пошук
Наталія Парапан
Автор
У Києві нещодавно пекли паски. У межах проєкту «Soul of Soil 2.0» («Душа землі») в одному із супермаркетів «Сільпо» зібралися іноземні дипломати, Юлія Свириденко, перша віцепремʼєрка і міністерка економіки, шеф Євген Клопотенко й просто гості, які готували великодні паски з борошна, зробленого з пшениці, вирощеної після війни.
«Цим проєктом ми хочемо привернути увагу до проблеми забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами. Зараз Україна найбільш забруднена мінами країна світу — 139 тис. км² є потенційно замінованими. Мета цієї ініціативи — показати світові справжню ціну українського хліба», — зазначила Перша віцепремʼєр-міністерка України — Міністерка економіки Юлія Свириденко.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Це борошно змололи в Миколаєві, а зерно виросло на полях, які ще кілька місяців тому були заміновані. Мала Олександрівка, інші села Херсонщини та Миколаївщини — саме тут сапери розчистили понад 1800 гектарів землі. І тепер там знову росте пшениця. Українська. Стійка. Жива.
Фермер Олексій Руденко, який виростив цю пшеницю, не вийшов на сцену. Але про нього говорили. І говорили як про того, хто повернув до життя землю, на якій досі чути війну.
Майстер-клас провів Євген Клопотенко — шеф, який точно знає, як робити «непродаваємі» паски. Бо ці паски — не для полиць. Вони — символ. Кожен учасник отримав одну таку. Безкоштовно. Бо купити її неможливо. Бо вона — частина історії. І ті, хто тримав її в руках, знали, з чого вона зроблена.
Проєкт «Soul of Soil 2.0» — спільна ініціатива Міністерства економіки України, ПРООН і мережі «Сільпо». Його суть — показати світові, якою ціною дається кожен буханець українського хліба. Бо 139 тисяч квадратних кілометрів землі в Україні — потенційно заміновані. Це більше, ніж площа Греції.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Подія про памʼять, про землю, про втрати й про повернення. Ціллю було показати справжню ціну українського хліба. Це про сміливість саперів. Про працю фермерів. Про підтримку світу.
Ось, що сказав про ініціативу Матіас Шмале, Помічник Генерального секретаря, Координатор системи ООН в Україні і Гуманітарний координатор.
«Ініціатива «Душа землі» уособлює стійкість і дух України. Напередодні Великодня, ми повинні пам’ятати, що кожен буханець хліба, кожна паска на наших столах є результатом багатьох історій мужності – відданості фермерів, хоробрості саперів та непохитної підтримки міжнародної спільноти. Наші колективні зусилля з розмінування – це не просто відновлення землі, це відновлення життя і забезпечення майбутнього, в якому українська земля буде відігравати важливу роль у забезпеченні продовольством усього світу».
Такі майстер-класи пройдуть ще у Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі та Миколаєві. Там теж будуть шефи — Леонід Малюга, Андрій Ворона, Олександр Цепковський, Ігор Зражевський, Георгій Асірян, Юлія Хізніченко. Люди, які своїми руками творять гастрономічну мову України під час війни.
У «Сільпо» пояснюють просто: «Ми щодня печемо хліб. Ми знаємо, скільки в ньому значень. І хочемо, щоб наші Гості це відчули теж».
Директорка з маркетингу «Сільпо» Катерина Огуряєва сказала:
«Ми в «Сільпо» щодня печемо хліб, тому усвідомлюємо цінність українського збіжжя, вирощеного попри війну. За допомогою майстер-класів із виготовлення пасок ми хочемо розказати нашим Гостям — не через тексти і цифри, а через спільний досвід — про справжню цінність хліба, виготовленого з борошна з розмінованих полів. Гості дізнаються історію борошна, відкриють секрети випікання від знаних шефів і отримають на згадку паску, яку неможливо буде придбати. Це наш спосіб сказати людям, які повертають життя на деокуповані території: ми знаємо, ми цінуємо і ми безмежно вдячні».
А ще створили Великодній кошик, у якому — не лише паска. Там є галицькі писанки, розписані мамою загиблої парамедикині Ірини Цибух. Там є рушники з вербовими гілочками, які вишили бабусі із прикордонної Сумщини, учасниці проєкту «Моїм.Рідним».
Ініціатива не тільки про продукти. Вона про людей. І про землю. Яка памʼятає все.
А паску неможливо купити. Але можна запамʼятати.
Фото: Сільпо
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi