пошук
Влад Войчук
Автор
Співзасновниця проєкту їzhakultura та видавництва їzhak, співавторка книги «Україна. Їжа та історія» Олена Брайченко розповіла, що намагається формувати запит на розуміння української кухні та гастрономічної культури, не лише як переліку обрядових страв до Різдва й Великодня.
За її словами, Великдень та Різдво — це тві два дні, коли вона отримує найбільше запитів від медіа про українські страви та традиції саме цих свят. Практично у 90% це запитання про те, які традиції при випіканні пасок існували у минулому, що готували «наші пращури», які страви були на столах у ці свята.
“Але доба історії традиційного суспільства вважається завершеною десь у 1920-х роках, принаймні так заведено вважати. Далі розпочалась доба індустріалізації та встановлення тотального комуністичного режиму.
Що спостерігаю нині. Відчутно менше цікавості гастрономічних тем XX ст. та навіть XXI, або тільки запитання у форматі, що зруйнували совєти. Й це мене дещо насторожує, бо обрядова, святкова культура не зникає і не з’являється зі встановленнями чи руйнуванням певного політичного режиму. Вона змінюється, нерівномірно і нелінійно. Навіть більше, якісь практики консервуються й існують, зберігаються всупереч всім обставинам, а інші зникають не через політику, а тому, що стають архаїзмом, втрачається у них потреба”, — розповіла вона.
Олена Брайченко додає, що всі ці роки, вона намагається працювати та формувати запит на розуміння української кухні, гастрономічної культури, не лише як переліку обрядових страв до Різдва й Великодня, чи автентичних смаків, що існували у традиційному суспільстві, але їжі, як частини культури. Що важливо, їжі як частини й нашої сучасної культури.
“Це таке неймовірно цікаве й багатошарове поле для дослідженнь, яких поки немає.
Окрім того, мої спостереження оголюють низку проблем.
Одна з них, полягає у тому, що розповісти про традиції ХІХ століття, простіше і швидше, позаяк існують десятки етнографічних праць присвячених цьому питанню.
Друга, полягає у тому, що ми не зовсім готові чути про, до прикладу, сучасну українську вуличну їжу, в якій левову частку займає шаурма, чи святкові страви родинного циклу в яких присутні майонезні салати та олів’є.
Але така вибірковість і сліпота не несе користі ні суспільству, ні науці”, — підсумовує вона.
Фото: Facebook Олена Брайченко
Читайте також:
В ресторані Boho Yosai розпочинається «Французька весна»
Росія контрабандою завозить елітний алкоголь — Bloomberg
Валентина Дуткевич організовує дегустацію українських ігристих вин у Парижі
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi