пошук
Партнери
Автор
Нова сучасна українська кухня – яка вона? Чи є в ній місце творчості і розвитку, чи потрібно видозмінювати борщ і вареники, і що ще ми можемо запропонувати світу? Ці запитання останніми роками часто постають у гастроекспертів України, адже поступ української культури, і кухні зокрема – завжди на часі.
Команда Кулінарного центру МХП на чолі з бренд-шефом Іллею Демковським взялася за створення принципів, основ, систематизації знань про профіль смаку української кухні у проєкті «Смак крізь час». І одна з ефективних форм, у якій це можна популяризувати і передати – це гастровечері.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
ПРО ЩО ПРОЄКТ СМАК КРІЗЬ ЧАС?
Ініціаторами проєкту стали команда Кулінарного центру МХП на чолі з бренд-шефом Іллею Демковським та гастродослідниця, засновниця платформи їzhakultura Олена Брайченко. Після досліджень традиційних страв, обрали шлях «не рухати те, що є символом і буде ним завжди» – тобто не намагатися створити унікальний молекулярний борщ, або перетворити вареники на рідину. Натомість вирішили розібрати профіль смаку, техніки приготування, особливості менш відомих страв, які готували у різних куточках України. І заручившись цими знаннями, сформулювати принципи, підходи до визначення та створення нової української кухні, якими можуть послуговуватися шеф-кухарі і просто українці, які вміють і хочуть готувати.
На цьому етапі команда створила профілі 12 унікальних страв, які й стануть провідниками для формування принципів нової сучасної української кухні. Але цей процес не є сталим – адже кожен, хто відкриє для себе ці принципи, може привнести щось своє.
Прикладом такої синергії стала гастровечеря від Іллі Демковського та Віталія Гуралевича, яка відбулась у Буковелі у ресторані KORENI. Під час гастровечері Ілля та Олена Брайченко занурили гостей в контекст. І презентували страви, засновані на проєкті «Смак крізь час», які готували Ілля та Віталій із командами.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
ВРІЗ: ЩО ТАКЕ ГАСТРОВЕЧЕРЯ І ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ГАСТРОПОДІЇ?
Звучить схоже, але різниця суттєва. Хоча офіційного визначення “гастровечеря” чи “гастроподія” як такого не існує, воно лише формується, і хтось може мати інше бачення, разом з Іллею пробуємо розібратися, чим же відрізняються ці поняття:
«Здебільшого українці звикли саме до гастроподій, своєрідних шоу, на яких можна смачно поїсти. Гастроподія – це захід, в якому головним є враження, емоція, антураж. Їжа є складовою події, але на ній не концентруються, вона може бути достатньо простою. Але за рахунок загальної атмосфери, декорації, подій, музики, світла, картин, будь-яких додаткових елементів – ця їжа стає смачнішою в декілька разів. Адже гості прийшли налаштованими отримати вау-ефект і втамувати голод вишукано.
Гастровечеря – це формат заходу, у якому основний акцент на їжі. Гості здобувають емоції через досвід, через нову інформацію, головну роль грає їжа, над якою треба думати, вона зі змістами. Для того, щоб зрозуміти такий формат, не достатньо просто спостерігати і знімати сториз, потрібно трохи напрягтись. Адже гість – учасник подій, той, хто готовий сприймати новий досвід, споживати не лише їжу, а й сенси, які в неї закладені. На гастровечерях їжа «танцює весь танець», від неї нічого не має відволікати, а навпаки – усе має акомпанувати їжі», – розповідає Ілля Демковський.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що гастроподія – це захід, на якому оточення, антураж «робить страву», а гастровечеря – це досвід, у якому страва робить твій настрій, твій вечір, і всі сенси – в ній.
ЯК ПРОЙШЛА ПЕРША ГАСТРОВЕЧЕРЯ У МЕЖАХ ПРОЄКТУ «СМАК КРІЗЬ ЧАС»
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Ілля Демковський, Віталій Гуралевич та Олена Брайченко злегка нервували перед тим, як почнеться дійство – завжди є сумніви, чи зрозуміє аудиторія посил, чи смакуватимуть страви, які знайомі багатьом з дитинства, в новому «прочитанні»?
На початку було слово, і слово це було про проєкт «Смак крізь час»: для того, щоб гості краще зрозуміли, з чим матимуть справу, Ілля та Олена занурили їх і в історичний контекст, і в закулісся створення проєкту.
На гостей чекало меню з восьми страв: печена капуста, шпундра, молода картопля з маком, годзя, печеня домашня, локшина з качкою, гречаники та галушки з соусом із халви з лавандою та сушеними трояндами. Перед тим, як страви опинилися на столах, Ілля проводив з Віталієм і командою консультації, розповідаючи про профіль смаку, техніки, які вдалося дослідити, розбирав страви і виводив принципи, які роблять ці страви – українськими. Тому назви страв описують лише “точку відліку”, з якої розбирали смаковий профіль, інгредієнти, техніки приготування, щоб на цій базі створити цілком нові страви. Проєкт не про відродження і повторення рецептури, а про створення чогось нового, тож і печеня в назві — не печеня в тарілці, а морозиво!
Оскільки гості – активні учасники процесу, усі могли не лише куштувати страви, а й ставити запитання, дізнаватися більше і навіть ділитися власним гастродосвідом. Не всі страви «заходять», адже у кожного свій смак, але розуміння процесів, з чого складається українська кухня і якою вона може бути нині і у майбутньому – саме такі основи формуються під час вечері.
«Гастровечеря відбувається ніби у тісному колі, але це насправді багато людей. Це можливість спілкуватися ними, питатися зворотний зв’язок одразу, цікавитися сприйняттям їжі. Бо страви для гастровечері — це ж не на кожен день, це експериментально, ми ці страви готуємо або вперше, або ексклюзивно декілька разів. Тож перша цінність полягає в тому, що це все розроблено індивідуально для гостей, які прийшли, плюс живе спілкування», – ділиться враженнями Віталій.
ЯКЕ МАЙБУТНЄ ЧЕКАЄ НА НОВУ УКРАЇНСЬКУ КУХНЮ?
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Ілля Демковський переконаний, що ми лише стали на шлях формування нової сучасної української кухні. У якому надмета – зробити так, щоб цю кухню знали і розуміли в усьому світі так само, як шаурму чи суші, або щоб вона була трендовою, як, приміром, нова скандинавська кухня.
«Хочеться, щоб завдяки розвитку і масштабуванню цього проєкту, зокрема і через формат гастровечерь, ми таки сформували цю гастротечію сучасної української кухні. Щоб ми могли пояснити іноземцям, чому ми в їжі – українці, окрім борщу, вареників і галушок, які є нашою спадщиною.
У результаті нашої гастровечері Віталій Гуралевич вирішив забрати кілька страв зі «Смаку крізь час» у постійне меню ресторану, а шеф-кухар Юрій Діденко, який був одним із гостей заходу, також зацікавлений у тому , щоб користуватися всіма принципами і знаннями з нашого проєкту для того, щоб, можливо, і нові страви створювати. Народу це цікаво, а значить це – життєздатна ініціатива», – доповнює Ілля.
У найближчій перспективі – гастровечері у Києві на базі Кулінарного центру МХП, які пройдуть у жовтні, вересні та грудні цього року. У масштабі 3-5 років – ствердження нової української кухні в усьому світі, популяризація локальних продуктів та розвиток інших векторів проєкту.
ГАСТРОВЕЧЕРІ – ЛИШЕ ДЛЯ ОБРАНИХ?
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Нині гастровечері не є масовим явищем, але точно не обмежуються «обраною» спільнотою. Адже це про досвід, який розширює горизонти, допомагає більше зрозуміти власну культуру, традиції і сучасний стан речей. Тож на думку Олени Брайченко, такий формат цілком може стати новим видом дозвілля для українців:
«Людині потрібна людина. І гастровечері наближують людей один до одного, а ще до спілкування з шефом. Мені здається, це по-іншому виховує смак, по-іншому виховує сприйняття вечерь, навіть в ресторанах. І це дуже гарний культурний спосіб провести якісно час.
Я радію, що гастровечері стають більш популярними, адже гастровечеря, особливо навколо страв або смаків української кухні, – це дуже класний кейс і показник того, що люди, які готові витрачати на це свої кошти і час, до цього дозріли. Це про зміну сприйняття української кухні як виключно домашньої їжі, за яку не дуже звично платити додаткові гроші.
Іще одна цінність – це змога кожному з відвідувачів не лише гарно провести час, а по-новому побачити дуже звичні продукти, таланти і знання шефів. Тому що кожен шеф творить їжу по-своєму, застосовує власні техніки, і це формує абсолютно нові сторінки української кухні дуже природним шляхом», – резюмує Олена.
Тож отримати унікальний гастродосвід і відвідати гастровечерю може кожен, хто готовий відкривати світ української кухні по-новому – стежте за анонсами Кулінарного центру МХП, і творіть нову смачну історію України як активний учасник, а не лише спостерігач.
Текст і фото: надані партнером
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi