Фестиваль нематеріальної культурної спадщини у Пирогові 2025: традиції, обряди та страва «шпачки» з Черкащини

Головна › ЇЖА › Фестиваль нематеріальної культурної спадщини у Пирогові 2025: традиції, обряди та страва «шпачки» з Черкащини

Валентина Дуткевич

Автор

6 вересня 2025 року у Києві, в Музеї народної архітектури та побуту України «Пирогів», відбувся Фестиваль нематеріальної культурної спадщини «Жива культура – Живий світ». Подія зібрала носіїв традицій з різних регіонів України та стала масштабним святом автентики.

Гості фестивалю мали змогу побачити унікальні народні обряди, почути старовинні пісні та доторкнутися до живих традицій українців. Велику увагу відвідувачів привернула гастрономічна частина програми, де презентували автентичні обрядові страви України.

Особливий інтерес викликали «шпачки» – традиційна обрядова страва Черкащини, яка символізує родинне тепло, спадкоємність поколінь та любов до рідної землі. «Шпачки» з Черкащини – це маленькі пиріжечки у формі пташки з картопляною начинкою, які готують на важливі родинні події та обряди. Вони є яскравим прикладом того, як традиційна українська кухня поєднує символіку та смак, зберігаючи культурну пам’ять.

Фестиваль у Пирогові показав, що нематеріальна культурна спадщина України живе й розвивається, об’єднує покоління та залучає все більше людей до збереження автентичних традицій.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Гості мали нагоду познайомитися з різними рецептами цієї страви та дізнатися більше про її місце в українській кулінарній традиції. Фестиваль вкотре засвідчив, що кухня є невіддільною частиною культурної спадщини: через страви передається пам’ять про предків, формуються сімейні традиції та зберігається жива культура українського народу.

Її історія сягає кількох століть: на Черкащині «шпачки» готували під час календарних і родинних свят, як символ єдності сім’ї та спадкоємності поколінь.

Страва має особливу символіку, у маленьких борошняних виробах у формі пташок закладено ідею родинного тепла, захисту та зв’язку з природою. Для громади це був не просто хліб, а своєрідне «послання» на майбутнє, знак побажання миру й злагоди.

На фестивалі відвідувачі не лише куштували «шпачки», а й дізнавалися від майстринь, як правильно замішувати тісто, формувати пташок і випікати їх за давнім звичаєм.

Ця гастрономічна частина події показала: кухня, це більше, ніж їжа. Це спосіб зберегти пам’ять про предків, оживити традиції та передати їх наступним поколінням.

А «Жива культура», це те, що ми готуємо, співаємо, святкуємо й розповідаємо. І «шпачки» з Черкащини стали яскравим нагадуванням про те, як через просту страву оживає історія.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Про страву

«Шпачки», це невеликі пиріжечки (пиріжечки) у формі пташки, з картопляною начинкою, які після випікання поливають олійно-часниковою підливою; обрядова (ритуальна) страва, місцевий елемент нематеріальної культурної спадщини Городищенського району Черкащини.

Носії традиції (старожили Городищенщини) згадують, що шпачки з’явилися в місцевості приблизно в середині XX століття (згадки про 1960-ті роки). І виникали як спосіб використати залишки борошна, тіста й картоплю.

У сучасний час традицію зберігають у селах і міському просторі Городищенського району; останні роки про шпачки писали й знімали місцеві ЗМІ, їх популяризують як елемент місцевої культурної ідентичності.

Назва пов’язується з птахом «шпак» (шпаки). Форма пиріжка нагадує пташку, а символіка, це побажання повернення додому (особливо для хлопців, яких проводжали в армію). Мотив «як шпак повертається весною, так і щоб хлопці вертали додому» повторюється в усіх джерелах.

За свідченнями місцевих, страва могла виникати як сезонна весняна закуска і як «трафарет» обрядового символізму (зв’язок з поверненням птахів навесні).

Традиції приготування

Тісто традиційно роблять на воді (інколи з кислим молоком, сода), тобто просте дрібне тісто з борошна, води (або кисломолочного продукту), солі; формують маленькі пиріжки у формі пташки. Начинка здебільшого картопляне пюре (звідти й простота рецепту). Після випікання пиріжки поливають олією з часником і кропом або подібною підливою.

Приготування часто відбувається колективно (родина, сусіди, громадські заходи), тобто це елемент соціальної згуртованості; господині передавали рецепт з покоління в покоління.

Коли готували

Проводи в армію. Один із найяскравіших мотивів: шпачки подавали, коли проводжали молодих хлопців; супроводжували промовами-побажаннями повернення.

Родинні святкування: поминальні обіди, хрестини, інші родинні зібрання; також згадується як страва «на другий день весілля».

Сьогодні також на культурних заходах, фестивалях місцевої спадщини й гастрономічних зустрічах (його популяризують у громаді та через кулінарні проєкти).

Рецепт (на основі місцевих описів)

Інгредієнти (на ~25–30 шпачків)

борошно — 400–500 г
вода або кисле молоко — ~250–300 мл (регулюйте по густоті)
сіль — 1 ч.л.
сода — щіпка (якщо тісто на кисломолочному)
рослинна олія для змазки/запікання — 2–3 ст.л. у тісто + для поливки 50–100 мл
картопля — 6–8 шт. (зварити), сіль, перець, вершкове масло — для начинки
часник — 2–4 зубчики (для підливи)
кріп (дрібно) — за бажанням

Покроково

Начинка: зваріть картоплю до м’якості, розімніть у пюре, додайте сіль, перець, трохи вершкового масла. (Деякі господині додають смажену цибулю.)
Тісто: змішайте борошно з сіллю; додавайте воду (або кисле молоко) невеликими порціями до м’якого, не надто липкого тіста. Якщо використовуєте кисле молоко, трохи соди. Замісіть і дайте відпочити 10-15 хв.
Формування: відщипуйте невеликі кульки тіста, розкачайте або приплескайте у невеликі кружечки. Кладете ложечку начиння, формуєте пиріжок у формі пташки, притискаєте краєчки, робите «хвостик»/вгнутість, щоб виглядало як шпак. (У відео та репортажах видно різні прості прийоми надання форми).
Випікання: викладіть на деко, змащене олією, випікайте при ~180–200°C до золотистої скоринки (15–25 хв. залежно від розміру).
Підлива (часникова): у теплу олію (або підігріту рослинну/вершкову суміш) додайте подрібнений часник і дрібно нарізаний кріп, дайте трохи настоятися (щоб не підгорів часник) і обережно полийте шпачки перед подачею або подайте окремо.

У кожній сім’ї є свої дрібні відмінності (деякі використовують кисленьке молоко у тісті; інші воду; інколи додають цибулю або інші трави в начинку).

Місцева влада, культурні інституції й навіть відомі шефи долучаються до збереження та промоції рецепту як елемента НКС громади.

Джерела:

https://uccr.org.ua/news/tradytsiia-pryhotuvannia-obriadovoi-stravy-shpachky-m-horodyshche-ta-sela-horodyshchenskoho-rajonu-nabokiv-dyrdyne-starosillia-mliiv-buda-orlovetska-cherkaskoi-oblasti/?utm_source=chatgpt.com
https://suspilne.media/cherkasy/1093910-stavili-na-stil-provodzauci-v-armiu-ak-na-cerkasini-gotuut-obradovu-stravu-spacki/?utm_source=chatgpt.com

Фото: Валентина Дуткевич

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах: