пошук
Марина Гонтарь
Автор
Сьогодні нам доступна будь-яка їжа: китайська з її гострими стравами та паперовими боксами, азіатська, у якій їдять комах, навіть молекулярну кухню вже давно знають та навіть цінують окремі фанати усього екзотичного. Але іноді стається так, що бургери, піци, роли та страви високої кухні з ресторанів вже не приваблюють. Все це смачно. Але все це — не як вдома. А іноді хочеться, щоб було як вдома. Хочеться, щоб пахло смачно, щоб багато начинки та звичайно ж — необмежена кількість улюблених пиріжків та тістечок. І якщо ви у цьому схожі на мене, вам необхідно завітати до «Пиріжкової «Тітка Клара», де улюбленою їжею з дитинства можна наїстися, купити додому, пригостити друзів, та що там — навіть обкластися з усіх боків при великому бажанні.
Колись у часи доінтернетні, ресторанний бізнес в нашій країні не був настільки розвинутий. Ресторани були ресторанами — вхід туди був дозволений за умовою виконання дрес-коду, кафе розробляли своє власне меню та, переважно, мали за мету приготування комплексних обідів та сніданків для офісів. Слова «ланч», «бранч», «вечірнє меню» та «комплімент від шефа» були просто якимись там наворотами з західного світу. Клієнтам було також все одно — одним рестораном більше, одним менше. А от пиріжкові, пельменні, вареничні, бістро та просто кондитерські лавки були завжди. Перефразовуючи ґіцпрєдсєдатєля Фунта з книжки Ільфа та Петрова «Золотий тєльонок», скажемо – такі невеличкі заклади були і за царя, і після царя, і при НЕПі. Але як вони розквітли у часи незалежної України! Але залишимо Фунта у спокої, тим більше, що тут тєльонка подають не в золоті, а у вигляді найсмачніших та найпопулярніших пиріжків з телятиною.
Вже у самому інтер’єрі пиріжкової згадується символізм Одеси — облаштування, прозоре скло кухні, щоб показати майстерність кухарів та чистоту думок… ой, вибачте — умов зберігання. Все це — саме одеський дух. Адже простота в Одесі, незважаючи на її гарну архітектуру та взагалі, картинку, панує буквально в усьому — у спілкуванні сусідів, у обстановці дворів та, зокрема, на кухні.
Пиріжкова «Тітка Клара» цінна, передусім, тим, що господар закладу — Андрій, взяв за основу кухні рецепти від своєї бабусі, яка, судячи з усього, могла б кинути виклик самому Джеймі Оліверу. А гарна була б картина — він їй про лосося й сібаса розказав би, а вона б його пиріжками з телятиною пригостила. І я, між іншим, не впевнена, що фанати Олівера не перейшли б до табору любителів пиріжків. Адже, як кажуть, смачно поїсти — це вам не там, і не тут.
«Найпопулярнішою стравою в нас є пиріжки зі смородиною, пиріжки з грибами і куркою та, звичайно ж, пиріжки з телятиною. Уся продукція виготовляється у цеху. Ціни в нас також дуже помірні, тому до нас заходять як просто поїсти, так і купити в дорогу, додому або просто — перехопити щось на бігу. Заходять школярі, студенти, приходять цілою родиною. Приходять і вранці — смачно поснідати, тому у якості напою ми пропонуємо смачну каву, чаї, компоти, а влітку — холодний чай з імбирем» — розказує PR-менеджер Юлія.
Доброзичливість персоналу, великий вибір страв — все це дуже привабливо виглядає. Але застерігаю одразу, якщо ви великий фанат дієт, ви навряд чи втримаєтесь від куштування будь-якої страви тут. Душа тут – добра і велика, як запашне здобне тісто, пахне гостинністю та духмяним м’ясом або смородиною. Ціни — це ще одна приємна несподіванка — пиріжки з телятиною коштують 12 гривень, зі смородиною — 10 гривень.
Окремої згадки заслуговують десерти. Так, ви правильно почули – саме десерти. Ні, не солодкі пиріжки, а справжні традиційні та знайомі майже кожному страви. Це горішки зі згущеним молоком, які ще ваша мама робила на кухні за допомогою «горішниці». Тут порція коштує 29 гривень, що дуже недорого як для зустрічі із дитинством. Мурашковий та вафельний торт, яблучний штрудель, що також є домашніми десертами, обійдуться лише у 22 гривні. Для тих, хто полюбляє цитруси, тут подають лимонний пиріг, що пахне, як літо, а якщо ви більше за все любите осінній настрій, дощ та помаранчевий колір — запашний гарбузовий пиріг вже чекає на вас у вітрині. Але усі люди різні. Хтось може не любити пиріжки, пироги та тістечка, хтось, може усе життя признається в коханні печиву — ну от любить людина хрумке печиво з солодкою начинкою. Це для «Тітки Клари» взагалі не проблема — купуйте печиво «Печоллі» і буде вам щастя!
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
«Меню у нас розроблялося саме за принципом: щоб клієнт не захотів, все є. Звичайно, що наголос робиться на домашній кухні. Не тій, що є національною. А на тій, що живе у кожному домі у вигляді яблучного пирога або гарбузового. Печиво та легендарні горішки — це взагалі десерт, яким ласували ще наші батьки. Саме тому ми просто не маємо права зробити усе погано — ми нагадуємо про дім, тому сам домашній дух передається разом з нашими стравами» — розповідає Юлія. — «За майже три роки, що ми існуємо, наше меню постійно оновлювалося. Однак, це все одно не кінець, адже ідеалу не існує, до нього потрібно постійно йти, долаючи труднощі!»
Тож, як ви прийдете до пиріжкової, то переконаєтесь особисто, що тут все надзвичайно смачне та доступне. «Пиріжкова «Тітка Клара» є в центрі та на Подолі. Якщо гуляєте Андріївським узвозом, обов’язково завітайте на Воздвиженську, 25 або на Нижній Вал, 33, що недалеко від Контрактової площі. А якщо ви раптом опинилися в центрі, приходьте на Рогнідинську 1/13 або Жилянську, 107.
Отже, досить вже робити собі нєрви з модним фаст-фудом або взагалі ризикувати життям, беручі їжу з палаток біля метро — нащо вам ті стреси? Усі ці бургери, піци, шаурма або роли — все прийдешнє. І тільки пиріжки — вічні.
І як кажуть у Одесі:
— Фима, а как вы смотрите на то, чтобы выпить?
— Пристально!
Отже, всі пильно дивимось в сторону Тітки Клари!!!
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi