Вплив війни в Україні на рослинний ринок світу - PostEat

пошук

Вплив війни в Україні на рослинний ринок світу
21-06-2022 0 150

Партнери

Автор


Повномасштабна війна в Україні викликала занепокоєння щодо майбутньої продовольчої безпеки в Європі та за її межами. Про це свідчить нове опитування, проведене організацією ProVeg International, яке показало, що більша частина респондентів уже відчула зміни в доступі до певних продуктів та товарів. Представники кампанії UA Plant-Based проаналізували звіт європейських колег та зібрали найважливіші тези у цьому матеріалі.

У своєму опитуванні організація ProVeg виявила, що 61% респондентів відчувають нестачу сировини, а також вищу ціну на ті продукти, які є в доступі. Про високі витрати на пальне та транспорт повідомили 64% опитаних, тоді як 59% вважають, що вищі ціни на інгредієнти та енергоносії призведуть до зростання цін на продукцію. Але вплив позначився не тільки на цьому. Під час опитування ProVeg виявив, що 69% компаній повідомляють про проблеми з найманням кваліфікованих працівників. 

Відома як «житниця Європи», Україна є великим виробником багатьох зернових та рослинних олій, які використовуються у всьому світі. 

Тільки на Україну припадає 14% світового експорту кукурудзи, 15% експорту ячменю, 51% експорту соняшника та 14% експорту ріпакової олії. Виробництво цих продуктів в Україні є настільки важливим, що руйнування через війну змусили Продовольчий та сільськогосподарський підрозділ ООН попередити, що міжнародні ціни на харчові продукти та корми можуть зрости до 20%. 

ProVeg стверджує, що найбільшою проблемою для компаній є ціна на сировину, оскільки це гостро впливає на доступність, пропозицію та ціну рослинних олій. Оскільки Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, респонденти повідомили, що соняшникової олії стає дуже мало, а альтернативи потрібно шукати якнайшвидше. 

ProVeg: рослинний ринок — основа майбутньої продовольчої системи ЄС 

Європейська комісія розробила стратегію «Від ферми до виделки» – курс, призначений для створення стійкої продовольчої системи, що захищає біорізноманіття та забезпечує доступ до їжі в усьому економічному блоці. Ця стратегія доступу до їжі є основою Європейського Зеленого Курсу. 

Проте, хоча європейський уряд заохочує перехід до стійкіших рослинних джерел харчування, опитування ProVeg показало, що 25% учасників стверджують, що їм потрібна державна підтримка, щоб допомогти подолати проблеми, створені російським вторгненням в Україну та поставляти продукцію рослинного походження. Ще 29% опитаних зазначили, що їм може знадобитися підтримка. 

У короткостроковій перспективі продовольча безпека є пріоритетом для багатьох урядів. Уже до цього конфлікту продовольча безпека та ціни викликали занепокоєння через нестабільність ринків та напруги у сільському господарстві, спричинені посухою та лісовими пожежами в росії. 

«Криза настає в той момент, коли міжнародні продовольчі ринки вже борються зі зростанням цін та наслідками пандемії COVID-19», – прокоментувала Адріана Еррера, голова інформаційної системи сільськогосподарського ринку (AMIS). «Крім того, що криза спричинить гуманітарні труднощі в самому регіоні, вона ризикує поставити під загрозу продовольчу безпеку мільйонів людей у всьому світі, які залежать від доступної їжі на міжнародних ринках для свого щоденного існування».

Війна в Україні торкнулась не лише рослинного сектору. Згідно з даними від державної служби статистики у І кварталі 2022 року експорт живих тварин з України скоротився на 30,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Однією з ключових причин вважаємо блокування українських морських портів.

А Згідно зі словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, в інтерв’ю «Бізнес Цензор» 8 квітня, тваринництво в Україні знищено на 15% від загального обсягу.

Переклад та адаптація: Артем Караянов, активіст кампанії UA Plant-Based

Текст та фото надані автором.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст партнерського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки партнера.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi