пошук
Анна Кирюхина
Автор
В Україні та інших країнах Східної Європи горілка є, без сумніву, найяскравішою зіркою на алкогольному небосхилі. Вона також користується чималою популярністю на Заході. Проте теоретична сторона питання щодо походження горілки не така однозначна та прозора, як сам напій. Версій появи горілки — сила силенна, але більшість істориків все ж прийшли до спільної думки в цьому питанні. Сьогодні горілку вважають батьківщиною та об’єктом національної гордості одразу дві країни — Польща та Росія.
P.S. Наступний материіал про преміальні горілки світу читати треба тут.
Прим. авт. Існує 2 види перегонки браги для отримання міцних алкогольних напоїв:
1)дистиляція (віскі, джин, текіла, мескаль, граппа, аквавіт, бренді, ром, ракія, кальвадос, шнапс, тощо)
2)ректифікація (горілка)
Різниця між ними у тому, що при дистиляції отримується продукт з ароматом і смаком первинної сировини. А при ректифікації – міцний спирт без домішок, тобто продукт без присмаку та аромату первинної сировини.
Колона ректифікації розділяє рідкі фракції на окремі складові, а після цього очищує продукт від сивушних масел, метанолу та ацетону. В результаті ректифікації на виході мають чистий спирт без присмаку і запаху.
Горілка виготовляється шляхом ректифікації, і, відповідно, її якість та смакові особливості залежать виключно від ступеню очищення сировини та якості води з якою змішують спирт.
Польща
Перша письмова згадка міцного напою датується 1405 роком. У комірних книгах Сандомирського воєводства «водкою» називали спиртові рідини медичного призначення, а сам напій мав назву gorzałka (від давньопольського слова gorzeć — горіти). З тих часів горілка вважалася важливим елементом польської культури. Підтвердження цьому історики віднайшли у тогочасних виданнях, зокрема у книзі польського ботаніка Стефана Фаліміжа, що вийшла друком у 1534 році у Кракові та називалася «Про трави та їх властивості». Видання містило 72 рецепти та детальні описи процесів дистиляції.
На початку XVI століття виробництво горілки у Польщі вийшло на новий рівень. Цьому сприяв спеціальний указ, підписаний польським королем Яном I Ольбрахтом, який дозволив виробництво алкогольних напоїв на продаж. Масове виробництво горілки розпочалося наприкінці XVI століття у Кракові. Згодом осередками горілчаного виробництва стали також Познань, де у 1580 році зосередилося близько 500 дистилерій, і Гданськ. У XVIII столітті у Польщі почали використовувати технологію потрійної перегонки, завдяки чому виробникам вдалося значно покращити якість продукту.
Розквіт по-справжньому промислового виробництва оковитої ознаменувала поява у 1782 році першого промислового заводу — «Фабрики лікерів і горілки сім’ї Бачевських», що була розташована поблизу Львова. Продукція цієї фабрики відрізнялася незнаною до цих часів чистотою, тому швидко набула популярності, а згодом отримала і міжнародне визнання: її експортували до Нідерландів, Данії, Англії, Росії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Румунії, України, Болгарії і країн Чорноморського басейну.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Państwowy Monopol Spirytusowy
Винайдення нових технологій дистиляції та очищення у другій половині XIX століття започаткувало у Польщі виробництво прозорої горілки. Перший завод був заснований в 1871 році, а у 1919 році виробництво прозорих горілок зробили у Польщі державною монополією. Компанією, яка здійснувала виробництво майже всіх горілчаних напоїв, була Państwowy Monopol Spirytusowy.
Państwowy Monopol Spirytusowy (надалі також – «Державна Алкогольна Монополія») — установа, створена в 1919 році після того, як Польща відновила свою незалежність, з метою контролю виробництва та торгівлі алкогольними напоями (монопо́лія означає виключне право на виробництво, торгівлю тощо, яке належить одній компанії, особі, групі осіб чи державі. Монопо́льне утво́рення — підприємство, об’єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку).
Державна Алкогольна Монополія функціонувала безперервно до початку Другої світової війни 1939 року. Завданням установи було координувати виробництво по всій країні, а також щорічно встановлювала обов’язкову ціну на алкогольні напої у кожній провінції, а також виробничі ліміти для окремих заводів. До Другої світової війни Державна Алкогольна Монополія була одним з провідних виробників горілки в Польщі. Лікеро-горілчані заводи Polmos (акронім від «POLski MOnopol Spirytusowy») були відносно сучасні та ефективні, тому компанія експортувала свою продукцію до багатьох європейських країн.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Після війни Державна Алкогольна Монополія була відновлена, спочатку 1944 року. А її головний офіс у Любліні перенесли у Варшаву. Починаючи з 1946 року (з приходом комунізму) вона була націоналізована урядом Народної Республіки Польща. В результаті цих перетворень кілька сотень невеликих заводів стали частиною державних компаній, окрім них було ще десяток великих заводів. До 1948 року Монополія діяла на принципах, схожих на довоєнні, координуючи виробництво і ціни, і обмежуючи окремі малі заводи.
- У 1949 році Державна Алкогольна Монополія була перетворена на Centralny Zarząd Przemysłu Spirytusowego — Центральну Раду Алкогольної Промисловості;
- У 1959 році в Zjednoczenie Przemysłu Spirytusowego i Drożdżowego — Об’єднання Алкогольної та Дріжджової Промисловості;
- У 1972 році, через тринадцять років, замість Об’єднання було створено Państwowe Przedsiębiorstwo Przemysłu Spirytusowego «Polmos» — Державне Підприємство Алкогольної Промисловості «Polmos».
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Після падіння комунізму в 1989 році, в рамках демонополізації, Polmos було поділено на 25 підприємств, кожне з яких мало один з лікеро-горілчаних заводів і одну-дві марки алкогольних напоїв. Всі створені підприємства були приватизовані, і жодне з них не було повністю державним — більшість стали підприємствами з іноземним капіталом або приватними підприємствами. Відповідно до новостоврених компаній відбувся поділ товарних знаків та торгових марок, тощо.
Россія
Ще одним місцем народження горілки, у сучасному розумінні, історики вважають Росію XV століття. Аномальний врожай зернових культур, занепад медоваріння, розірвані зв’язки з Візантією, що експортувала виноградне вино — усе це спричинило зміну алкогольних вподобань населення, а як наслідок — пошук нових шляхів у виробництві алкоголю. Саме у цей час, приблизно 1430 року, якщо вірити історикам, була створена перша російська горілка. Автором рецепту вважають монаха Ісидора з Чудівського монастиря на території Московського Кремля. Проте і цей напій ще не можна вважати горілкою у сучасному розумінні.
Переносимося на кілька століть вперед. Після введення в Росії державної монополії на виробництво та продаж горілки, перед горілкою постала нова вимога: стандартний вміст спирту в горілці відтепер повинен складати не менше 40% оборотів. Горілкою тепер називалася водно-спиртова суміш, що виготовлена з житньої сировини та пропущена через вугільний фільтр, та яка містить 40 об’ємних частин етилового спирту і майже не містить домішок.
Саме таку рецептуру запатентували в Росії у 1894 році та офіційно закріпили за нею статус російської національної горілки з назвою «Московська особлива». І саме така горілка стала одним з найпопулярніших алкогольних напоїв сучасності.
Отже, технічно горілка — прозорий міцний алкогольний напій, що являє собою суміш етилового спирту та води, як правило — 40 % (об’ємних одиниць). Якщо точніше, горілка — результат процесів бродіння, перегонки, фільтрації зернових культур. Втім, горілка може бути зроблена з найрізноманітніших інгредієнтів — зернових культур, фруктів, кукурудзи, картоплі та навіть коренеплодів.
З плином часу історія горілки не зупиняється. Навпаки — стрімко розвивається. На арену вийшли бренди, що завдяки унікальним технологіям виробництва, екстраординарним рецептурам і ексклюзивним інгредієнтам, проторували горілці шлях у сегмент ультрапреміальних алкогольних напоїв.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi