Еногастрономічний вечір в Декупаж кафе: Божоле Нуво прибуло!

пошук

Осінь з лавандою: як пройшла вечірня дегустація у кафе «DeCoupage»
25-11-2016 0 1551


Власники кафе «DeCoupage», подружня пара Юля та Юра, запросили гостей до свого ресторану аби представити нові позиції в меню та відсвяткувати день Божоле Нуво. «Posteat» розповідає про цю вечерю, далеко не схожу на звичну дегустацію в інших київських закладах.

Тільки-но листопад перейшов за середину, а зима вже нахабно почала захоплювати оточуючий простір. Двірники наче повтікали заздалегідь купувати своїм родичам подарунки під ялинку, а тому на вулиці нестійка романтична зима перетворилася на похмуру негоду пізньої весни. Залишки снігу під підошвою відмовляються видавати приємний звук «хрум-хрум», натомість огидно плямкаючи. Зате ожеледиця нікуди не ділася, роблячи кожен наступний крок бідолашних киян грою в «сапера».

Біля будинку 9-А по вулиці Малій Житомирській, на відміну від оточуючих споруд, прибрано. Стихія охайно накрила товстим шаром льоду вивіску кафе «DeCoupage», плющ та навіть смітник, перетворивши їх на витвір мистецтва не гірший, ніж якби цим займався справжній льодовий скульптор. Більшість фотографує та крокує далі, але деякі заходять, щоб остаточно скинути зі свого настрою зимові наморозки та повернутися у теплу осінь.

dsc_1415

«Добрий вечір, почувайте себе як вдома – зустрічає гостей Юрій, власник закладу, і його побажання, — кави, поки очікуєте початку дегустації, чи може одразу вина?». Вибрати між легендарною лавандовою кавою та поки-що більш відомим молодим вином Божоле доволі складно – тільки почуття міри заважає промовити «дайте два!».

Змерзла природа ззовні тільки підкреслює контраст із теплом всередині кафе «DeCoupage». Приємне «лампове» світло в залі «Лоббі» язик не повернеться назвати штучним, а дерев’яні меблі та інтер’єр у дещо скандинавському стилі, взагалі-то спершу створеному для ділових бесід, роблять відчуття комфорту максимальним. Зала не перенасичена деталями і в цьому дещо відрізняється від домашньої «Coffee room» та яскравої «Лавандової зали». Деяким приємним елементам, — наприклад старій друкарській машинці «Ятрань», — довелося тимчасово посунутись, аби дати гостям можливість вільно розташовуватися у приміщенні.

dsc_1443

Поки підтягується решта гостей та прикрашаються очікуванні страви, більш пунктуальні візитери мають можливість в останній раз посвітити айфонами. Для «новеньких» Юра із задоволенням проводить невеличку історичну екскурсію по приміщенню кафе, розташованого на другому поверсі дореволюційної споруди.

«Як ваші враження? Це трохи не звично, бо зазвичай біля «парадного» входу в заклад тебе вже очікують швейцари, а в нас незрозуміло, куди ти потрапив – до готелю, ресторану, чи просто до когось на кухню.», — запитує Юрій гостю. Атмосфера дозволяє відвідувачам не лукавити, тому деякі зізнаються, що на користь закладу пішло б «розширення» до першого поверху. Але більшості, на мою думку, сподобалася отримане враження незвичайності.

У квітні закладу виповниться два роки і сьогодні приміщення «DeCoupage»складається з трьох залів, хоча все починалося з маленької «Coffe room». В перші півроку Юрію доводилося зустрічати кожного клієнта, чекаючи поки той змусить себе піднятися на другий поверх. «Романтика романтикою, але для втілення у життя задумів доводиться багато працювати, щоб «вижити». Відомо, що більшість ресторанів, хоча й голосно відкриваються, але досить тихо закриваються», — зізнається Юрій.

dsc_1513

Після екскурсії гостям подається легка закуска – тост із сиром рікота, оливкою та руколою, а на окремій тарілці нарізані яблука. Світло з сусідніх домівок ніжно грається з віконним склом, звертаючи увагу на майбутню терасу за ним, що стане частиною кафе влітку. «Ой, красивааа», — зайшовши, промовляє сама до себе пані. І не посперечаєшся. Тільки додати можна — далі буде ще й смачно.

«Ми дуже полюбляємо проводити подібні ознайомчі заходи для наших відвідувачів, — починає представлення дегустації Юлія, — цього разу ми вирішили присвятити нашу зустріч двом подіям – оновленню нашого сезонного меню та святу французьких виноробів на честь Нового Божоле – молодого вина, виготовленого в невеличкому регіоні біля Ліону. Ми прагнемо представити вам наші новинки, запитати, як вам, тому долучайтесь до діалогу, розповідайте про свої враження.»

Розмова практично не припиняється, що не заважає гостям долучатися до дегустації нового меню. Запропоновані страви зроблені не без ідеї: до кожного рецепта додана якась ідея «від себе». З експерименту виник гарбузовий крем-суп, з грінками та соусом песто.

«Ми орієнтувалися тільки на пасти, але згодом вирішили, що взимку можна отримати величезне задоволення від супів. А потім виникла ідея зробити його з гарбузом, бо це найбільш «осінній» овоч», — розповідає історію виникнення страви Юлія.

Не без експерименту була приготована й осіння паелья, куди шеф-кухар вирішив додати курку, в усьому іншому дотримувався класичного рецепту. Незвичним був також і салат Цезар, поданий із грінкою у вигляді канапе, а Тости з прошутто, томатами та яйцем пашот під соусом Бешамель зі шпинатом по-справжньому здивували усіх присутніх.

Джерело натхнення для створення таких цікавих страв Юра пояснює простим бажанням «якісно готувати». Він відмічає, що їх попередній шеф-кухар італієць, який, можливо, повернеться до України заради дівчини, раніше був баристою і його довелося змушувати «почати готувати не для сім’ї, а для людей».

«Італійці насправді не геніальні шеф-кухарі, вони «просто готують», але все виходить дуже смачно. Багато хто з українських професійних поварів навчився у нашого Маттіо готувати пасту. А його цьому бабуся навчила», — підкреслює Юрій.

dsc_1439

І Юра, і Юля трохи нервують, спілкуючись із присутніми, але це тільки підкреслює їх людяність та бажання надати можливість присутнім просто повечеряти у дружній компанії, як вдома. Таке саме відчуття виникає, коли ти приходиш до старого знайомого, який прагне розповісти тобі про свої останні новини та плани. Потроху(після другого бокалу Божоле) гості долучаються до розмови, щиро розповідаючи про свої враження від закладу, про інші цікаві історії та випадки з життя. Свій заклад Юрій навіть не хоче називати цинічним словом «бізнес» та питається у гостей стосовно того, який термін більше підходить до кафе «DeCoupage»? «Можливо, «приватне кафе», — пропонує одна пані. Пропозицію було взято на замітку.

«Є багато ресторанів та мереж, які називають себе «сімейними», але ти заходиш туди і потрапляєш до повної комерції. Ми навпаки хочемо ламати бар’єри між власником та відвідувачем. Деякі клієнти можуть зайти до нас та самі приготувати собі каву. Ми спілкуємося, радимося із нашими відвідувачами і тільки таким чином розвиваємося. Бо спочатку в нас не було ніякої концепції, стратегії. Все починалося з кав’ярні, а вже потім нас почали просити «щось попоїсти». Таким чином, ми йдемо далі разом з нашими гостями. Ми однодумці з ними, тому, наприклад, не будемо вводити в меню міцних напоїв, бо відразу піде не зовсім «наша» публіка», — розповідаю Юрій.

dsc_1562

Останні десерти – брауні-фондан під ягідним соусом та тірамісу під ніжним вершковим кремом – були поданні під кінець зустрічі і виявилися чудовим додатком (хоча, скоріше навпаки) до фільму «Смак життя», що був продемонстрований для гостей у сусідній залі.

«Ми хочемо вас здивувати та порадитися з вами, щоб ви, ті хто прийшов вперше, повернувся до нас в наступний раз». Вважаю, що після такої вечері – «дегустація» занадто «бізнесове» слово для атмосфери «DeCoupage» — у нових друзів кафе варіантів не залишиться.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi