пошук
Партнери
Автор
Ресторан «Гуцульщина» в Яремче стоїть над Прутом із середини 20 століття: він бачив зміну цілих епох, коли Карпати то відкривалися світові, то знову ховалися в тумані.
В кінці травня ресторану виповнюється сімдесят. І це точка відліку для цілого регіону, що вирішив нагадати собі й усім, чим він є.
Будували споруду без жодного цвяха. Так само, як гуцульські майстри ставили колись оборонні вежі та церкви. Масивні зруби, стрімкі дахи, фігури гуцула і гуцулки. Про цю будівлю писали, як про «симфонію Карпат». Зараз, коли дивишся на на неї вечором, а Прут шумить внизу і між колодами ще тримається денне тепло, розумієш: вони не перебільшували.
Тут зустрічались українські поєти та письменники, музиканти та культурні діячі, знімали історичні фільми. «Гуцульщина» не збирала ці імена навмисно, вона просто була тим місцем, куди їхали, коли хотіли відчути щось справжнє. Так само їдуть і сьогодні.
З 23 по 25 травня Яремче буде святкувати, планується багато подій та заходів, зокрема, встановлення Національного рекорду України, який назавжди залишиться в літописі цього місця.
Редакція PostEat розпитала у команди про історію культового закладу, про плани на святкові дні, та чому сімдесят років «Гуцульщини» — це не просто дата.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
25 травня одна з найвідоміших архітектурних та гастрономічних перлин Карпат — ресторан «Гуцульщина» у Яремче — відзначить 70-річчя. Для Прикарпаття це значно більше, ніж ювілей знаного закладу. Це свято цілої епохи, символу Гуцульщини, який пережив зміни держав, поколінь і часів, але зумів зберегти свою душу.
«Гуцульщина» постала у 1956 році над самим берегом Прута, поруч із водоспадом Пробій — місцем, яке ще на початку ХХ століття було центром туристичного життя Яремче. Саме тут колись проходили знані події, лунали оркестри, влаштовували святкові ілюмінації та збиралися тисячі гостей.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Будівлю ресторану створив видатний архітектор Іван Боднарук — людина, яку сьогодні називають батьком гуцульської регіональної архітектури. Саме «Гуцульщина» започаткувала нову течію в українській архітектурі, де сучасне мистецтво поєдналося з традиціями карпатських майстрів.
Споруда й досі вражає своєю унікальністю. Її збудували без жодного цвяха — за старовинними гуцульськими технологіями дерев’яного будівництва. В основі конструкції — масивні дерев’яні зруби, стрімкі дахи, різьблені галереї та декоративні шпилі. Усе це створювалося вручну.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Архітектори називали «Гуцульщину» «дерев’яною симфонією Карпат», а журналісти — «філігранною писанкою над Прутом». Особливої уваги заслуговує центральний портал із різьбленим ганком та дерев’яними фігурами гуцула і гуцулки, які вже сім десятиліть зустрічають гостей ресторану.
За десятиліття вона стала справжнім культурним центром Карпат. Тут бували Ліна Костенко, Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, кардинал Іван-Мирослав Любачівський, а також численні митці, музиканти, науковці та громадські діячі. На майданчику перед рестораном знімали фільми «Анничка», «Король гір» та «Олекса Довбуш».
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Святкування 70-річчя триватимуть з 23 по 25 травня. Яремче прийматиме великий гуцульський ярмарок, музичні виступи, народні колективи. Особливою частиною ювілею стане встановлення Національного рекорду України, який має увійти в історію «Гуцульщини» та всього Прикарпаття.
Сьогодні ресторан залишається не лише популярною туристичною локацією, а й живим символом української культури, місцем, де традиція не втратила своєї сили, а засяяла по-новому. І коли ввечері над Прутом знову заграють гуцульські музики, стане зрозуміло: «Гуцульщина» — це не просто ресторан. Це історія Карпат, вирізьблена в дереві.
Фото: «Гуцульщина»
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi