Смачні історії жіночого підприємництва: Чи важко наважитись відкрити бізнес? - PostEat

пошук

Смачні історії жіночого підприємництва: Чи важко наважитись відкрити бізнес?
Чи важко наважитись відкрити бізнес? Як знайти клієнтів чи постачальників? Чи всі підприємці рахують бізнес-план на старті? У кожного своя історія відкриття власної справи, залучення фінансування, пошуку цільової аудиторії та партнерів, каналів збуту та нових ринків. Але безумовно, будь-якого підприємця об'єднує важлива річ на старті бізнесу — реалізація своєї мрії. У когось вона глобальна і має на меті стратегічне масштабування, а хтось працює в нішевому напрямку, або в своїх невеличких містечках, задовольняючи смаки тамтешніх жителів.

Саме з такими бізнесами пропонуємо познайомитись в рамках спецпроєкту «Смачні історії жіночого підприємництва», разом з виконавчою директоркою ITFC Іриною Титарчук.
Ганна Букатіна, засновниця кейтерингової компанії Bukati catering з Донецької області, завжди любила і вміла готувати. І коли в церкві, прихожанкою якої вона була, проводили благодійні обіди та зустрічі, вона часто брала на себе приготування і подачу страв.

Знайти свою справу допоміг випадок. Друзі Ганни знали, що вона вміє організовувати фуршети, і попросили її зробити це для весілля на 60 осіб. Спочатку вона не знала, чи варто погоджуватися, адже ще ніколи не готувала на таку кількість людей, проте вирішила спробувати. Банкет пройшов відмінно, і скоро вона отримала нову пропозицію для співпраці.

Вже після цього, порадившись з чоловіком, Ганна вирішила професійно зайнятися кейтерингом — спочатку планувала готувати страви на кухні, вважаючи, що це буде максимально зручно і вигідно. Але вже після курсів по кейтерингу, які вона проходила в Києві, зрозуміла — треба робити все професійно з самого початку та одразу знайшла приміщення, почала вести сторінки в соціальних мережах, працювати з бізнес-планом, а також багато часу присвятила пошуку ідей оформлення та рецептів страв.

Проблема була лише в обладнанні. Готувати страви для фуршетів, кава-брейків та інших заходів — це не те ж саме, що зробити обід на 3-5 осіб на кухні. Всі можливі ресурси вклали в ремонт і закупівлю посуду, але цього все одно не вистачало для якісної роботи.

Тому коли друзі розповіли їй про програму # EU4Youth, Ганна відразу використала цю можливість — слайсер для нарізання продуктів тонкими скибочками, професійна плита і велика посудомийна машина, придбані за рахунок отриманого гранту, дозволили нарешті відкритися. Майже відразу Ганна отримала велике замовлення на організацію фуршету на 120 чоловік. Після нього були інші заходи та бізнес почав розвиватися.

На своєму виробництві Ганна проводила майстер-класи з приготування і почала наймати людей для роботи — помічників на кухню, офіціантів та інших спеціалістів. Її мрія — надавати робочі місця випускникам дитячих будинків, які часто губляться, виходячи в доросле життя. І Ганна вірить, що ця ідея буде реалізована і її бізнес розвиватиметься як відповідальний бізнес з підтримкою соціальної складової.
Уляна Бондар, власниця, засновниця, кухарка та продавчиня солоної карамелі Caram.one
Уляна Бондар, власниця, засновниця, кухарка та продавчиня солоної карамелі Caram.one реалізовує свою діяльність в Хмельницькій області. Бажання мати нехай і маленьку, але свою власну справу, було в Уляни ще з шкільних років, але лише зараз вона дійшла до реальних дій.

Ідея солоної карамелі з'явилась просто — її виготовленням у місті ще ніхто не займався, а усі солодощі, які дівчина робила для друзів розлітались за лічені хвилини. Тому рішення ризикнути було легким, вже того ж вечора Уляна почала експериментувати з різними рецептами та виводити свою ідеальну формулу. Оскільки бізнес поки що не має значних обертів — вся робота від закупівлі продукції до упаковки та доставки замовлень робиться Уляною самостійно, але вона задоволена цим, бо має можливість знати своїх клієнтів особисто. Найбільше задоволення для дівчини — це зустріти сусідів, які кажуть, що терміново потрібно поповнювати домашні запаси карамелі.

Вересень 2020 року почався з чітким розумінням, що якщо робити продукцію, то лише найкращої якості та з увагою до дрібничок. Тому обов'язково необхідно було вивчити максимум технологічних нюансів, самотужки шукати підручники та навчальні відео. Так на баночці з'явилась пломба, яку потрібно зривати для того, щоб відкрити карамель, та одноразові ложечки в індивідуальній упаковці, тому карамель можна куштувати одразу і безпечно. Для Уляни основною метою є задоволені споживачі, які повертаються ще, готують за її рецептами, і найголовніше — дають куштувати карамель своїм діткам. Коли потрібно було вперше на загал розказати про початок власної справи було страшно, що не зрозуміють. Проте чим далі, тим більше почала втягуватись у спілкування, обмін досвідом та прийняття критики, а також зрозуміла — для молодої дівчини кращого життєвого досвіду важко і уявити. Уляна багато часу приділяє розвитку та вдосконалює свої навички не тільки з приготування солоної карамелі, а ще й на навчальних програмах вивчає основні напрямки управління власним бізнесом.
Ольга Мельник, засновниця українського бренду здорової їжі Eki-Neki
Ольга Мельник, засновниця українського бренду здорової їжі Eki-Neki із Черкаської області, маючи майже 20-річний досвід в корпоративному бізнесі, 4 роки тому вирішила кардинально змінити професійну сферу та започаткувати власний бізнес. Опис бізнес-ідеї полягав у наступних тезах: продукт з категорії здорового харчування, місцева сировина, імпортозамінник чи інноваційний продукт, експортний потенціал та потенціал для виробництва органічного продукту.

Так, компанія започаткувала перше в Україні виробництво снеків з безглютенових круп (кукурудзи, рису, гречки), що є здоровою альтернативою картопляним чіпсам, бо вони смачні, хрумкі, але не містять жодних підсилювачів смаку чи консервантів, збагачені оливковою олією extra-virgin та натуральними спеціями.

За роки існування бізнесу було багато цікавих моментів. Перші перемовини та вивчення попиту на продукт робили ще до того, як придбали виробниче обладнання. На замовлення, закордонний виробник з української сировини виготовив напівфабрикати, з яких на виробничих потужностях партнера команда експериментувала з рецептами та створювала дегустаційні зразки.

Повертаючись до початку, Ольга з посмішкою згадує, що вони з партнерами були сміливими на старті, бо жоден не мав досвіду в цьому виді бізнесу та не усвідомлював ні ризиків, ні викликів, які очікували попереду. Але, саме важливе, чому компанія працює і розвивається й нині, полягає в тому, що всі, задіяні в процесі виробництва люди, займаються цікавою для них справою. На сьогоднішній день міні-хлібці ТМ Екі-Neki можна придбати в таких мережах, як Еко-Лавка, Лавка традицій, Новус, WineTime, Мегамаркет, Ашан.

Ольга з командою продовжує працювати в напрямку збагачення продукту інгредієнтами з високою харчовою цінністю, а також експериментує з рецептурами для підвищення вмісту рослинного білку та використанням нішевих круп (амаранту, коноплі).
Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі
Ці приклади підприємництва доводять, що і в малих містечках, і в нішевих напрямках можна успішно займатися своїм бізнесом і отримувати прибуток. А своєрідними провідниками, що допоможуть таким бізнесам розвиватись є торгово-промислові палати, бізнес-асоціації та інші інституції, що мають на меті підтримку підприємств. Адже успішний розвиток малих та середніх підприємств — це нові робочі місця, податкові надходження, покращення рівня життя населення та запорука зростання економіки.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.