Анна-Євгенія Янченко розповіла про українські локальні сорти винограду - PostEat

пошук

Анна-Євгенія Янченко розповіла про українські локальні сорти винограду
18-12-2023 0 486


Авторка книги “Вино без правил”, винна експертка, лекторка WSET, авторка блогу “Сомельє в зелених штанях” Анна-Євгенія Янченко в Instagram розповіла про українські локальні сорти винограду.

 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Anna Eugenia Yanchenko (@yanchenko.wine)

Анна-Євгенія Янченко нагадала, що існує багато типів винограду. Їх умовно поділяють на три групи: європейський виноград (vitis vinifera), азійський дикий виноград та американський дикий виноград (vitis labrusca, vitis riparia, vitis aestivalis, vitis rupestris та інші). 

“Всі ці типи винограду між собою схожі, але є нюанси. Традиційні винні сорти – це vitis vinifera. Саме до нього належать Шардоне, Каберне, Піно Нуар, Санджовезе, Одеський чорний і всі інші відомі вам сорти винограду з етикеток.

Ізабелла до цього переліку не належить, але з не неї все одно роблять домашні вина, вона з’явилась на теренах України в 19 столітті, також протягом століть до нас привозились різні сорти винограду з інших виноробних країн – Франції, Румунії, Молдови, Болгарії, Іспанії, Німеччини, Греції, Угорщини та Туреччини (перелік не повний).

Це все до чого — я покажу вам перелік сортів, які були на озброєнні у “народного виноградарства” XVIII та на початку XIX століття. Назви, які я взяла з кількох джерел, дотичні до територій Криму, Півдня, Причорномор’я, Бессарабії, Поділля та Слобожанщини. 

Чому пишу “народного” – ці сорти використовувались в ті часи в комерційному виноградарстві на території саме сучасної України, а от сорти, які вирощували окрім цього в численних розплідниках, тут не згадані”, – розповідає винна експертка.

За її словами, ці сорта ростили в XVIII та на початку ХІХ століття на територій Криму, Півдня, Причорноморʼя, Бессарабії, Поділля та Слобожанщини: Аджим, Айрабуло, Алєатіко, Алик, Аліканте, Альба-мустос, Альбурла, Альварна, Арзах, Асма, Бармак-ізюм, Батута-негра, Башконат, Белердже, Біяз-ізюм, Біяз-танагоз, Бусуіок, Волове око, Галбіна, Гординь, Держанка, Зеленоватий, Ізмір-сія, Ізмір, Іордан, Ірін-тава-карасі, Кабак-ізюм, Кабасія, Кабасма, Каберне, Кадаваста, Кадим Пармак, Кадим, Кадин-Бармак, Кальдеруш, Кандія, Кара-ізюм, Кек-ізюм, Кефе-ізюм (Кефесія), Кече-мемесі, Кірмізі-ізюм, Кірмізіміск-ізюм, Козині Тітьки, Кокур, Кокур-ізюм, Кондаваста, Корка, Краконата (Растопирка), Кумило, Куміно, Кумла, Куруклак, Лрзаш или Стамбуль-Пзющ, Малага, Маленгер, Мальбек, Марава, Мемесі-ташли, Мішкет, Музгулі, Мускат Олександрійський, Мускат, Мускатель, Мустос, Око-боулуй, Пандас, Пасаряска, Педро-хіменез, Піно-блан, Піно-грі, Піно-нуар, Піно-фран, Плавая, Плакун або Трескун, Пома ді Царьград, Пома-батута-негра (Растрьопа), Пома-верді, Пома-дульче, Пома-іеплулє, Пома-корно, Пома-пасаряска, Пома-Тівда, Пома-Феті, Помабоза, Португізер, Продовгуватий білий, Пті-вердо, Ранній токай, Резакі, Рислінг, Саваши, самча-данесі, Сапераві, Сгігарда, Сейтун-ізюм, Семільон, Сен Лорен, Сурва-ізюм, Танагоз, Татле-кара-ізюм, Ташлик, Тельті-курук, Тентурьє, Тергульмек, Тількі-карасі, Тресніторі, Трзсі, Троллінгер, Тувак, Туртур, Урт-куйюрук, Уста-мемед-карасі, Фленкіш, Фоджа (Фодша), Франкуша, Цецакапра, Ціца-капра, Чабін-сія, Чайнак, Чалают, Чауш, Чімоніатіко, Чойнак, Шабаш, Шасла та Шира-ізюм.

Анна-Євгенія Янченко додає, що сюди ще варто додати закарпатські Фурмінт та Бакатор і, напевне, Харшлевелю, але точних вказівок на це вона не знайшла.

“Вас може зацікавити питання, як сталося, що з того величезного переліку нині залишилося так мало сортів, і як людство пережило втрату унікальних органолептичних характеристик виноградів Козина Тітька, Плакун або Трескун тощо?

Вийсока ймовірність, що ми ніколи не дізнаємось, які вина давали ті сорти, оскільки наприкінці 19 століття весь виноробний світ майже винищила попелиця Філоксера. Багато сортів зникли з планети назавжди, поки від попелиці людство знайшло ліки.

Наші ж сорти зникли майже всі, бо в тогочасній російській імперії не було діла до збереження місцевих сортів винограду. Замість лікувати лози, заражені виноградники вижигали вогнем. 

Прочитайте це в творі Михайла Коцюбинського «Для загального добра», – пояснила Анна-Євгенія Янченко.

Відомі сорти Одеський чорний та Сухолиманський білий були виведені у Національному науковому центрі “Інститут виноградарства й виноробства ім. В.Є.Таїрова”. Одеський чорний походить від сортів Алікант Буше та Каберне Совіньйон. Виведено у 1948 році. Сухолиманський білий походить від сортів Плавай та Шардоне. Виведено у 1958 році.

Сумарно в нас наразі існує мінімум 5 місцевих автохтонних сортів винограду: Одеський чорний та Сухолиманський білий, Тельті-курук, Кефесія та Кокур.

Анна-Євгенія Янченко додає, що у світі налічують 12250 сортів vitis vinifera, але якщо виключити синоніми, то вважається, що наразі їх приблизно 6000.

Photo credits: Facebook Винна експертка Янченко Анна Євгенія

Читайте також:

Хосе Андрес отримав конструктор «Батьківщина-Мати» від Lego Creators

Олена Брайченко виступить на онлайн-лекції «Різдво в Україні: смаки й традиції»

Будівлю Kyiv Food Market придбала родина міністра-втікача Злочевського

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi