пошук
Оксана Чернова
Автор
Наші колеги з ProCheese продовжують знайомити читачів із різноманітними професіями у світі сирів. Ми багато розповідаємо про чизмонгерів, які працюють із сирами, майстерно презентують та продають їх за вітриною. Ділимось деталями професії сирних сомельє, які спеціалізуються на створенні гармонійних сирних пар у ресторанах.
Мало хто знає, але існує ще одна цікава роль — чизрайтери. Ці фахівці відзначаються вмінням знаходити нові смаки та описувати їх, проводити дослідження сирних культур і створювати цікаві матеріали, а також здійснювати неочікувані відкриття у світі сирів. Важливо розрізняти ці професії та розвивати кожну відповідно до її специфіки, щоб зберегти унікальність та високий рівень компетенції.
Хоча в Україні про професію чизрайтера мало хто чув, такі спеціалісти є і в нас. Зокрема, Оксана Чернова — експертка ProCheese, засновниця ProCheese Академії, суддя міжнародного сирного конкурсу World Cheese Awards — понад шість років досліджує, вивчає, дегустує, відкриває нові смаки та багато пише про сир.
Оксана мала змогу поспілкуватися зі своїм колегою із журі WCA та колегою по перу — професійним чизрайтером Великобританії Патріком МакГіаном. Він був одним з перших, хто почав професійно писати про сир понад 15 років тому.
Сьогодні у форматі інтерв’ю із Патріком я розкажу вам про те, чим чизрайтинг відрізняється від інших напрямків журналістики, та як правильно підібрати слова, щоб передати все багатство сирного, смаку читайте далі.
Для довідки: Патрік МакГіган — британський чизрайтер і викладач сирного мистецтва.
Патрік регулярно проводить сирні бесіди та дегустації, а також є старшим суддею World Cheese Awards. Член Гільдії сироварів (Guild des Fromagers), він проводить навчальні курси для роздрібної торгівлі в Гільдії вишуканих страв (Guild of Fine Food), а також викладає в Академії сиру для делегатів з усього світу.
У 2021 році він отримав кваліфікацію винороба WSET Level 3 з відзнакою.
Патріку, дуже цікаво почути про ваш шлях. Ви одразу знали, що станете письменником?
Ні, не одразу. Це, направду, довга історія. Спочатку мої інтереси були пов’язані з історією, пізніше я став вчителем англійської мови. Але мене завжди приваблювала тема їжі. Тому я вступив у школу журналістики й після її закінчення працював у різних виданнях, що спеціалізувалися на кулінарній тематиці. Спочатку це були загальні статті про їжу, ресторани, різноманітні страви. А згодом я відкрив для себе сир і зосередився на цій темі.
Цікаво, як саме ви почали писати про сир?
На початку своєї журналістської діяльності я час від часу включав у свої статті декілька речень чи абзаців про сир. Більш детальне занурення у сирну тематику почалося зі співпраці з компанією Guild of Fine Food, яка організовує конкурс World Cheese Awards. У їхніх журналах був розділ, присвячений сиру, і я почав писати для нього статті. Сам Боб Фарранд, засновник World Cheese Awards, також писав на цю тему. Коли він припинив активну діяльність, запропонував мені перейняти естафету. З того часу я займаюся цим напрямом.
Як би ви описали професію чизрайтера?
Моя робота — це написання статей про сир для різних видань. Я постійно вивчаю інформацію про сироваріння, нові тренди, знаходжу цікаві історії про сирних майстрів. У пошуках гарних історій я подорожував від швейцарських Альп до пасовищ Вермонту. Іноді я пишу за запитом від редакцій газет та журналів, іноді сам приходжу до них із готовим матеріалом. Також я проводжу курси про сир та організовую дегустації, де розповідаю про різні аспекти сироваріння та смаку сирів. Тож, сам процес написання статей та матеріалів займає найменше часу. 90% моєї роботи — це пошук матеріалів, знайомство з людьми, подорожі, і звісно, дегустації.
Чи відчуваєте ви конкуренцію серед інших журналістів чи письменників?
Коли я тільки починав, чизрайтери були рідкістю. Проте, за останні роки їх стало більше, і я вважаю це позитивною тенденцією. Тепер у Великій Британії є близько десяти чизрайтерів, які діляться своїми знаннями та інтересами з читачами. Також загальна обізнаність про сир серед журналістів, що пишуть про їжу, значно зростає. Це свідчить про зростання інтересу до сироваріння та смакового досвіду. Однак конкуренції в галузі я не відчуваю, сиру вистачить на всіх.
Як ви вважаєте, ваша робота сприяє популярності сиру?
Звісно, але важливо донести до людей інформацію про сир так, щоб вони зацікавилися цією темою. Це стосується не тільки смаку, а й історії, традицій, виробництва. Я вірю, що описуючи сир у захопливий спосіб, ми допомагаємо підвищити його популярність серед широкого загалу.
Я вважаю, що опис сиру це справжнє мистецтво. Коли ми говоримо про сир, ми можемо не просто перераховувати його характеристики, але і використовувати порівняння та метафори, які допомагають передати його смак, аромат і текстуру більш яскраво. Художні образи-порівняння з природою чи музикою можуть створити більш мальовничий образ сиру.
Це дійсно захопливо підходити до опису сиру, як до мистецтва. Я розділяю цей погляд теж використовую такий художній засіб у своїх текстах. Ви згадували, що деталі та контекст додають особливу глибину опису. Чи можете ви поділитися прикладом, як ви це робите у своїх статтях?
Наприклад, замість просто говорити, що сир має кремовий смак, можна порівняти його зі смаком вершків, молока або навіть карамелі. Це дає читачеві більш точне уявлення. Або ж можна використовувати аналогії з природою, порівнюючи смак сиру зі смаком якоїсь плодової або горіхової ноти. Такі порівняння допомагають передати більше нюансів, дати можливість читачеві відчути сир на смак за допомогою слів.
Де ви знаходите натхнення для своєї роботи? Як ви шукаєте нові ідеї та підходи для описів сиру?
Натхнення можна знайти скрізь. Я багато читаю книги про їжу та сироваріння, що допомагає мені розширити свої знання і знайти нові підходи до описів сиру. Крім того, я викладаю курси про сир та вино, і вони теж спонукають мене досліджувати цю тему глибше. Також сировари та фахівці із сироваріння завжди мають цікаві історії та знання, які можуть стати джерелом натхнення, варто тільки навчитися їх слухати.
У світі письменництва на тему їжі та напоїв першість посідає вино. Чи відрізняється опис смаку вина від сиру?
Певна річ. Вино також входить в коло моїх професійних інтересів. Я рідко пишу про нього, але вважаю, що мова, якою ми описуємо смак і тіло вина, дещо схожа на ту, якою ми описуємо сир. Тобто ми можемо використовувати одну й ту ж лексику для опису і молочного продукту й алкоголю. Однак описуючи вино, ми говоримо про сталий букет та смак. Смак сиру набагато багатший завдяки своїй текстурі. Вона додає більший спектр відчуттів: сир може бути крихкий чи тягучий, твердий чи м’який, однорідний чи кристалічний. Вино ж завжди рідке. Окрім того, смак сиру неоднорідний: скоринка, частина під нею, середина сира зазвичай різні на смак. Також, з різними стадіями дозрівання сиру змінюється не лише його смак, але і текстура, що робить смаковий досвід дуже цікавим. Це все потрібно враховувати при описі сиру.
Повернімося до World Cheese Awards, ви не лише пишете для них про сир, а й уже 10 років є одним із суддів конкурсу. Розкажіть, будь ласка, про Super Gold медаль. Що означає для сироварів ця відзнака?
Отримати Super Gold медаль на World Cheese Awards дійсно значне досягнення для будь-якого сировара. Це визнання їхньої майстерності та відданості справі. По-перше, це допомагає їм зробити свій сир впізнаваним на ринку та залучити більше клієнтів. По-друге, відзначення високої якості та унікальності їхнього продукту допомагає у маркетингу та продажах. А, по-третє, і найважливіше, це своєрідне підтвердження їхньої роботи, творчості та вміння передати неймовірний смак у кожній грудці сиру. Адже це відзнака від експертів, які справді знаються на сирі та всіх процесах сироваріння.
У вас була нагода спробувати сир від українських виробників, які ваші враження?
Я дійсно вражений тим, як українські сировари використовують місцеві інгредієнти та традиції у своїх сирах. Я спробував український сир, копчений на вільховому дереві, і цей аромат був дійсно незвичайним для мене. Це є прикладом того, як сир може віддзеркалювати місцеві реалії та традиції. Українське сироваріння має великий потенціал, і я вірю, що навіть у важкі часи, коли країна зіткнулася з викликами, сировари зможуть продовжувати створювати унікальні та цікаві сири, які будуть пишатися своїм українським походженням.
Чи є у вас побажання для наших сироварів та для українського народу, особливо після того, як ви спробували український сир?
Я захоплююся тим, як українські сировари вміють передати смак та дух своєї країни у своїх сирах. Це щось більше, ніж просто створення продукту – це передача історії, традицій та місцевого колориту. Я дуже ціную підхід, коли сир відображає душу та характер України, а не намагається копіювати сири інших країн. Тож моє побажання для сироварів – продовжуйте розвивати ту унікальну сирну культуру, яку ви маєте, та робіть це з відчуттям гордості та свободи.
Сподіваюсь, моє інтервʼю з Патріком було для вас пізнавальним. І, наостанок, додам про чизрайтерство в Україні. Порівняно з часом, коли я починала писати про сир, ситуація покращилася. До прикладу, на початках описи сирів були сухими, часто скопійованими та перекладеними з російських сайтів. Я ж завжди намагалася додати більше деталей, порівнянь, дати можливість читачеві через текст відчути смак, чи ж пробудити бажання скуштувати сир. Це приносить мені справжнє задоволення, яким я радо ділюся у своїх історіях в Instagram та Facebook.
Зараз ситуація змінилася на краще, чому я дуже радію. Сировари почали розуміти, наскільки важливим є професійний опис сиру, що він напряму впливає на лояльність споживача, а отже, і на комунікацію та продажі. Саме тому ми у спільноті ProCheese відповідально ставимося до опису сирів, приділяємо цьому таку ж увагу, як і іншим процесам бізнесу.
Помічаю також, що інші журналісти почали підхоплювати цю тенденцію. Намагаються краще добирати слова, описуючи сир, використовують художні засоби, влучні порівняння. На наших очах дійсно твориться новий розділ «сирної поезії».
Текст та фото надані авторкою.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст партнерського матеріалу.
Думка редакції може відрізнятися від думки партнера.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi