильний шукати способи доставити людям радість, і барменом, який терпить гостей тільки через гроші, є величезна різниця. І якщо таки братися за пошуки відповіді на питання "Чому соціальних ініціатив, що народжує українська барна спільнота, менше, ніж в багатьох країнах з розвиненою барною культурою?", на перше місце я б ставив саме цей пункт - "Ще досить багато "випадкових" людей, які залишаються в професії тільки через гроші ", а на друге - пункт "Ще досить багато тих, хто в піраміді потреб Маслоу не зміг піднятися вище базових ступенів".
На жаль, після карантину до нижніх щабель піраміди Маслоу (задоволення фізіологічних потреб, потреба в безпеці) опуститься ще більше людей зі сфери обслуговування. А бідність, як відомо, не сприяє широким жестам. На щастя, з будь-яких правил завжди є винятки. Тож сподіваймося на краще - нехай цих винятків вистачить до тих пір, поки наша індустрія гостинності не оговтається після кризи. Приклади, які я наводжу нижче, дозволяють в це вірити.