«Конкуренція зробить вина України кращими»: Євгенія Ніколайчук, співзасновниця Like a Local's wine bar - PostEat

пошук

«Конкуренція зробить вина України кращими»: Євгенія Ніколайчук, співзасновниця Like a Local's wine bar
28-10-2021 0 348


Ми зустрілись з Євгенією Ніколайчук перед Геловіном, щоб розвіяти страхи щодо українських вин. Євгенія у цьому експертка — з 2016 року обирає вина України для барів Like a local’s wine bar та консультувала Проєкт ЄС «Географічні зазначення в Україні» (щоб вина й алкогольні напої України мали високу якість і законодавчу прив’язку до регіону, де виробляються).

Євгенія стала першою українкою, яка отримала престижну міжнародну кваліфікацію Diploma level 4 винної школи WSET (Велика Британія). У 2020 році отримала премію «Створено жінками» від Франко-української торгово-промислової палати (CCIFU) за проєкт Like a local’s wine bar.

Євгенією Ніколайчук вірить, що конкуренція зробить українські вина кращими, закликає інвестувати у бренд Wines of Ukraine та ділиться своїми смачними знахідками, — «Поєднання хересу олоросо і олів’є мене підкорило!».

Анна Євгенія Янченко: Як тобі ідея «винного протекціонізму» — наприклад, високі податки на імпортні вина для підтримки українського виноробства? Є сенс?

Євгенія Ніколайчук:
Серед винної спільноти такі кроки обговорюють. Ще є ідея законодавчо зобов’язати ритейлерів виділяти певний відсоток полиць під українське вино, а власників закладів — відсоток винних карт ресторанів.

Моя думка: це може полегшити життя місцевим виноробам, але не стимулюватиме підвищувати якість вина. Бо це як «тепла ванна»: навіщо ставати кращими, якщо в тебе гарантовано є ринок збуту? Я за конкуренцію й не підтримую такі ініціативи.

Більше користі бачу у інвестиції в імідж Wines of Ukraine. Щоб місцеві питці не кривились від слів «українське вино», навіть якщо вони пили українське востаннє років 10 тому.

Анна Євгенія Янченко: Як пояснюєш питцям іноді вищу ціну добрих вин України у порівнянні з винами Франції, Італії, Іспанії тощо?

Євгенія Ніколайчук: Зазвичай, якщо українське вино коштує дорого, то це продукт невеликих крафтових винниць чи ексклюзив від великих виробників. Там економіка зовсім по-іншому працює. Також в Україні немає таких серйозних дотацій у виноробство, які є у Франції та Італії.

Взагалі у більшості «нетрадиційних» виноробних країн локальні вина дорожчі за французькі, італійські, іспанські. Спробуйте знайти дешеве локальне вино у Польщі, Ізраїлі або Бельгії? І воно не завжди дорожче, бо краще. Просто інша економіка.

До того ж умовна Італія за ₴200 — це базова позиція від великої індустріальної винарні. Україна за ₴200 — цеце продукт невеликої винарні, чи особлива лінійка, часто з витримкою.

Анна Євгенія Янченко: Що думаєш про маркетингові штуки у вині — блакитні вина, вина з блискітками, вина до Геловіну чи День святого Валентина, інші wow-ефекти? Це стимул попиту чи взагалі не ок?

Євгенія Ніколайчук: Я за будь-який кіпіш, за умови, що це не шкодить здоров’ю. Якщо вина з блискітками існують — значить це комусь потрібно.

Анна Євгенія Янченко: Які зміни у смаках людей помітила за останні роки?

Євгенія Ніколайчук: Завжди важко відповідати на це питання, бо здається, що я знаходжусь у «бульбашці» і мої спостереження далекі від трендів усієї країни. У моєму оточенні зміни помітні. Більше сухих вин взагалі, менше червоних вин у щоденному питті, ігристі вина з приводом і без. Менше снобізму щодо українських вин. Інтерес до експериментів: оранжі, незвичні сорти винограду, бочки з іншого дерева, крім дуба, «натуралочка».

Анна Євгенія Янченко: З досвіду роботи з владними структурами України є відчуття, що держава звернула увагу на виноробство і зацікавлена у розвитку?

Євгенія Ніколайчук: Якщо глобально, то ні. Виноробна галузь не пріоритетна для України. Якщо казати про окремих зацікавлених людей у владі, які штовхають нішу вперед — так, інтерес є. Зараз співпрацюю з МЗС і бачу у відомстві кількох ентузіастів, які зацікавлені у промоції Wines of Ukraine у світі, роблять кроки у цьому напрямку. Є надія, що вони будуть ефективними.

Анна Євгенія Янченко: І наостанок, — дійсно радиш ігристе з оселедцем? Які ще незвичні поєднання напоїв і страв знаєш?

Євгенія Ніколайчук: Оселедець з ігристим вином — так! Але це ж моє, суб’єктивне. Часто жартую, що мене можна звабити оселедцем: жодне солодке не замінить мені солоненького.

Ну, добре-добре, назвіть це не оселедцем, а тартаром з солоної риби! Суть у тому, що у поєднанні з солоним смаком вино на цьому фоні сприймається, як більш насичене й фруктове.

Ще одне незвичне поєднання, яке підкорило: херес олоросо та олів‘є. А також сир мюнстер і крафтове пиво. І устриці з віскі Ardbeg — можливо, що це класика, але я просто не розуміюсь на віскі. І взагалі я за експерименти у поєднання їжі та вина!

Під час розмови з Євгенією Ніколайчук ми спробували такі вина:

Dopff & Irion Cremant Zero Dosage Blanc (4,1 бала у Vivino) — ₴559

Персики на снігу — так би назвала це вино. Креман від династії Допф, яка робить вино в Ельзасі вже сотні років. Творці категорії «Креман де Ельзас». Кюве сортів Піно Блан і Оксеруа блан. Вапняково-глиняні ґрунти біля селища Рікевір (Ріквір). Класичний метод, зеро дозаж, 15 міс на осаді у пляшці. На смак — чисте, прозоре, освіжаюче. Ківі й ананаси, нестиглі персики, вологі каменючки. Видатна, але не нав’язлива кислотність. До суші, устриць, креветок, карпачо, спаржі, тапасів, пасти с травами, риби.

Lo Sparviere Franciacorta Cuvee 7 Blanc (3,7 бала у Vivino) — ₴799

Добре охолодіть, приготуйте гарні келихи й виділіть час — дегустація цього вина буде схожа на медитацію. Сорт Шардоне, історичні виноградники в комунах Монтічеллі та Провальо-д’Ізео біля Мілану. Традиційний метод з тривалою витримкою на осаді у льосі XVI ст. Lo Sparviere — це яструб. Перляж повільний і розмірений. У смаку й ароматі стиглі жовті фрукти, персики, груші, мигдаль, відтінки вершкового масла. Кислотність яскрава, але не лячна. Вино щільне та концентроване. Кожний його ковток рахуйте за 3 ковтки звичайного ігристого вина.

Mont Marcal Cava Aureum Brt NatrGrRs (3,8 бала у Vivino) — ₴849

Кава серйозного рівня — класичний метод вторинного бродіння у пляшці, кюве сортів Шарелло, Шардоне та Піно нуар з кращих ділянок винарні. Попереднє бродіння Шардоне у французькому дубі й витримка 6 міс на осаді з перемішуванням, щоб надати вину глибини й тіла. Загальна витримка кюве на осаді — близько 50 місяців. Красиві тонкі струмені бульбашок, чарівний аромат абрикос, зелених яблук, айви й квітів. Кислотність соковитих яблук, як хвилею змітає інші смаки з рецепторів і повне гармонійне тіло. До козячого сиру, морепродуктів, смаженого лосося.

Текст Artem Kuzmenchuk

Фото Viktoriia Sushan

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi