пошук
Наталія Парапан
Автор
У літній Київ, що стає одним із центрів кулінарного відродження Східної Європи, завітав Берлін. Не той Берлін, що живе в кліше нічного рейву і currywurst, а новий, нюансний, локальний, з цікавістю до продукту. І привезли його цього разу не політики, а шефи.
У стінах Mirali, одного з ресторанів української столиці, відбувся поп-ап: гастроподія з використанням місцевих інгредієнтів і дослідженням локальних смаків. Цей вечір створили Вадим та Сьорен, команда з закладів Берліна, що відомі своїми гастрономічними проєктами: ресторан Trio, ресторан Otto та винний бар Pluto. Їх обличчя поки що не знайомі широкій аудиторії, але ми з радістю будемо з ними знайомити, бо філософія, яку вони несуть, змінює те, як ми дивимось на їжу.
«Просто, локально, з душею», — так можна описати концепцію їжі, що пропонують в нео-бістро Otto, які мають багато шанувальників у Берліні. А тепер вони привезли своє бачення до Києва. Їх спосіб мислення та підхід до сучасної гастрономії дозволяє побачити цінність у буряку, топінамбурі чи зеленому волоському горісі.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
У співпраці з київським Mirali, ця філософія трансформувалась у меню з п’яти страв. Готували різне: від салату до маринованих яєць, від печеного топінамбура до авторських десертів з гречки та зелених волоських горіхів. Використовували фермерські продукти, українське вино, буряк, квашені томати, м’ясо дикого оленя.
Усі локальні і знайомі продукти, але в новому контексті. Робота з місцевими інгредієнтами робить присутність шефів з Берліну у Києві важливою та цінною. Ми побачили в цій співпраці головним не демонстрацію майстерності, а жест довіри до локального.
На YouTube-каналі Hungry Eyes, вийшов випуск про цю поп ап вечерю. Автори говорять:
«Це не просто кулінарне шоу — це культурний обмін, гастротуризм і новий погляд на сучасну кухню. Глядачі каналу побачать, як готуються страви, які поєднують у собі автентику, ресторанну культуру та міжнародні техніки приготування».
Камера тут не полює за епатажем чи фаєрами на сковорідці. Вона роздивляється і показує процес. Тихий, зосереджений, дбайливий. Пальці, що перебирають гречку. Руки, що поливає яйце оцтом. Очі, що шукають у продукті смак, а не декорацію.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Що відрізняє цей поп-ап від десятків інших? Звісно присутність іноземних шефів, але й підхід до приготування та використання інгредієнтів. Їжа тут не імітує чужі техніки чи презентації, а показує себе, приймає місце, приймає час.
Цей 20-хвилинний ролик є водночас документом часу, прикладом нової гастрономії, співпраці, і натхненням.
«Кулінарне натхнення, яке демонструє, як культура харчування та локальні продукти можуть об’єднувати людей навіть у непрості часи», — повторюється в описі до випуску. Ми зчитали це так, що кухня також може бути жестом підтримки, жестом довіри, жестом миру. Особливо зараз.
Київ і Берлін тут зустрілися не як столиці, а як культури, як людські руки, які щось передають одна одній: рецепт, продукт, досвід, знання. Побідна співпраця просто і зрозуміло показує, як люди з різних країн можуть співіснувати: в повазі до культури одне одного, в обміні знаннями, в підтримці та синергії, яка об’єднує та підсилює кожного.
Розмова з шефами, процес приготування та вечеря вийшли особисті і, певним чином, інтимні. Hungry Eyes це показали. Otto це створили. Mirali це підтримали.
Цікава історія, яка когось надихне, когось навчить та залишиться в памʼяті тих, хто пробував, готував, дивився. І, без сумніву, надихне тих, хто шукає в їжі не тільки смак, а ще й сенси у співпраці, обміні досвідом, знаннями та підтримці.
Ось вам випуск Hungry Eyes:
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi