пошук
Наталія Парапан
Автор
пошук
Наталія Парапан
Автор
А ви знаєте, що Рада Європи, ще в 1987 році запустила програму «Культурні маршрути Ради Європи», серед яких є гастрономічні. Це правда чудова ініціатива – ніби подорож у час і просторі, завдяки якій можна глибше зануритись у нашу спільну історію, культурні надбання, на власні очі все побачити та відчути.
Можливість подорожувати гастрономічними маршрутами, відкривати різноманітну спадщину Європи, перш за все, об’єднує людей і ці унікальні місця, мотивує та надихає творити добро і боротись зі злом. Широкий вибір дозвілля, освітні заходи для громадян Європи та за її межами, закладають підґрунтя для відповідального туризму та сталого розвитку. Маршрути охоплюють різноманітні теми – архітектура, діячі мистецтва, релігія, музика, література. Але нас цікавить, звісно, гастрономія. На сьогодні розроблено вже 47 культурних маршрутів Ради Європи.
Серед усіх маршрутів ми будемо досліджувати та розказувати вам про гастрономічні. Це і «Маршрут Оливкового дерева», і «Шлях виноградної лози» тощо. Але сьогодні в матеріалі буде про одне з легендарних історичних кафе в Парижі з «Маршруту історичних кафе від Ради Європи».
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Історичні кав’ярні та кафе, як дзеркало відображають спільну спадщину Європи. Про це свідчать їхня архітектура, дизайн, а також суттєва роль у культурній і політичній історії. Їх стіни зберігають цінні історії про становлення демократичних суспільств, розвиток нових видів мистецтва, про опір тоталітаризму та соціальній нетерпимості.
Разом з тим кав’ярні показують різноманітність місцевого стилю життя та традицій, пов’язаних із їжею та напоями. Раніше, як і, власне, сьогодні, кав’ярні були не просто локаціями для їжі. В кав’ярнях спілкувались бізнесмени, політики, митці, вони були місцями для міжкультурного діалогу між місцевими та гостями. В кав’ярнях Європи сиділи Маргарет Тетчер, Черчилль та Чемберлен, Шарль де Голль та Сімона Де Бовуар, Гала та Тамара Лемпицька, Ваг Гог Та Гоген, Модильяні та Пікассо. А сьогодні там спілкуються сучасні політики, митці, гастрономічні діячі, а прочитавши наш матеріал там зможете сидіти і ви. Колись, але дуже скоро, коли настане наша перемога і закінчиться війна.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Ми хочемо ненадовго повернути вас в минуле, щоб насолодитися розкішшю кафе, створених у її золотий вік, зрозуміти їх важливу роль у культурі та історії Європи та значення в гастрономії в цілому. Сьогодні це об’єкти живої спадщини, які підтримують традиції культури кави, традиційних напоїв та алкогольних напоїв, а також споживання місцевих традиційних продуктів і збереження практики їх виготовлення.
1812 рік. Кафе «Les Deux Magots»
Назва цієї історичної кав’ярні – Les Deux Magots, тобто «Два Маго», дослівно означає «Дві статуетки, недбало сидячих, тучних, колоритних персонажа». Такі вироблялися в Європі, але за основу було взято зображення китайського бога Задоволення. Вони залишились від магазину екзотичних сувенірів, який колись був розташований в цьому ж приміщенні.
Магазин відкрили в 1812 році на вулиці Рю де Бюсі, 23. Згодом бізнес розширився, і в 1873 році магазин переїхав на площу Сен-Жермен-дю-Пре, у VI округ Парижа. У 1884 році магазин поступився місцем міському кафе. Заклад зберіг ту ж назву, а дві китайські статуетки, що прикрашали магазин і сьогодні стоять в кафе, як свідки тієї епохи.
Легендарні Два Маго весь час сиділи на центральних колонах закладу і веселим поглядом спостерігали за подіями літературного кафе в Сен-Жермен-дю-Пре. Вони були свідками зустрічі митців та інтелектуалів з усього світу, які переосмислювали життя, створювали нові сенси, літературні тенденції, приймали політичні рішення та вирішували долю країн. Сьогодні – це місце оживлене ритмом сучасного міста і досі приймає цікавих людей з усіх сторін світу, а також парижан, які задоволення від життя перетворили у справжнє мистецтво.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Кав’ярня Les Deux Мagots з 19 століття стала популярним кафе серед богеми та почала відігравати важливу роль у паризькому культурному житті. Тільки уявіть, в цих стінах їли, пили абсент та гаряче сперечались Верлен та Рембо зі своїми друзями письменниками та поетами.
А у 1914 році Огюст Буле, прадід нинішнього власника, купив будинок, щоб перетворити його на літературне кафе, яке приймала Гійома Аполлінера та його друзів. Сюди приходили відомі художники, поети та письменники – Ельза Тріоле, Луї Арагон, Андре Жид, Жан Жироду, Пікассо, Фернан Леже, Превер, Хемінгуей, кафе приймало сюрреалістів під егідою Андре Бретона та екзистенціалістів навколо Сартра та Бовуар.
У 1954 році популярність «Двох Маго» була у розпалі. Тут бачили Бориса Віана з його трубою, Жана-Поля Сартра з іншими інтелектуалами, Сімону де Бовуар, яка пише свій роман «Мандаринки» та який отримав премію того року. Навіть Ернест Хемінгуей курив сигару в глибині однієї з кімнат закладу.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
У 1973 році кав’ярня стала популярним місцем для зйомок. Зокрема, з виходом фільму «Пригоди рабина Якова» або культового фільму «Мама і повія», фільм режисера Жана Есташа, що визнається однією з перлин французького кінематографа, який називають найважливішим французьким фільмом 1970-х років, кілька сцен відбувалися в кав’ярні. Поряд з Deux Magots зняли також одну зі сцен відомого комедійного фільму «1+1», що вийшов 2011 року.
У 1985 році власником закладу стала родина Матіват. Жак Матіват додає в послуги закладу кейтеринг, а через кілька років запускають франшизу в Японії, де відкривають Les Deux Magots у районі Сібуя. У 2023 році заклад стає французьким брендом, що вийшов на міжнародний рівень – відкриваються заклади у Токіо, Ер-Ріяді в Саудівській Аравії, Сан-Паулу та інші численні проєкти, Паризьке мистецтво жити виходить за рамки Франції.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Премія Prix des Deux Magots
Заклад затвердив свій статус літературного кафе у 1933 році зі створенням французької літературної премії Prix des Deux Magots, яку заснували завсідники кафе. Створення премії начебто було реакцією на Гонкурівську премію, яку літератори, які збиралися в кафе, вважали зайве «академічною». За однією з версій, засновником премії був пан Мартен — бібліотекар Національної школи витончених мистецтв. За іншою версією, первісне журі складалося з тринадцяти друзів письменника Раймона Кено, який і став володарем першої премії і отримав 1300 франків, зібраних серед відвідувачів кафе. Згодом власник кафе вирішив підтримати ініціативу та сприяти молодим талантам. У 2016 році обсяг премії становив 7750 євро.

Премія Prix des Deux Magots має на меті підкреслити літературний талант романіста чи есеїста, який щойно розквітнув або не отримав визнання, на яке він заслуговує. Проте вибір журі багато в чому залежить від ентузіазму кожного конкретно номінанта та інших фаворитів також. Журі може віддати перевагу роботі, яка не відповідає встановленим критеріям, проте справді вразить. Такий підхід відповідає духу цього місця, що головним чином є мистецьким і нонконформістським. Тепер премію вручають кожного останнього понеділка вересня.
Також тут вручають Премію Пеллеаса (The Prix Pelléas), засновану в 1997 році Жаном-Івом Клеманом і Жаком Матіва. Церемонію проводять навесні кожного року, де відзначають «твори, присвячені музиці з найкращими літературними якостями».
Раз на місяць в Les Deux Magots організовують кілька літературних зустрічей під назвою «Понеділок письменників», а час від часу — майстер-класи для письменників ентузіастів. Коли настають сонячні дні, ресторан відзначає вибір літературного літа серед визнаних французьких митців.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
В меню пропонують типову французьку або європейську кухню:
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Сьогодні одне з найстаріших кафе Парижа приваблює багатьох діячів мистецтва та літератури, моди та політики, а також туристів з усього світу. Les Deux Magots, не просто кав’ярня, це сімейна сага зі столітньою історією, місце еволюції французької елегантності, заклад, закоханий у букви та слова, що знаходиться на перехресті мистецтв і культурних зустрічей.
Photo credit: https://lesdeuxmagots.fr/
Читайте також:
Гастро-регіони світу: Тоскана. Bistecca alla fiorentina — телячий стейк
Гастро-регіони світу: П’ємонт. Граппа
Гастро-регіони світу: П’ємонт. П’ємонтський трюфель.
Цікаві гастро-місця світу: Андалусія та її вина
Цікаві гастро-місця світу: Іспанія, Андалусія — оливкова олія, гаспачо, Pescaíto Frito
Цікаві гастро-місця світу: Емілія-Романья — парміджано, бальзамічний оцет, лазанья
Цікаві гастро-місця світу: виноробний регіон Бургундія
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
Коментарi