Я ріс у мультикультурі, у нас була багатонаціональна родина, а більшу частину життя я провів за кордоном. Все це вплинуло на формування діапазону «тих самих пам'ятних смаків» врешті-решт. Українська кухня, татарська, грузинська, кримська, персидська, індійська, близькосхідна, фінська — можу перераховувати ще довго. Я спробую виокремити щось, хоча це буде нелегко.
Скарбниця моїх вражень від їжі була започаткована моїми прабабусями. Вони готували різноманітні великі пироги з капустою або м'ясом, грибами.
Також пам'ятаю розсільні пироги, в які додавали огірки, розсіл, а першим шаром начинки була гречана каша. Готували вони і невеличкі пиріжки, смажені в олії — тісто було пухке та ніжне, як у бурсаків, але з начинкою. В приготуванні приймали участь всі, окрім чоловіків, так було заведено. Так, мене не пускали на кухню, і я страждав.
Моя бабуся фантастично готувала вареники та пельмені, в начинці яких було важливе співвідношення різних видів м'яса та додавання у фарш дрібного льоду, який під час варіння перетворювався на бульйон. Пельмені часто подавали у бульйоні, але тоді їх ліпили меншого розміру.
На дачі влітку та восени варили варення у великих мідних тазах. Найдивовижнішим було варення з райських яблук, які залишались цілими, прозорими, і їх можна було діставати з банки за гілочку. Варили його у кілька етапів, поступово, щоб яблука не луснули та набули цукрової прозорості.
Напевно, немає нічого банальнішого за вівсяну кашу, проте я досі їм її зранку, як було заведено в дитинстві. Ми з братами та сестрами тоді жили в Фінляндії, збирали чорницю в околицях Фінського заливу і потім перетирали її з цукром та додавали до вівсянки. Виходила не каша з чорницями, а чорниці з кашею. Крім цього до каші я додавав традиційний лапландський обсмажений сир і відчував себе королем сніданків.
В Ірані мені запам'ятався смак смаженої на вогні телячої печінки. Я не знаю, наскільки золоті руки були в тих кухарів, але мені здається, печінка сама до них приходила та благала себе приготувати в цьому кафе. Іноді до печінки ми брали рис із шафраном. Іранський шафран — це окрема історія, чиста магія смаку.
