пошук
Влад Войчук
Автор
Андалусія, регіон розташований на півдні Іспанії, є втіленням культурного і гастрономічного розмаїття країни. Разом з мальовничими пейзажами, історичними та культурними здобутками кухня регіону є справжнім діаматом цієї різнобарвної спадщини.
Оливкова олія Андалусії. Важко уявити андалуську кухню без її «рідкого золота», оливкової олії, яка є основою більшості місцевих страв. Андалусійська оливкова олія є символом регіону, його історії та культурним спадком, а також важливою частиною середземноморської дієти.
Іспанія є найбільшим виробником оливкової олії у світі — 45% світового виробництва оливкової олії здійснює Іспанія.
Андалусія є найбільшим виробником оливкової олії в Іспанії — 77% оливкової олії, яку виробляє Іспанія, походить з Андалусії. Цей регіон зі сприятливим кліматом, ідеально підходить для вирощування оливкових дерев, століттями він був центром оливкової індустрії.
Андалусія має приблизно 1,5 мільйона гектарів оливкових садів, в яких росте понад 175 мільйонів дерев. (Прим. ред. Всього в Іспанії культивують 250 сортів олив, але зрозуміло, що не всі однаково гарні для виробництва якісної олії).
Найкращі сорти олив в Іспанії: Picual, Arbequina, Hojiblanca, Cornicabra, менш популярні Royal, Picudo, Manzanilla. Вирощують скрізь в країні, але андалусійські – ціняться найбільше.
Гаспачо. Традиційний іспанський холодний суп, який став символом андалуської кухні. Його коріння та еволюція дуже цікаві. Супи подібні до гаспачо готували ще в прадавні часи. Римські солдати мандрували з хлібом, часником та винним оцтом, і робили з них просту страву, що додавала сил та енергії. З римлянами ця концепція потрапила в Іспанію, тож прообразом гаспачо вважається давньоримська «тюря» з хліба (чи то напій, чи то юшка).
Photo credit: Taste Atlas
Після завоювання Піренейського півострова маврами (арабами) гаспачо отримало нові аромати, такі як кмин і коріандр.
В Іспанії часів VIII століття, гаспачо був традиційною простою їжею бідного селянина. Власне це все ще був розмочений у воді черствий хліб, оливкова олія, оцет, подрібнений мигдаль та часник. До XVI століття в рецепті гаспачо не було перцю та томату, оскільки ці рослини з’явилися в Європі після відкриття Америки.
Лише після того, як іспанські мореплавці привезли томати з Америки, гаспачо набуло сучасного червоного кольору та характерного смаку.
В андалуському гарячому кліматі гаспачо став популярним як спосіб освіжитися та одночасно поповнити енергетичні запаси.
Традиційний гаспачо готується з томатів, огірків, перцю, цибулі, часнику, оливкової олії, винного оцту та хліба. Однак деякі регіони Іспанії створюють власні версії гаспачо, використовуючи різні овочі та фрукти.
З часом гаспачо вийшов за межі Андалусії та Іспанії, ставши популярним в усьому світі завдяки своїм освіжаючим властивостям та унікальному смаку.
В Андалусії існують численні свята та фестивалі, які присвячені гаспачо.
У XIX столітті гаспачо набув популярності як у іспанської буржуазії, так і в аристократії, у тому числі в королівській родині, а томат закріпився як обов’язковий інгредієнт літнього супу. Нині гаспачо займає третій рядок у списку улюблених страв іспанців. Міжнародний день Гаспачо відзначають 21 липня.
Риба і морепродукти. Андалуська кухня славиться своїми стравами з морепродуктів і риби. Різноманітна риба прямо з моря, готується так, щоб максимально розкрити їх природний смак.
Pescaíto Frito — це одна з найбільш популярних і традиційних страв Андалусії, особливо на її південному узбережжі. Назва означає «смажена рибка». Для приготування страви зазвичай використовують дрібну рибу, таку як анчоуси, сардини або іншу дрібну рибку. Рибу обсмажують в паніровці з борошна або просто в борошні. Для смаження традиційно використовують оливкову олію. Це надає рибі характерний смак та аромат. Pescaíto Frito подається гарячим, часто з лимоном або соусом аліолі, і, зазвичай, смакує найкраще, коли споживається відразу після приготування. Також супроводжується свіжим салатом, фрі або просто свіжим білим хлібом.
Photo credit: Cocina Casera
Андалуська кухня – це подорож у минуле, в епоху, коли маври, євреї та християни жили пліч-о-пліч, залишаючи свій слід у гастрономічній спадщині регіону. Це кухня, в якій кожна страва розповідає свою історію, а аромати та смаки пронизані сонцем, морем та пристрастю Андалусії.
Читайте також:
Гастро-замітка: італійський спеціалітет панчета
Цікаві гастро-місця світу: Емілія-Романья — парміджано, бальзамічний оцет, лазанья
Цікаві гастро-місця світу: виноробний регіон Бургундія
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi