Вирощування овочів в морській воді, або як зберегти прісну воду - PostEat

пошук

Вирощування овочів в морській воді, або як зберегти прісну воду
16-10-2020 0 679


Протягом найближчих 30 років виробництво харчових продуктів має зрости на 70 відсотків, щоб прогодувати населення світу, яке, як очікується, сягне 9 мільярдів людей.

Однак традиційне сільське господарство стикається із дефіцитом води через зміну клімату. Прісна вода становить лише 2 відсотки усієї води на Землі. У багатьох районах, таких як Субсахара та Субіндійський континент, води дуже мало або вона сильно забруднена. Навіть регіони, які мають вологий клімат дедалі частіше стикаються з посухою через низьку кількість опадів та збільшення використання води.

Саме через це ферма на західному узбережжі Шотландії використовує води Атлантичного океану для вирощування овочів. Під керівництвом стартапу Seawater Solutions, що базується в Глазго, вони використовують солону воду замість прісної для вирощування їжі. «Ми беремо землю, будь то деградовані сільськогосподарські угіддя чи постраждалі від повені ґрунти, а потім будуємо штучну екосистему солончаків, де ми можемо вирощувати їжу», — розповідає Янік Найберг, засновник компанії Seawater Solutions. «Ми перекачуємо воду до цієї місцевості, іноді затоплюємо її, і тоді починаємо вирощувати рослини».

Фото: Seawater Solutions website

Ці культури, звані галофітами, процвітають у водах із високим вмістом солі. Галофіти можна їсти або використовувати як сировину для косметики, біопалива та кормів для морських рослин. Солончаки, де вони ростуть, захищають узбережжя від повені та ерозії. Вони також поглинають у 30 разів більше вуглецю, ніж тропічні ліси.

Ферма Dowhill, розташована в Ейршире, зосереджена на вирощуванні таких видів, як самфір та морська астра. Хоча ці незвичайні овочі все ще залишаються нішевим ринком, вони вже закуповуються рибними магазинами чи елітними ресторанами. Штучні солончаки живляться від відновлюваних систем, що робить їх економічно вигідними та екологічно стійким.

Фото: Seawater Solutions website

Хоча проект у Шотландії трудомісткий і більш сезонний, у Нідерландах Фонд Salt Farm довів, що „звичайні” культури, такі як картопля та капуста, можуть переносити більшу кількість солі, ніж ми звикли думати. Ферма Texel розташована на березі Північного моря і вирощує культури, використовуючи середньої солоності воду, яка є сумішшю морської та прісної води.

Фонд шукає розв’язання проблеми засолення ґрунтів світового явища, спричиненого зміною клімату. Це трапляється, коли морська вода затоплює землю або просочується крізь ґрунти знизу. У результаті фермери стикаються з неродючістю ґрунтів.

Фото: Seawater Solutions website

Завдяки своїм партнерам Фонд Salt Farm створив 16 полів у семи країнах Північного узбережжя, аби перевірити стійкість різних культур до солі. Дослідники виявили, що деякі сорти картоплі, капусти, помідорів, моркви, буряків та полуниці мають високу толерантність до солі. Також було встановлено, що солонувата вода підходить для зрошення вівса, ячменю, цибулі та цукрових буряків.

Прасат Ваверін-Равікумар, координатор проекту, розповідає, що агрономи не готові до подібних експериментів і мають доволі скептичне ставлення.  «Багато фермерів і навіть вчені бояться впровадження будь-якого сольового середовища в сільське господарство. Вони бояться зіпсувати ґрунт, хоча ми розробляємо план щодо впровадження цієї системи виходячи з особливостей кожної ферми«, — говорить він.

Компанія Seawater Solutions зіткнулася з тими ж проблемами. Попри успіх на фермі Dowhill, було важко залучити сусідніх фермерів та місцеві громади. «Дарма що ми маємо докази, що такий спосіб використання землі набагато вигідніший, люди все ще нам не довіряють. Ми маємо багато чого зробити, аби змінити їх мислення«, — додає Найберг.

Головна фото: Seawater Solutions website

Читати ще:

У Парижі почала роботу найбільша у Європі міська ферма на даху

Реліз червоного вина на честь святкування сільськогосподарської спадщини

 

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi