пошук
Тарас Михайлов
Автор
Відкриваючи для себе гастрономічне життя України, я все більше дивуюсь, наскільки воно велике і як багато я ще не знаю.
У нас є унікальні ресторани, якими можна сміливо пишатись та показувати іноземним друзям; є шеф-кухарі, які прагнуть робити свою роботу якнайкраще; є кулінарні школи, що з кожним роком повинні підвищувати якість навчання, через зростання конкуренції.
А ще у нас є конкурси серед кухарів. Їх час від часу проводять, просто не дуже багато людей про це знають. Я вирішив виправити цю ситуацію та написати про перший конкурс молодих кухарів, на якому я буду особисто (звичайно, я готувати не буду, бо в мене “лапки”). Цей конкурс організовують мої друзі: Владислав Марчук, Тетяна Букіна та Юрій Никитюк.
І тут можна задати сміливе питання: “Тарас, раз ти в конкурсах профан, то про що ж писатимеш?”. Даю відповідь — писатиму від імені журі. Для цієї статті я зустрівся з деякими суддями цього конкурсу та задав їм одне відкрите питання: “Чому Ви вирішили бути в журі цього конкурсу і як загалом ставитесь до таких подій?”. Впевнений, відповіді Вам сподобаються. Погнали!
Катерина Авдеєва
Співвласник та куратор конгресу шеф-кухарів України Fontegro
Фото: Facebook страница Ekaterina Avdeyeva
— До минулого року, я не дуже лояльно відносилась до конкурсу кухарів, особливо до тих, що проводяться в Україні. Та спілкування з іноземними шефами змінило мою думку. Вони пояснили мені, що до таких конкурсів можна ставитись як позитивно, так і негативно. Але одного у них не забрати — це можливість кухаря дізнатись чого він вартий. На конкурсах створюється конкурентне середовище, яке виводить кухаря з його зони комфорту і дає можливість глянути на себе та свою працю “зі сторони”.
Важливим аспектом на таких подіях є журі — чим більше суддів, тим більше думок та ідей можна почути. Для прикладу, у нас є шефи, які працювали на кухнях Поля Бокюза та Мішеля Бруне (рок-зірки світу кулінарії), і їх думку в окремих аспектах дуже цікаво почути. Інший приклад — на одному з конкурсів я сперечалась з жінкою, яка не признає жодної подачі, окрім як на тарілці, що, як на мене, не дуже правильно. Таким чином велика кількість суддів в журі дає можливість об’єктивно оцінити роботу учасника.
Віктор Тимчишин
Поставив кухню стількох крутих ресторанів, що я боюсь якийсь з них пропустити, тому скажу просто — один з найпрофесійніших шефів України
— В музиці, якщо ти любиш співати та хочеш досягнути в цьому успіху, ти стараєшся брати участь в різних конкурсах. Вони дають можливість заявити про себе, навчитись чомусь новому та допомагають рухатись далі. Аналогічно і в кулінарії — чим же тут займатись, як не конкурсами?
Вони виступають стартовою площадкою для кухарів — комусь для телебачення, хтось хоче привнести щось нове в свій ресторан, інший бажає, щоб його побачили відомі шефи.
Особисто я віддаю перевагу кухарям, які беруть участь в конкурсах. Така людина хоче чогось досягнути, в неї горять очі, вона бажає навчитись чомусь новому. Це один з хороших мотиваторів для перевірки своїх сили. Конкурси не створені для заробітку грошей, максимум диплом та медальку можна отримати. Це місце, де потрібно реалізовувати себе.
Тепер щодо моїх цілей на цьому конкурсі в якості судді:
— Чесність — я хочу, щоб конкурс був максимально чесним.
— Пошук кадрів — я можу зустріти тут кухаря, який мене зацікавить і в майбутньому я можу запропоную йому роботу.
— Я просто люблю кулінарію 🙂
Ярослав Артюх
Шеф-кухар ресторану Канапа та наймолодший шеф-кухар, з яким я спілкувався (йому 27 років, мій одноліток)
Фото: Facebook страница Ярослав Артюх
— Цього року я вдруге брав участь в конкурсі молодих шеф-кухарів від San Pellegrino. І виступав я в якості учасника. Це один з найкращих та найцікавіших досвідів в моєму житті: професійна організація, цікаві учасники, топове журі і, найголовніше, абсолютна свобода в вибору страви для приготування.
Я особисто дуже люблю експериментувати на кухні, стараюсь поєднувати, здавалось би, непоєднувані продукти. І коли з таких експериментів створюється щось унікальне та дуже смачне — тоді я отримую найбільше задоволення. Саме тому мені подобаються конкурси, де не накладають якихось обмежень що це за страва має бути і які правила її приготування, тому що інколи буває такий абсурд…
Приведу приклад — на одному з конкурсів нам (учасникам) забороняли використовувати зелень без теплової обробки. Я навіть не міг порізати дрібно петрушку і використати її в страву, потрібно обов’язково було її хоча б обшпарити кип’ятком. Абсурд? На мою думку так.
Цього Грудня я буду вперше в якості журі на конкурсі кухарів. Я вирішив туди піти через свободу в приготуванні страв, адже буде концепція “чорного ящик.
Мені дуже хочеться, щоб свобода на кухні стала нормою і я постараюсь внести свій вклад в це.
Тарас Михайлов
Скромний автор цієї статті
Тут за мене вже так багато класно було сказано, що я буду лаконічним.
Якщо ти (той, хто читає ці рядки) зв’язав своє життя з кухнею або лише плануєш це зробити, то обов’язково бери участь в кулінарних конкурсах. Усі, з ким би я не спілкувався, говорять, що це дуже важливо і приносить масу користі.
Я впевнений, що ти отримаєш купу задоволення, головне — не боятись і пробувати. Якщо ти навіть не виграєш, то обов’язково здобудеш незабутній досвід.
До зустрічі на конкурсі молодих кухарів та на сайті Posteat.ua
Подписывайтесь на канал PostEat в Telegram: https://t.me/posteat
Редакция сайта не несет ответственности за содержание авторского материала. Мнение редакции может отличаться от мнения автора.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi