пошук
Яна Дашковська
Автор
«Людство ніколи не мало таких якісних вин як зараз». Цю фразу мені неодноразово доводилося чути під час винних навчань. І це правда. Сучасні технології дозволяють тиражувати аромати і смаки, які користуються широким попитом. Усі в захваті від вибухового новозеландського совіньйон блану? Так не проблема: можна і південноафриканський шенен блан змусити пахнути маракуйєю. Фруктові бомби отримують найкращу пресу? Знову ж таки не питання – штампуємо! А ще можна взяти новий дуб і «забочкувати» вино так, що мама рідна не впізнає. А навіщо чекати вино, якщо світ рухається у такому шаленому ритмі? То ж «прилетить чарівник у блакитному вертольоті і НЕ (!) безкоштовно покаже кіно», як робити мікро-оксегинацію, щоб вино було готовим для вжитку тут і зараз… Такі вина зрозумілі і приємні, з різним ступенем концентрації, але переважно якісні. І їх завжди питимуть. І це добре. І це правильно. Прогрес же.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Але це, знаєте, як фотографія. Коли знімки ставали буденністю, точилися розмови про те, що тепер живопис більше нікому не буде потрібен. Кожен може робити фотографії для себе, а з цифрою – то скільки душа бажає. А, проте, живопис не зник – бо певні почуття, певні нюанси не зафіксуєш на плівку, а зможеш передати лише за допомогою нанесеної на полотно фарби. Так і деякі майстри Старого Світу, незважаючи ні на що, продовжували творити приблизно так, як і за часів, коли дріжджі не висипали з пакетика з заданими ароматичними характеристиками, а їх робота вважалася магією творіння. Вино — то ж не лише продукт. Вино також і мистецтво. Вино може бути відкриттям — кожного разу різним. Не завжди досконалим, адже не завжди порух пензля витворює ідеальну лінію. Іноді потрібна крива, щоб передати смисли. Дефекти – це частина буття. Дефекти можуть переплітатися і у загальному балансі витворювати складність і глибину. Складність і глибину, які шукають у так званих натуральних винах.
Що таке натуральне вино – точне визначення я вам дати не зможу, бо його немає. Усі (органісти, біодинамісти, raw-вайнівці тощо) обирають власні критерії, але основна ідея полягає у максимально обмеженому втручанню у природні процеси – і щоб зберегти оточуюче середовище, і щоб вино було «справжнім». Тому термін «натуральне вино» є підваженим – вино не творить саме себе, але «вино з мінімальним втручанням» (low intervention wine) звучить не так красиво. Важлива не назва, важливо, що, коли ти вимовляєш фразу «натуральне вино», то цей код або прочитують, або ні. Або тобі говорять «у нас усі вина натуральні!», і ти розумієш, що тебе не розуміють, або тобі починають розповідати про виноградарство без хімікатів, про спонтанну ферментацію, тобто з використання природних дріжджів, про відсутність додавання сульфітів взагалі або лише у незначних кількостях… Цей код поки що мало знають в Україні, але у Парижі, Копенгагені, Відні, Римі чи навіть Кракові є заклади/магазини, де наявні майже виключно такі вина.
І їх популярність зростає. Підтвердження з життя. У мене є подруга у Римі, яка вино не п’є. Проте у неї вдома завжди є декілька подарованих друзями пляшок для інших друзів, які вино п’ють. І цього року у колекції знайшлося vino biologico – біологічне вино як ще одна варіація на теми натюру. Вино, відверто кажучи, виявилося не дуже, але сам факт його наявності є красномовним. І тут відразу проступає інша проблема. Зростаюча популярність натуральних вин приводить до цією теми, у кращому разі, ентузіастів або, у гіршому, комерсів, які не дуже вміють, але пробують. Вони ще можуть навчитися, але ніяких гарантій немає. А тому є натуральні вина, які вражають чистотою вібрацій, і є натуральні вина, всепоглинаючі дефекти яких призводять до тієї ж гомогенності, що часто-густо нагонить непереборну нудьгу у звичайних винах.
Натуральні вина ніколи не стануть масовими. Хоча б тому, що вимагати тотальної відмови від хімії у сільському господарстві є аморальним. Адже, завдяки винайденню добрив, вдалося нагодувати мільйони людей, які до цього були приречені на голод. Вина у світі вдосталь і навіть забагато з цієї ж причини. Натуральних вин також немало, навіть в Україні з’явилися паростки, а тому шукайте, якщо не боїтесь, що сьогодні вино буде не таким як вчора, що відкриття може бути як позитивними, так і не негативними, що мистецтво – це не тільки бездоганні полотна Відродження, а й провокації на кшталт «Фонтана» Марселя Дюшана, що починають вічні дискусії: «Хіба це мистецтво?» Хіба це вино?
Автор: Яна Дашковська, автор блога про безкомпромісне вино і пиво Acid Freak Diaries
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.
Подписывайтесь на наши страницы в социальных сетях:
 |
 |
 |
 |
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Коментарi