пошук
Ксенія Інзер
Автор
пошук
Ксенія Інзер
Автор
Якщо зайти на сайт винного медіа і поскролити кілька сторінок зі статтями, можна побачити закономірність. Яку? Дуже багато панічних заголовків на одну тему: «Зумери знищують ринок вина!», «Міленіали масово переходять на безалкогольні вина!», «Споживачі обирають вино з написом “0% алкоголю”».
Логічно, що після такого екскурсу у світ заголовків винних медіа, у любителя вина від жаху починає швидше битися серце. Бо це виходить, що він залишиться без того самого Совіньйону Блан «з голими хлопаками» або без величного Піно Нуару з золотих схилів Бургундії?!
Пропоную трохи зануритися у світ слабоалкогольних та безалкогольних вин, щоб розібратися, чи дійсно нам, винним любителям, треба хапатися за серце. Паніку відкидаємо і дивимося на картину повністю.

Популярність no/low—alcohol вин у світі
У червні 2026 року компанія у сфері прогнозування споживчих трендів IWSR оприлюднила звіт «Opportunities in No— and Low—Alcohol Wine 2025». Зазначено, що за період 2019-2024 років безалкогольне вино зросло в обсягах у 8 ключових країнах-споживачах напою. Серед них Канада 27%, Японія 26%, Сполучені Штати 23%, Сполучене Королівство 15%. Франція та Іспанія (лідери виробництва вина), мають нижчі відсотки, але теж трошки тривожні — 4% і 6% відповідно.
Серед 8 досліджуваних ринків, за винятком Японії та Іспанії, саме покоління міленіалів є драйвером «no/low-alcohol wine» феномену. Їх впевнено наздоганяють зумери. А ось бебі-бумери, навпаки, менше звертають увагу на безалкогольні та слабоалкогольні вина. Їхня частка суттєво знизилась з 2022 року.
Як зазначає IWSR, поки ця категорія досить мала, якщо порівнювати її із пивом. Та вона точно виграє від кількості інвестицій та інновацій, що впроваджують сучасні виноробні.
У звіті також вказано — світові обсяги алкоголю за 2025 рік впали на 2%. Вино вперше опустилося нижче за міцний алкоголь. Проте безалкогольне — виросло на 9% у провідних країнах, які досліджували.
Виробництво no/low-alcohol напоїв навіть змусило Європейський Союз на офіційному рівні внести у свій регламент нові категорії (набули чинності 18 березня 2026 року):
Усі деалкоголізовані напої повинні мати на етикетці напис «produced by dealcoholisation», тобто «створені методом деалкоголізації».
Коли і чому трапився перехід на no/low—alcohol вина?
Конкретної дати не існує. Та є декілька чинників, що призвели до популяризації цієї категорії вина. Наприклад, британська організація Alcohol Change створила так званий Dry January («сухий січень») у 2013 році. Вона закликала на місяць відмовитися від усього, що містить алкоголь. З часом Dry January розповсюдився і на інші країни.

Сильно вплинув на перехід ковід. Під час пандемії багато людей дозволяли собі більше алкоголю у рамках локдауну. Але після — почали переглядати свої звички, що призвело або до відмови від алкоголю повністю, або до зниження його вживання.
Наука і медицина також не стояли осторонь. Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) опублікували у журналі The Lancet Oncology велику працю «Global burden of cancer in 2020 attributable to alcohol consumption: a population-based study». Вона вийшла у серпні 2021 року, автори Harriet Rumgay, Harriet D. Nelson, Kevin Shield, et al.
Про що там йде мова? У 2020 році приблизно 741 300 випадків раку у світі були спричинені вживанням алкоголю. Більшу частину хворих склали чоловіки — 76,7% усіх випадків. Найбільш поширеними видами раку визначили рак стравоходу (189 700 випадків), рак печінки (154 700) та рак молочної залози у жінок (98 300).
Можна заперечити: ці відсотки говорять про важке і ризиковане вживання! А помірне, та ще й вина, не може бути настільки страшним, егеж? На жаль, у дослідженні мова була і про ці підходи.
Так, якщо людина помірно споживає алкоголь, наприклад, 1-2 келихи на день (до 20 г чистого спирту), то це не рятує її від ризику розвитку раку. Понад 100 тисяч нових випадків — результат такого помірного вживання.
А тепер додайте до цього оприлюднення висновку радника охорони здоровʼя США за 3 січня 2025 року, де було зазначене наступне: «Існує причинний звʼязок алкоголю щонайменше із 7 видами раку, незалежно від типу напою».
Після такого зовсім не дивно, що ринок no/low-alcohol вина почав активно розвиватися і вкладатися у популяризацію.
No/low—alcohol вина в Україні — специфіка і споживач
Доречно поговорити і про своє. Наскільки актуальним є цей тренд для України? Ви можете здивуватися, але попит дійсно існує. Більше того, він росте з кожним роком.
Дані досліджень Forbes Ukraine та «Укрвинпрому» фіксують стрімке зростання популярності на безалкогольні та слабоалкогольні напої. У 2024-2025 роках 21,5% українців почали вживати алкоголь рідше, а 6,8% — взагалі перестали.
Українські торговельні мережі також визначають високий попит на напої цієї категорії. Полиці «Сільпо», Novus, «Вина Світу», «Епіцентр», Goodwine, WineTime значно поповнилися слабоалкогольними і безалкогольними позиціями.
Якщо говорити про вино, то ще 5 років тому у спеціалізованих магазинах можна було побачити 2-3 позиції безалкогольного вина. І в основному — солодких ігристих. Сьогодні представлено десятки варіантів не тільки ігристих, але й тихих, серед яких є і сухі вина.
Окремо про ціновий сегмент:
У кожному з них є вина Німеччини, Франції, Іспанії, Італії. Причому навіть дуже відомих брендів: Freixenet, Mionetto, Giesen, Torres. Тобто обрати є з чого точно.
А чи роблять українські виноробні популярну нині категорію? Так, роблять!
У вересні 2025 року Едуард Городецький, винороб і власник бренду «My Wine», написав пост у Фейсбуці, що: «…на сцену виходить перше безалкогольне вино від @my_wine_by_ego». Там же він зазначив «100% вина та 0% алкоголю».

Знайти безалкогольне вино можна навіть у мережі магазинів «Аврора». Нехай і молдовського виробництва. Це поки перші ластівки, але інші українські виноробні також придивляються до тренда і намагаються поступово знижувати відсоток алкоголю у напоях.

Тренд, але не проблема глобального масштабу
Після всього вищенаписаного висновок напрошується один: все дуже погано, нормального вина більше не буде. І хоча я дійсно розумію подібні побоювання, не рекомендую лізти у «помиральну яму».
Світ вина динамічний. Він проходив через велику кількість змін, попитів, трендів. З плином часу навіть інноваційний підхід до виробництва одного з найкращих енологів 20 століття Еміля Пейно почали вважати таким, що дає «штучне» вино.

А згадайте про «Rose all day»! Коли міленіали через соціальні мережі популяризували споживання рожевого вина, після чого Розе зʼявилося у портфелі майже кожного бренда, а ставлення до нього з інфантильного перетворилося на серйозне.
Сюди можна додати і натуральну революцію, й оранжі чи скін-контакт, і маленькі бляшанки для вина. Одні винні любителі у цьому вбачали цікавий підхід та нетиповий експеримент, інші — кричали, що світ котиться у прірву.

Але сьогодні ми з вами бачимо, що все це просто зайняло свою нішу поряд з улюбленими бордоськими блендами, бургундськими моносортами, ароматними новозеландськими Совіньйонами.
Боротися з безалкогольними і слабоалкогольними винами не потрібно. Вони мають право на життя. Так, поки що в них мало якісних характеристик, за які ми любимо звичні для нас взірці. Та прогрес не стоїть на місці. Більше того, ніхто не змушує відмовлятися від келиха умовного алкогольного Бордо. Головне не перебільшувати дозу і не забувати про своє здоровʼя.
А міленіали і зумери ще «доростуть» до вина, яке ми, винні любителі, вважаємо хорошим.
Джерела:
Фото: фрі сток
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
Коментарi