пошук
Влад Войчук
Автор
Перша леді України Олена Зеленська підбила підсумки своєї роботи у 2023 році в напрямі реформування шкільного харчування. Про це йдеться на сайті Президента.
«Ця глобальна всеукраїнська реформа – про дітей і для дітей, задля їхнього здоров’я сьогодні й задля здоров’я українців у майбутньому. Ми розпочинали її ще до вторгнення, маючи на меті сформувати здорові харчові звички в цілого покоління. Але під час повномасштабної війни вона набула більшого значення, бо стала формою захисту наших дітей, піклування про їхнє сьогодення, затьмарене російською агресією. Ми маємо створити їм найкращі умови, щоб у них були сили навчатися, планувати майбутнє та втілювати задумане», – сказала дружина Президента.
Олена Зеленська розповіла про основні акценти та напрями, у яких рухалася реформа цьогоріч.
1. Внесено зміни до законодавчої бази
Щоб реформа шкільного харчування відбулася, необхідно мати відповідну законодавчу базу. Роботу над її узгодженням із потребами сьогодення було розпочато ще у 2020 році. Але 2023-й став знаковим у цьому плані: було розроблено три новітні технологічні моделі організації харчування в закладах освіти. Йдеться про базову кухню (коли їжу готують безпосередньо у школах та садочках), опорну кухню (коли в закладі готують не лише для своїх учнів, а й для дітей з інших закладів) та фабрику-кухню. Остання є інноваційним рішенням для України, оскільки раніше нічого подібного на українських теренах не було реалізовано.
Ці розробки затвердили на законодавчому рівні – постановою «Про внесення змін до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», яку уряд ухвалив 1 червня 2023 року.
Також у цьому документі було зафіксовано можливість використовувати кейтеринг для забезпечення харчуванням дітей у садочках.
2. Ухвалення Стратегії реформи шкільного харчування на 2023–2027 роки та Плану заходів на 2024 рік
27 жовтня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки.
Стратегія визначає план дій на 2023–2024 роки, пріоритетні напрями роботи до 2027 року та операційні завдання. Зокрема, йдеться про чотири стратегічні цілі реформи:
- Достатність фінансового ресурсу у замовників для придбання харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто й ефективно.
- Відновлення та модернізація харчоблоків у закладах освіти з використанням новітніх технологічних процесів, покращення показників енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР.
- Забезпечення органів місцевого самоврядування й закладів освіти достатнім штатом кваліфікованих працівників, які якісно та безпечно організовують харчування та сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок.
- Свідоме обрання українцями здорового харчування.
Стратегічна мета реалізації наведених вище чотирьох пунктів – забезпечити різноманітне, збалансоване та якісне харчування в закладах освіти, сприяючи соціальному захисту вразливих груп населення та формуючи навички здорового харчування у дітей і дорослих.
Показники досягнення стратегічної мети:
- зменшення відсотка ожиріння серед дітей до 18 років;
- рівень задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти;
- зміна харчових уподобань дітей шкільного віку;
- збільшення кількості учнів, які харчуються в закладах освіти;
- кількість комплексно модернізованих або відновлених харчоблоків.
Реалізація Стратегії реформи шкільного харчування має стати основою для формування здорового суспільства та значного зниження рівня неінфекційних захворювань в Україні.
«Знаю за багатьма проєктами, якими опікуюся, як складно проводити модернізацію будь-чого – у цьому випадку шкільного харчування – під час боротьби за виживання. Але ми не маємо на це іншого часу. Ми живемо тут і зараз, а діти – тим паче. Це їхнє єдине неповторне дитинство. Це не формальне питання, а питання виживання для всіх нас. Можна й оборону тримати, і розвиватися», – переконана перша леді.
3. Україна підтвердила намір вступити до Коаліції шкільного харчування
18–19 жовтня відбувся перший глобальний саміт Коаліції шкільного харчування. Українська делегація презентувала учасникам із понад 90 країн успіхи реформи системи харчування в закладах освіти. Водночас на полях саміту були проведені переговори з представниками міжнародних організацій та урядів інших країн, які впроваджують національні реформи шкільного харчування.
За результатами цієї поїздки команда реформи шкільного харчування, яка працює над упровадженням змін, поставила собі за мету організувати й провести наступний саміт Коаліції в Україні. Маємо що показати міжнародним партнерам і друзям у сфері забезпечення здоровою їжею дітей у школах і садочках: є напрацювання й досвід, які можуть стати в пригоді й іншим країнам.
4. Забезпечення харчуванням учнів початкової школи (1–4 класи) та дітей пільгових категорій
Цей напрям став одним із пріоритетних, оскільки йдеться про турботу про найменших дітей і тих, хто потребує особливої підтримки та захисту. Кількість дітей пільгових категорій, на жаль, збільшується: це і внутрішньо переміщені особи, і діти військових. Тому протягом 2023 року спільнота реформи та громади на місцях докладали чимало зусиль, аби знайти ресурси, щоб такі діти могли харчуватися в закладах освіти безкоштовно. Завдяки підтримці партнерів і донорів вдалося досягти певного успіху.
Так, у лютому 2023 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю щодо реалізації програми шкільного харчування між МОН та Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП ООН) в Україні.
Впродовж 2023–2024 навчального року ВПП ООН фінансуватиме 30 % щоденних гарячих обідів для дітей 1–4 класів у школах Київської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької, Черкаської, Миколаївської, Одеської та Полтавської областей для понад 60 тис. дітей у 420 школах по всій країні.
5. Реалізація каскадного методу поширення успішного досвіду впровадження реформи
У 2023 році Київська обласна військова адміністрація (КОВА) спільно з командою реформи організувала та провела три партнерські зустрічі «Реформа харчування: виклики, досягнення, перспективи» для колег з інших областей. Заходи відвідали очільники та інші представники 22 обласних державних адміністрацій.
Метою циклу зустрічей був активний обмін досвідом та налагодження співпраці між регіонами, залучення підтримки регіональних ініціатив з боку профільних міністерств і державних структур, що має допомогти громадам якомога швидше та ефективніше покращити харчування дітей у закладах освіти. Адже за впровадження та реалізацію реформи на місцях у 2024 році відповідатимуть саме місцева влада та органи місцевого самоврядування.
6. Проведення регіональних форумів
Протягом 2023 року за участю команди проєктного офісу реформи шкільного харчування було організовано та проведено 11 форумів, присвячених реалізації стратегії реформи шкільного харчування в регіонах. Заходи відбулися в Одеській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій, Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях.
Під час форумів учасники, серед яких були представники ОВА, органів місцевого самоврядування, територіальних громад та освітяни, мали змогу ознайомитися з практичними аспектами впровадження реформи, оцінити її ефективність на місцях та поділитися першими результатами.
Важливою частиною форумів стало обговорення Стратегії реформи системи шкільного харчування на період 2023–2027 років. Адже саме на її основі громади та області у 2024-му зможуть розробити свої локальні стратегії з упровадження змін у систему харчування в закладах освіти на місцях. Вони мають передбачати оновлення матеріально-технічної бази харчоблоків у закладах освіти, вибір моделі організації харчування та навчання кухарів тощо.
«Саме у громадах втілюється реформа. Вони – амбасадори змін на місцях. Українські громади вже показали, як уміють долати воєнні труднощі. Тепер час показати, як вони вміють будувати власне майбутнє. Реформа – це не лише про їжу, це про спільні дії. Про взаємодію всередині громади, ініціативність, небайдужість. Реформа – це не тільки нові обов’язки, а й нові можливості для громад: і робочі місця, і необхідне регіонам економічне пожвавлення», – зазначила дружина Президента.
7. Розвиток кулінарних хабів
В Україні нині діють чотири кулінарні хаби – на Київщині, Полтавщині, Одещині та Тернопільщині. У них пройшли навчання понад 120 тренерів – «агентів змін», які сьогодні передають свої знання кухарям шкільних їдалень і колегам у регіонах.
Розпочато активну роботу зі створення низки кулінарних хабів в інших областях: Хмельницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, Рівненській, Харківській, Дніпропетровській та Одеській. Найближчим часом кухарі з міст і сіл цих областей матимуть змогу проходити навчання та підвищення кваліфікації у своїх регіонах, як це зараз відбувається на Київщині, де навчання пройшли понад 1 тис. кухарів.
8. Завершення будівництва першої в Україні фабрики-кухні
За ініціативою першої леді Олени Зеленської та за підтримки фонду Говарда Баффета на Київщині побудовано фабрику-кухню, яка дасть змогу годувати близько 10 тис. дітей в області. Аналогічну фабрику-кухню буде побудовано на Харківщині. Там готуватимуть їжу для 13 тис. дітей.
«У нас великі плани. Сподіваємося, що ця кухня стане першою з мережі таких підприємств. Другу в Україні фабрику-кухню побудують у Лозовій на Харківщині. Вона годуватиме щодня близько 13 тис. учнів і дошкільнят у п’яти громадах Лозівського району. Реформа шкільного харчування триває – для кожного регіону ми підбираємо оптимальний варіант: десь буде фабрика кухня, як тут, десь уже працюють опорні кухні – це інша модель, коли один шкільний заклад, де обладнання вже оновлене, готує для багатьох інших. Так, наприклад, на Львівщині. Завжди наголошую: ми будуємо не просто кухні чи харчоблоки, а рівний доступ кожної дитини до здорової їжі в будь-якому куточку країни: від великих міст до найменших сіл. Ми хочемо виростити здорове покоління і зробимо це. Попри все», – резюмувала перша леді.
9. Модернізація та відновлення харчоблоків
Для досягнення мети реформи шкільного харчування дуже важливо, щоб їдальні та кухні закладів освіти відповідали сучасним нормам. Тому у співпраці з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України команда реформи подбала, щоб у тих закладах освіти, які були пошкоджені внаслідок військових дій та відновлюються зараз, було враховано цей момент і харчоблоки відповідали вимогам реформи.
Проте реалізувати це своїми силами зараз для України – надважке завдання. Тому наша країна вдячна партнерам і друзям, які допомагають на цьому шляху.
Так, розпочато спільну роботу з Посольством Швейцарії над ремонтом та відновленням харчоблока в одній зі шкіл Чернігова.
«Це важливий крок і підтримка для нас. Відчуваємо, що ми не одні в боротьбі за майбутнє наших дітей. Але це й важливий крок для всього світу. Бо турбота про дитинство й освіту має бути справою не однієї країни, а всіх. Адже у дитинства немає кордонів, як немає їх у розвитку людства», – зауважила Олена Зеленська.
Photo credit: сайт Президента
Читайте також:
Україна почала імпортувати сіль із Африки
За шість років «Індекс Еспресо» в Україні виріс у 2 рази
Пітер Маршалл дав унікальне інтерв’ю про роботу над книгою «25 кращих шеф-кухарів України»
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi