пошук
Анна Прокоф'єва
Автор
Коли думаєш про фестиваль Burning Man, їжа — це точно, не перше, що спадає на думку. Але цього року українські страви зробили справжній фурор у американській пустелі Блек Рок, де щорічно збираються десятки тисяч людей з усього світу. Унікальні умови фестивалю, що відбувається в суворій пустелі Невади, не передбачають зручностей типу ресторанів або магазинів. Все, що є на Burning Man, створюється самими учасниками — від мистецьких інсталяцій до приготування їжі. Цього року українські кемпи, зокрема «Kurenivka» та «Мisto», стали справжніми зірками, завдяки українському борщу, вареникам та наливкам.
Виживання в умовах фестивалю.
Учасники фестивалю завжди мають два варіанти: приїхати і самостійно забезпечити свої базові потреби, або приєднатися до одного з кемпів, які організовують харчування, проживання та інші комфортні умови. Цьогорічні українські кемпи стали справжніми оазами гостинності, зокрема «Kurenivka» зібрала близько 100 учасників, тоді як «Мisto» зібрав меншу групу з 50 людей, проте здивував своїм підходом до кухні.
На Burning Man не існує грошей — тут все базується на даруванні. Тому кожен кемп бере на себе завдання поділитися чимось зі спільнотою: це можуть бути виступи, майстер-класи або частування.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Так у кемпі «Kurenivka» гостям щодня проводили музичні сеанси зі звуками Карпат, майстер-класи з писанкарства та діджей-сети. Щоб підтримати традицію українського частування, повар кемпу Тарас Кліпін, в минулому власник ресторану та кулінарної студії у Харкові, а сьогодні співвласник українського кафе Need to Eat у Сан-Дієго, заздалегідь приготував більше 100 літрів фірмових напоїв: хреновухи та наливки «Пʼяна вишня», яка отримала фестивальну назву Cherry-cherry Lady. Кемп «Misto» пішов далі й взяв на себе зобов’язання щоденно пригощати 250+ гостей кемпу українськими стравами.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Борщ, що проїхав через пів країни
Гастрономічною зіркою фестивалю Burning Man став борщ від кемпу «Misto». Шеф-кухарем цього кемпу був Дмитро Марценюк, в минулому шеф-кухар легендарного ресторану «Veselka» в Нью-Йорку, а також амбасадор української кухні на дипломатичних заходах по всьому світу. Хоча цього року Дмитро не зміг особисто бути присутнім на фестивалі, він разом зі своєю командою підготував все необхідне в Нью-Йорку.
«Ми приготували близько 500 літрів борщу та 450 порцій вареників з двома начинками — з м’ясом і вегетаріанські з картоплею», — розповідає Дмитро. Страви були заморожені і доставлені в Неваду спеціальним транспортом, а на місці вже розігрівалися та подавалися гостям. «Ми продумали меню до дрібниць, щоб спростити процес приготування в умовах пустелі. Борщ та вареники були спаковані в пакети, а пампушки вже готові до вживання — їх лише треба було намастити часниковим маслом перед подачею».
На самому фестивалі за кухню відповідав Ігор Пукасенко. Щоденно на обід кемп «Misto» видавав 250 порцій борщу, але часом кількість гостей зростала до 300 і навіть 350. Ігор згадує: «Черга за борщем ставала довшою з кожним днем. Люди приводили своїх друзів, і ми з радістю пригощали кожного. У деякі дні, крім борщу, подавали ще 150 порцій вареників, тому фактично наш кемп годував майже 500 гостей на день».
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Будь іншим.
Більшість кемпів пропонує просту їжу, типу хот-догів, оладок, пончиків чи піци. можливо це повʼязано із тим, що так простіше, а можливо через те, що для приготування та роздачі їжі потрібно отримувати ліцензію. І не кожен табір готовий заморочитись та витрачати на це сили. Тобто в більшості випадків це сухомʼятка. Зрозуміло що гарячий борщ зі сметаною та пампушками миттєво викликали такий ажіотаж біля табору «Misto».
Подбай про своїх
Не менш важливою задачею для кухарів було нагодувати власне самих мешканців кемпу, забезпечити сніданки та вечері.
Щоб прогодувати мешканців «Kurenivka» закупили 35 кг шинки, півтори тисячі яєць, 100 буханців хліба, 400 індивідуальних порцій хумусу та багато іншого. Тарас Кліпін привіз з власного кафе 40 кг вареників з картоплею та грибами та 4 кг завакуумованих шкварок.
В обох кемпах сніданки були в форматі шведського столу з яйцями, гранолою, свіжими фруктами та овочами. А от вечері були більш різноманітними. У кемпі «Kurenivka» щодня готувала нова команда волонтерів, пропонували рибні страви та мʼясні страви, декілька разів на вечерю були вареники, а в останній день фестивалю засновник кемпу самостійно готував бріскет та стейки у смокері.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Кухні під відкритим небом
Організація кухні в умовах пустелі — це окрема історія. Кухні обох кемпів були облаштовані в спеціальних контейнерах. Вимоги для кухонь у кемпах досить високі, наприклад, обов’язково має бути триетапна мийка для посуду та окремий рукомийник. За дотриманням санітарних умов слідкує окрема команда, яка в будь-який момент може перевірити кемп, температуру та стан холодильників та зону мийок. Приготування гарячих страв відбувалось на великих газових грилях вже на вулиці.
Про генератори та воду також потрібно було подбати заздалегідь. Наприклад у «Kurenivka» було запасено 15 тонн питної води, що за допомогою насосів подавали на кухню.
Використання пластикового посуду суворо заборонено, тож кожен учасник фестивалю мав свою власну тарілку, чашку та столові прибори, за чистоту яких відповідав сам. Тобто кемп міг просто видавати їжу в посуд гостя. Проте наші люди не шукають легких шляхів, і щоб не затримувати чергу на видачу борщу «Мisto» закупило спеціальний посуд. Команда швидко видавала страви у власному посуді і одночасно оперативно мила тарілки, які звільнилися.
Одне з правил фестивалю — «Leave No Trace». Це означає, що кожен учасник зобов’язаний не залишати жодних слідів свого перебування після закінчення фестивалю. Тому утилізація відходів була важливою частиною процесу. Всі відходи зберігалися в великих герметичних ємностях по 70 галонів, після чого вивозились з пустелі.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Сало в кожному рюкзаку
Цікаво, що багато учасників привезли з собою сало. Комусь його турботливо поклали матусі, інші свідомо брали з собою сало як must-have продукт у пустелі. Сало перетворилося на справжній символ виживання українців у жорстких умовах фестивалю. Ігор Пукасенко розповів, що шеф-кухар з сусіднього кемпу подарував йому сало власного копчення, разом з хлібом власного виробництва.
Я в порядку.
Окрім традиційної кухні, цього року на Burning Man українці представили інсталяцію I’m Fine, створену з простріляних дорожніх знаків та інших об’єктів, пошкоджених внаслідок російської агресії. Ця інсталяція не тільки стала потужним символом незламності, а й нагадала гостям фестивалю про щоденну боротьбу українців за свою незалежність та ідентичність.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Присутність українських кемпів на фестивалі — це не просто акт участі, це важливий меседж, що символізує здатність зберігати силу духу й радість навіть у важких умовах, розповідь про те, як попри постійний стрес, українці знаходять сили об’єднуватися та підтримувати свою спільноту, зберігаючи внутрішню силу і національну єдність.
Щодо учасників українських кемпів, усі кухарі, які брали участь у приготуванні страв, залишилися задоволеними своїм досвідом і вже планують повернутися наступного року, щоб знову стати частиною цього незабутнього фестивалю.
Текст та фото надані авторкою.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст партнерського матеріалу.
Думка редакції може відрізнятися від думки авторки.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi