пошук
Ardis
Автор
Моосбахер — маловідомий українському споживачеві сир, що насправді заслуговує більшої популярності та визнання серед сирних поціновувачів. Про особливості цього сиру та те, чому його просто необхідно спробувати кожному, розповідає Оксана Чернова, тренерка сирної академії ProCheese.
У світі існує безмежна кількість видів сирів, серед яких досить нелегко зупинити свій вибір та віднайти саме «свій». Насправді ж, достатньо знати одну основну відмінність, через яку сьогодні ми знаємо стільки відмінних різновидів сирів. Річ у тому, що деякі з них споживають свіжими, тобто це сири без визрівання, інші перед споживанням витримуються і дозрівають за допомогою бактерій (як тих, що вже є в складі молока, так і спеціально доданих у сир). Причому розрізняють 2 види такого дозрівання з бактеріями:
- внутрішнє — коли бактерії, змішані із сирною масою, допомагають сиру дозрівати зсередини
- зовнішнє (поверхневе) — коли бактерії знаходяться на поверхні і сир дозріває від скоринки до серединки.
Це і є основна відмінність, що продукує різні види сирів. Але, існують і винятки, з одним із яких ми сьогодні і познайомимось.
Сир Моосбахер виготовляється із цільного пастеризованого коров’ячого молока. При його виробництві до сирної маси додають специфічний тип пропіонової бактеріальної культури, що використовується при виготовленні швейцарського сиру Емменталь і Ярлсберг. Завдяки участі цих бактерій у процесі дозрівання сиру він набуває солодкуватого горіхового смаку. Також саме ці культури відповідають за утворення великих отворів, що звуться вічками.
Вічка — отвори, що утворюються в сирному тісті у процесі ферментації пропіонової кислоти, коли живі бактерії виділяють гази.
Під час дозрівання голови Моосбахера зовні промиваються (або обтираються) бактеріальною культурою, аналогічною до тієї, що використовується для промивання і утворення скоринки темно-лососевого кольору у сиру Таледжіо. Цей додатковий шар бактерій надає сиру легкого дріжджового аромату. Далі Моосбахер загортають у спеціально виготовлену лляну тканину. Після цього сир витримується ще близько двох місяців і аж тоді надходить до продажу.
Унікальність сиру полягає в тому, що він поєднує в собі обидва відомі способи дозрівання, тобто одночасно він зріє як від центра до скоринки, так і зовні, від скоринки до центра. Це єдиний у світі сир з великими вічками в сирному тісті і визрівшою обмитою скоринкою.
За рахунок подвійного дозрівання, зовні та зсередини, сир наділений чудовим смаком, що нагадує суміш швейцарського сиру Емменталь і французького Грюєру. Унікальний за способом виробництва Моосбахер за роки свого існування отримав титул АМА «Käsekaiser» і багато інших нагород.
Моосбахер ідеально підходить для сирних тарілок і закусок, а також для приготування гарячих страв, наприклад, сирного супу. Із Моосбахеру можна приготувати соус або використовувати цей сир в якості топінгу з підплавленим сиром.
Моосбахер може бути чудовим акомпанементом до міцного німецького пива, наприклад, Paulaner Hefeweizen або Bitburger lager. Спробуйте протиставити горіхову солодкість Моосбахеру пряному фруктовому елю, як-от Tripel із Нової Бельгії.
Авторка статті: Оксана Чернова, представниця сирної академиї ProCheese
Текст та фото надані авторкою.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi