Трансформація смислів і форм в дизайнерському проекті YOVA YAGER закладу Rose-Mary

Головна › ЇЖА › Трансформація смислів і форм в дизайнерському проекті YOVA YAGER закладу Rose-Mary

Партнери

Автор

Переосмислення історичної будівлі трикотажної фабрики для створення концептуального міського кафе в новому бюджетному проекті студії YOVA YAGER hospitality design.

Проект Rose-Mary – це продовження особливою колаборації однодумців, Йови Ягер, головного дизайнера і засновниці студії YOVA YAGER hospitality design та замовниці, Анни Андрієнко, власниці ресторану «Альтруіст».

Основна ідея проекту – відповідальне перетворення старої промислової будівлі з максимальним збереженням його автентичності в рамках малого бюджету для створення сучасного міського кафе. Закладу з простим меню і особливим зонуванням, де будь-який гість із сусіднього офісного центру і коворкінгу знайде собі улюблене місце.

Rose-Mary – це кафе 320 кв.м. з незвичайним для Києва графіком роботи і форматом в цілому. Як класичне бізнес-кафе піцерія Rose-Mary працює по буднях, відкривається о 8.00 і пропонує сніданки та бізнес-ланчі. У вихідні дні тут проходять спеціальні програми, для чого передбачений великий екран, проектор, обладнання та зона для ігор.

Будівля, в якому розташоване кафе, швейної фабрики імені Рози Люксембург в радянські часи і просто «Роза» сьогодні, має більш, ніж 120-річну історію, що охоплює різні епохи, трансформуючись у чотирьох архітектурних стилях від готики до конструктивізму *.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Сьогодні фронтальні будівлі комплексу переобладнані під офісний центр і коворкінг в стилі 21 століття, що складно визначається. В одному з приміщень тепер відкрито міське кафе Rose-Mary. Названо воно так на згадку про легендарну фабрику і тому, що розмарин – улюблена спеція в рецептах неаполітанської піци, основа меню закладу. Як символічний елемент концепції розмарин зустрічається в декорі на столах, в чаї, лимонаді, коктейлях.

Анна Андрієнко, власник закладу, говорить, що її надихають проекти по всьому світу, особливо в США, в яких переробляють старе фабричне приміщення і дають йому можливість нового життя. Як, наприклад, офіс Pinterest в СФ, Bread street kitchen London, офіси We work. «Коли ми з Йовой побачили приміщення, зрозуміли, що хочемо зберегти максимальну автентичність«, — підкреслює Анна. Тому, було вирішено залишити оригінальні стелю і стіни, зберегти плитку на колонах, реконструювати старі склоблоки вікон.

У дизайні було використано дерево і фактурні відтінки теракотового – від обпаленої глини до кольору крові і вина, що створює приємне відчуття натуральності. Трав’янисті і гірчичні відтінки складного червоного на стінах, меблях і в елементах декору освіжає і пом’якшує зелень живих рослин по всьому закладу.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

У своєму прагненні реалізовувати принцип less is more дизайнер Йова Ягер запропонувала мінімум декору, тільки живі квіти, які насичують киснем кафе, і неонові написи на стінах. Частина стін облицьована плиткою з перероблених пластикових кришок єдиним локальним виробником, Одеської компанією Precious Plastic Ukraine. Саме з цим партнером Йова і Аня реалізували свій попередній спільний проект. Це була дизайн-комунікаційна кампанія щодо актуалізації проблеми пластикових відходів в країні, в результаті був створений пересувний фургон від ресторану «Альтруіст».

Приміщення має висоту близько 7 метрів і великі вікна майже по всьому периметру. Це дає перевагу – багато денного світла. В цілому в закладі реалізовано відразу кілька нестандартних рішень щодо освітлення. RGB світлодіодні стрічки зі smart системою управління економлять електроенергію і створюють атмосферу вечірки. Циліндричні світильники в центрі першого поверху, виготовлені з вживаних люмінесцентних ламп. Підлогові світильники з паперовими абажурами зі старих лекал фабрики «Роза», розбавлені вазонами з зеленими рослинами.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Заклад умовно пропонує чотири основних зони: загальний зал з різноманітною посадкою, відкритий бар-кухня, meeting & play zone під балконом і балкон для усамітнення в іншій атмосфері. Піцу готують в зоні контактного бару, тут можна з келихом фірмового шприц Апероль з розмарином спостерігати за процесом її приготування.

Meeting & play zone має можливість індивідуального зонування. За великим хвилеподібним столом проводять ділові зустрічі, відзначають святкові події і грають в ігри. Цей стіл, як і всі іншт меблі закладу виготовила українська компанія Verdi Company. Йова в проектах досить часто використовує індивідуальні розробки. У цьому проекті використані стільці зі спільної колекції Йови Ягер і компанії Verdi, розроблені спеціально для художньо-соціального проекту «Жили-Були». **

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Стилістичний контраст першого і другого поверхів розширює можливості закладу та робить його більш емоційним. Балкон, на відміну від яскравого теракотового першого поверху – білий, світлий, монохромний. Це допомагає одночасно вирішити задачу низьких стель балкона, пропонує більш спокійне усамітнення або chill out з діджеєм.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

В цілому від концепції до деталей декору та інтер’єру проект Rose-Mary Café демонструє головний принцип роботи студії YOVA YAGER hospitality design – first rethink, then design. Це приклад осмисленого підходу в сучасному дизайні, де старий, але значимий промисловий об’єкт в поганому стані перетворюється на потрібний для міста заклад зі своїм характером і збереженою автентичністю.

* Ще в 1880-і роки на замовлення військового відомства тут, вздовж нинішньої вулиці Грінченка, була вирубана частина гаю уздовж залізниці і збудовано «сухарний завод», одне з найбільших підприємств Києва того часу, що проіснувало до 1910 року. Це був цілий комплекс виробничих і адміністративних будівель, оформлений з елементами романо-готичної архітектури. У громадянську війну він був значно зруйнований. І в 30-ті радянські роки минулого століття будівлю було реконструйовано за проектом інженера Кукліна в монументальний виробничий комплекс в епохальному стилі конструктивізму з очікуваними назвами фабрик – швейної імені Максима Горького та трикотажної імені Рози Люксембург.

Будівля нової Піцерії з’явилася трохи пізніше. Після Великої Вітчизняної війни обидва сильно постраждалі підприємства відновили. Але швейну фабрику перенесли, та перед виробничими корпусами трикотажної фабрики збудували нижче ряд приміщень для адміністративних потреб. Причому оформили в модному для нової епохи стилі «класичної спадщини», додавши навіть колонаду. Дивно, але підприємство живє і досі, тим більше, що воно за це майже століття так і не змінило свою спеціалізацію, тільки назву, природно трансформуючись з «імені Рози Люксембург» просто в «Розу».

(У статті використані матеріали Михайла Кальницького, українського інженера, письменника і краєзнавця, колекціонера, дослідника історії Києва).

** Zhuli-Buli / «Жили-Були»– художньо-соціальний проект, народжений у співпраці двох українських авторів, дизайнера Йови Ягер і художниці Анастасії Жеребецької. В рамках цього проекту розроблено 10 різних зображень тварин і рослин, занесених до Червоної книги України. «Жили-Були» проектує реальний стан дикої природи України на метафорично-казкову площину: тетерев, лісовий тхір, білий заєць, рись і зубр в своїх образах пліч-о-пліч переплітаються з предметами, заради яких їх позбавляють життя мисливці і браконьєри.

Мета проекту – рішення трьох актуальних питань: незаконне знищення тварин і рослин на території України; допомога природоохоронним організаціям і притулкам для тварин у вигляді перерахування певних відсотків з продажу всіх товарів із зображеннями проекту; розвиток локальної художньої ініціативи, завдяки залученню всіх бажаючих до художнього співпраці в рамках проекту.

Картка проекту

Назва проекту: Rose-Мary Сafe

Категорія проекту: ресторан, бізнес-кафе

Місто, країна: Київ, Україна

Рік реалізації: 2020

Статус: реалізований

Студія: YOVA YAGER hospitality design

Дизайнер: Йова Ягер

Фото: Сергій Полюшко / Sergiy Polushko

Партнери / suppliers: Verdi company, Precious plastic Ukraine

Локація: Протасов Яр, вул. Грінченка 2/1

Загальна площа: 320 кв.м.