пошук
Влад Войчук
Автор
У проєкті їzhakultura вирішили відповісти в Telegram на цікаві та актуальні питання щодо спаржі, адже для багатьох ця овочева культура й досі залишається маловідомою.
“Але чому ми раніше не споживали спаржу? Навіть якщо ви досі не куштували, то я впевнено зустріли її у квітниках, полях або вже у букетах, бо зріли пагони спаржі бажано вибрати для квіткових композицій.
Що ж було у минулому. Найкраще шукати відповідь у дослідженнях Олексія Сокирка та його книги Кулінарна мандрівка в гетьманщині й лекціях та книги Ігоря Ліля й Мар’яни Душар Шляхетна кухня Галичини.звідки ми бачимо, що спаржу подавали на званих вечерях та обідах. Ми також зустрічаємо згадки про спаржу у творі Нечуя-Левицького й меню зі святкових обідів та ресторанів кінця ХІХ століття в Києві. Свого часу я натрапила на одне меню із зборів дворянського клубу в Києві за 1900 рік, у якому апсарагус подавався із соусом голандез (класика)”, — йдеться у повідомленні.
У проєкті розповідають, що раніше це була їжа не для всіх. Спаржу їли в родинах політичних і економічних еліт, культура яких була сформована під впливом західної європейської традиції, в тому числі й французькою.
Завдяки українським фермерам спаржа стає доступнішою, але не слід очікувати, що ціна на неї буде низькою, бо частина фермерських господарств досі в окупації. А також сам процес вирощування спаржі не є досить дешевим.
“Чому ж ніхто не пам’ятає спаржу в радянський час, якщо ми бачимо як зараз багато фермерів її вирощують На те є кілька причин.
Перша: вирощування спаржі вимагає знань і технологій, у дорадянську добу її хоч і вирощували, але орієнтувалися на певний клас, який радянська влада ліквідувала Друга: радянська система сільського господарства взагалі не передбачала розвитку «неперспективних культур» (ага був навіть такий термін) і спаржа була саме такою.
Третя: за 70 років збереження радянського режиму нам довелося пережити три голодомори та досить голодні роки, тут не до зеленушки-петрушки.
Четверта: спаржа, це частина певної гастрономічної культури, яка аж ніяк не вписувалася в канон ідеальної радянської людини, що порвала зв’язки з буржуазією і їй оці всі вибрики там, спаржа, артишоки, неспішні розмови та звані вечори огідні. Радянська людина «рубає» у столовий чи в полі, швидко й все, що є”, — додають у їzhakultura.
Батьківщиною спаржі є Європа.
«Швидше ніж приготувати спаржу» — цитата, яка належить римському імператору Октавіану Августу. За його часів цей овоч цінували, потім культура споживання занепала разом із римською імперією. Перевідкриття спаржі відбулося вже з часів середньовіччя.
“Спаржа і делікатне питання.
Після 15 століття в Європі зростає інтерес, спаржу готують, дають до столу. Дійшло до того, що французький ботанік і хімік Луї Лемері , який написав трактат про їжу, переймався тим, що після вживання спаржі змінюється запах сечі й це може зашкодити всім. Ви здивуєтесь, але це таке незручне запитання турбує вчених не одного століття. Тому вони, вчені, з кінця 1980-х присвятили це питання окремих досліджень”, — підсумовують у їzhakultura.
Чому біла спаржа дорожча й цінується більше? У проєкті пояснюють, що для вирощування білої спаржі потрібно більше зусиль: її потрібно підгорнути, щоб вона від сонця не позеленіла.
Читайте також:
Євген Клопотенко проведе благодійну вечерю, щоб зібрати кошти на дрон
Виноробня SHABO була представлена на виставці вин Singapore ProWein 2023
Українські виробники будуть представлені в мережі Lidl в Ірландії
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi