Карантин не вирок, як вижити? - PostEat

пошук

Карантин не вирок, як вижити?
31-03-2020 0 2450

GLOBAL LAW

Автор


Багатьох власників, керівників та працівників з сфери гостинності, зараз хвилюють питання пов’язані з тим, як вижити бізнесу під час карантину. Тож ми проаналізували, чинне законодавство України, та дамо практичні поради, щодо нових правил і як правильно їх застосовувати.

Щодо роботи закладів громадського харчування в умовах карантину

Як відомо з запровадженням карантину та введенням обмежувальних заходів по всій території України було прийнято ряд законів та нормативно правових актів, що змусило рестораторів переформатувати діяльність закладів громадського харчування. 

Відповідно до постанови КМУ №239 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України (ориг. джерело https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-aktiv-kabinetu-ministriv-ukrayini-239250320 ) в т.ч. постанови КМУ № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” з 17 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року  роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

Таким чином закладам громадського харчування дозволено здійснювати доставку їжі за адресою вказаною кінцевим споживачем. Також є позиція стосовно можливості здійснення роздрібної торгівлі готовими стравами в закладах громадського харчування без її споживання на місці. Про те, в такому випадку суб’єкт господарювання зобов’язаний піклуватися не тільки про здоров’я власного персоналу, а й проводити всі належні заходи щодо недопустимості поширення вірусної інфекції серед відвідувачів закладу, що в свою чергу окрім додаткових розходів та збільшення витратної частини збільшує ризики від здійснення такої господарської діяльності. Для такої діяльності, мають бути певні КВЕДи та здійсненна додаткова реєстрація в реєстрі потужностей закладу, в якості магазина.

Хотілося б наголосити також на тому, що для здійснення господарської діяльності в закладі громадського харчування, в ньому повинні бути впроваджені вимоги HACCP, в тому числі в частині транспорту, який використовується для доставки продукції. Також суб’єкту господарювання необхідно здійснити реєстрацію потужностей оператора ринку харчових продуктів. Так, є прецедент, в Кіровоградській області фахівці Держпродспожив служби, 20.03.2020 р. видали припис закладу громадського харчування, що спеціалізувався на приготуванні піци, за порушення вимог HACCP (ориг. джерело http://www.consumer.gov.ua/News/5782/Na_Kirovogradshchini_fakhivtsi_Derzhprodspozhivsluzhbi_vidali_pripis_zakladu_gromadskogo_kharchuvannya?fbclid=IwAR2mt7ZFUcojUltKeXNhhc01EuaAjubxvDal4dgcbMoCj_x_ayz_yaix0Jc)

Щодо відповідальності

Так, законодавець посилює відповідальність за порушення правил щодо карантину людей. Ст. 44 прим. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 34 000 грн.), та на посадових осіб — від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 – 170 000 грн.).

Також посилюється відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням. Відповідно до ст. 325 Кримінального кодексу України, порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 51 000 грн.) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. При чому, у випадку якщо такі дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Щодо оренди приміщення

У випадку призупинення діяльності закладу громадського харчування на час карантину, суб’єкт господарювання може звернутися до своїх контрагентів з проханням не нараховувати орендну плату на час такого призупинення. Посилатися в такому випадку необхідно на норму п.6 .ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Також у разі, якщо ви користуєтесь частиною свого приміщення, задля приготування страв для адресної доставки, ви маєте право користуватись нормою п.4 .ст. 762 Цивільного кодексу України, де зазначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Щодо форс-мажору

У випадку, якщо переговори з Вашим контрагентом зайшли в глухий кут, або Ваш орендодавець не має наміру вирішити питання нарахування орендних платежів шляхом переговорів, необхідно звернутися за отриманням свідоцтва до Торгово-промислової палати України, або її територіального підрозділу, та підтвердити факт настання обставин непереборної сили (форс-мажор).

Умови договору, як правило, включають положення про форс-мажорні обставини з переліком фактів, які сторони визнають як такий, і правовими наслідками його настання.

Слід зауважити, що форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим через наявність таких обставин.

Так, останні зміни до Закону вступили в силу з 17.03.2020 р. в зв’язку з введенням обмежувальних заходів – карантину.

Відповідно до п. 2 ст. 14-1 Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема введенням карантину.

Зважаючи, що терміни введення спеціальних заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 попередньо визначені до 24.04.2020 р. та  можуть бути продовжними на невизначений термін, при подачі заяви неможливо чітко визначити дату закінчення форс-мажорних обставин.  В зв’язку з чим, рекомендуємо звертатися до Торгово-промислової палати України з заявою про видачу свідоцтва після закінчення строку дії таких спеціальних заходів, та встановлення обмежень.

Що стосується змін до податкового законодавства, тут можемо констатувати позитивні тенденції, що відображаються в прийнятті  відповідних законів

Так, відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються (за виключенням порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати, та відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу). Також протягом вищезазначеного періоду не буде нараховуватися пеня, а уже нарахована, але не сплачена за цей період підлягає списанню.

Також законом передбачено введення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Законом України «Про збір та обілк ЄСВ» визначено, що фізичні особи-підприємці тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску в частині сум, що підлягають сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому, за такий період платникам єдиного внеску не нараховується  пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

У зв’язку з введенням обмежувальних заходів також передбачено відтермінування загальнообов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій на строк в 3 місяці.

Щодо найманих працівників

Тут теж маємо ряд змін, а саме шляхом внесення змін до  Кодексу законів про працю  України строк відпустки за власний рахунок, що може бути надана працівнику та обчислювався 15-денним терміном, на строк дії карантину не застосовується. Проте, така відпустка обов’язково має бути погоджена з Вашим працівником, підтвердженням чого може бути письмова заява такого працівника про надання йому відпустки за власний рахунок на час карантину. 

Якщо ж домовиться про таку відпустку з співробітником Вам не вдасться, при цьому працівник не має можливості виконувати свої зобов’язання, така ситуація буде називатися простоєм. В цьому випадку роботодавець, зобов’язаний буде нараховувати та виплачувати працівнику заробітну плату в розмірі не менше 2/3 окладу за весь час простою.

Що ще нового

Так відповідно до Протоколу № 17 засідання постійної комісії з питань Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та введення додаткових обмежувальних заходів на території міста Києва», визначено, що в місті Києві заборонено:

  • роботу МАФів, із реалізації шаурми, приготування та продажу кавових напоїв тощо;
  • реалізацію у торгових закладах алкогольних напоїв на розлив та приготування та продажу кавових напоїв.

Наразі в законодавстві не має визначення торгових закладів, та не зрозуміла ситуація з чаєм та іншими гарячими напоями. З цього виникає дискусія між місцевою владою та бізнесменами. Ми долучились до діалогу і будемо тримати руку на пульсі нових змін.

Зважаючи на такі зміни, бажаємо всім хто працює в закладах сфери гостинності, збереження команди, терпіння, та сил для того, щоб підлаштуватись до реалій, а також успішного відкриття після закінчення таких непередбачуваних обставин, як карантин.

 

Автори: Олександр Сіроштан (Юрист ЮК «GLOBAL LAW») та Євген Комаров (Business developer, юрист ЮК «GLOBAL LAW»)

 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.

 

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi