Організація Об’єднаних Націй оголосила, що 2023 у світі — це рік пшона, але про Україну в цьому контексті не було нічого згадано, хоча Україна має тисячолітню практику вирощування і споживання пшона. Про це у Facebook розповіла співзасновниця проєкту їzhakultura та видавництва їzhak, співавторка книги «Україна. Їжа та історія» Олена Брайченко.
У проєкті їzhakultura було виділено наступні тези про пшоно:
Історія проса в Україні
- Півтори тисячі років до нашої ери почали вирощувати просо на наших землях, а вже звідси поширилось на територію Європи.
- Довгий час пшоно, залишалось основним продуктом всіх мешканців українських земель. Воно також лишалось основою української кухні до ХХІ ст.
Традиції використання пшона в Україні
- Давні страви: Куліш — страва козаків, його затирали салом, варили на упольованій дичині чи пісним. До ХIХ ст. картоплю в куліш не клали. А ще тетеря — в киплячу кашу з пшона додавали кисле житнє тісто, жир, молоко або рибу. Братко – це проста каша з пшона без додатків.
Збережені страви:
Унікальна страва:
- Качана каша, крупці, чи крупки протягом кількох років увійшла і в ресторану гастрономічну культуру з легкої руки Олена Щербань, яка фактично забезпечила цій страві гастрольний тур.
- Напій буза, поширений у культурі кримських татар
Фразеологізми
- «У чуже просо не сунь свого носа»
- «І дурень каші наварить, аби пшоно було»
- «Було б пшоно, а каша буде»
- «Що кому, а курці просо»
- «З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить»
Фото: їzhakultura
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
Коментарi