пошук
Яна Ковток
Автор
Всі ж чули який чудовий сервіс в Європі, правда? А в чому ж секрет? За 3 роки роботи в ресторані в Лондоні, я вже набралась трішки досвіду в цій сфері і дуже хочу ним поділитися з вами. Можливо комусь мої поради сподобаються і він/вона використають це в своєму ресторані.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Як тільки я приїхала в Англію, я одразу ж знайшла свою першу роботу в ресторані. Мені надзвичайно пощастило мати чудових наставників, які навчили мене правилам поведінки з гостем (так, саме гість, не просто клієнт). І тут не йдеться про ідеальні манери, бездоганне знання винної карти чи ритуали з мішленівських ресторанів. Все набагато цікавіше. Отже, готові почути найперше і найголовніше що вони мені сказали?
«ПОВОДЬСЯ З КОЖНИМ ГОСТЕМ ТАК, НАЧЕ ЦЕ БАТЬКИ ТВОГО ДРУГА«
Не хвилюйтесь, я теж спочатку не зрозуміла. Зараз поясню. Для нас, працівників ресторану, кожен гість це просто чужинець, якого ми побачимо раз, може два рази в житті, і в нас немає ніяких теплих почуттів до нього. Це і є основна проблема. Потрібно бути «теплішим» з гостем.
От згадайте, як ви поводите себе з батьками ваших друзів? Ви завжди посміхнетеся їм, запитаєте, як у них справи, зав’яжеться маленька тепла розмова. Водночас ви ставитесь до них з повагою і не дозволяєте собі чогось зайвого, що могли б дозволити з друзями. Я дуже часто бачу як персонал геть ігнорує гостей, просто хоче швидше взяти замовлення і піти геть. Або ж навпаки забагато собі дозволяє, робить недоречні коментарі і жартує. Дуже важливо знайти ту «золоту» середину, відтак й аналогія з батьками є дуже доречною.
Як тільки я почала використовувати це правило на практиці, в першу чергу МІЙ день ставав кращим. Тому що коли ви посміхаєтесь і отримуєте посмішку навзаєм, то настрій одразу ж покращується. Звісно не усі гості в хорошому настрої і не кожен захоче тобі посміхатися і розмовляти з тобою. І це нормально, у всіх бувають погані дні. Я на таких людей не ображаюсь, а навпаки намагаюсь не нав’язуватись і бути ще добрішою до них. Частенько у них настрій теж покращується з часом. І навіть якщо 4 з 5 гостей будуть в поганому настрої, той п’ятий посміхнетеся вам, розповість хорошу історію і ви зарядитесь енергією до кінця дня.
Я уже передбачаю ваші заперечення: «Ну це в Англії так. В нас так не буде. В нас інші люди» і тому подібне. А ви спробуйте! «Наші люди» можуть буди не дружніми, через те, що їх частно зустрічають злі і холодні офіціанти. А це ж надзвичайно важлива частина їхнього візиту. Ресторан — це не лише про кухню, це про емоції. І якщо вам посміхнулись і запитали як справи, то ви й не помітите що вареники були захолодні, чи що каву довго несли.
Я звісно ж розумію, що в Європі це правило набагато легше використовувати. Але я дуже мрію приїхати в Україну, зайти в ресторан, і щоб мені хоч раз посміхнулися і запитали як справи. Вірю, що скоро так і буде!
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi