Яким буде фермерство майбутнього? - PostEat

пошук

Яким буде фермерство майбутнього?
21-10-2021 0 365

Партнери

Автор


Якою ви уявляєте Землю майбутнього? Чи нагадує вона райську зелену планету з чистими водоймами, чи більше схожа на безплідну пустелю з сірими урбаністичними пейзажами? Процвітання Землі в епоху антропоцену залежить від того, які рішення ми приймаємо стосовно свого господарства. 

Представниці кампанії UA Plant-Based розглянули, підхід до землекористування для найкращого сценарію майбутнього і які наслідки чекають на людство, якщо ми зволікатимемо.

Впровадження сталих методів землеробства не тільки зменшать страждання тварин, що експлуатуються у сільськогосподарській галузі, але й допоможе нам подолати надзвичайну ситуацію з кліматом та забезпечити майбутнє для всього живого на цій планеті.

Викиди вуглецю значно б скоротилися. Вирощування більшої кількості фруктів та овочів зробило б нас набагато здоровішими. Звучить непогано, правда ж?

Розглянемо дві найбільші категорії фермерства: тваринне та рослинне. Перше, чого потребує наша планета, — це перейти до чисто рослинного землеробства. Саме по собі воно також має різні підвиди — наприклад органічне та веганське. Веганське фермерство — це той спосіб господарства, який гарантуватиме майбутнє, в якому ми всі хотіли б жити.   

 

Що характеризує веганське фермерство?

Веганське господарство — це поки маловідомий, але життєво важливий новий спосіб управління землею, який може допомогти зберегти навколишнє середовище, відновити родючість ґрунтів та поповнити біорізноманіття.

Таке фермерство також називають «веганським органічним» та plant-based землеробством. Йдеться про органічне вирощування та виробництво харчових культур, які завдають мінімальної або нульової шкоди тваринам та поважають інтереси довкілля, а також здоров’я людей. Цей вид сільського господарства дозволяє уникнути використання хімікатів, пестицидів і добрив, які виробляються з використанням експлуатованих тварин, на відміну від органічного землеробства, яке дозволяє використовувати добрива на основі тварин, включаючи такі, як кістки та рибне борошно.

«Веганське землеробство — це спосіб сталого господарства без вбивства інших істот. Йдеться про ненасильство над землею, тваринами, птахами, комахами, земноводними та самими людьми», — каже Хелен Еттоу, веганська фермерка та асистентка з досліджень садівництва в Університеті Орегону

Для боротьби з експлуатацією тварин і працівників тваринницької галузі, веганське землеробство усуває зв’язок між тваринництвом та виробництвом органічних рослинних продуктів, зберігаючи родючість ґрунтів лише за допомогою рослин.

Оскільки ми хочемо жити в епоху без жорстокості, прийняття веганського землеробства, як нашої центральної агрофілософії — це шлях уперед. Це не лише більш сталий спосіб ведення господарства, ця система та її методи допоможуть відновити біорізноманіття рослин та тварин, а також піклуватися про фермерів та глобальну екосистему, яка годує всіх нас.

 

Чому нам необхідно перейти до рослинного веганського фермерства?

для охорони здоров’я

Пандемія Covid-19 підтвердила те, про що ми вже підозрювали — їжа, яку ми виробляємо та споживаємо, вбиває нас. Ще у 2004 році Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я та Всесвітня організація охорони здоров’я тварин повідомляли, що наш висхідний попит на білок тваринного походження є одним з основних факторів ризику пандемії. Попри це попередження, ми продовжили нарощувати виробництво. У період з 1961 по 2018 роки виробництво м’яса у світі зросло більш ніж у чотири рази.

Covid-19, поряд з трьома з чотирьох нових інфекційних захворювань, є зоонозною хворобою, це означає, що він походить від тварини.

Тваринництво наблизило людей до диких тварин, знищивши значну частину їхніх природних середовищ існування заради створення пасовищ, вирощування кормів для сільськогосподарських тварин або будівництва концентрованих комплексів відгодівлі тварин.

Світ природи, який колись формував запобіжний бар’єр проти хвороб, стрімко скорочується. При його знищенні виживуть ті істоти, які найкраще передають хвороби: щурі, кажани, кліщі, блохи та комарі!

З шести основних спалахів зоонозної хвороби, які вплинули на світ протягом останніх ста років, у трійці посередників-господарів були домашня птиця, свині та велика рогата худоба.

Не тільки тісні, неприродні, брудні умови та стрес, роблять промислові ферми середовищем для виведення пандемій. Попит на вищі та швидші доходи призвів до того, що велика кількість генетично подібних тварин розміщується разом. Генетична різноманітність є критичним фактором стійкості до хвороб. Її відсутність, відома як ефект монокультури, збільшує сприйнятливість тварин до хвороб.

Програма ООН з навколишнього середовища у своєму дослідженні виниклих та знехтуваних зоонозних захворювань робить висновок: «Логіка та досвід свідчать про те, що зоонози можна найкраще подолати на рівні худоби-господаря, що є збудником хвороб».

Враховуючи, що вживання продукти тваринного походження не є обов’язковим, фермерство без скотарства — найкращий спосіб мінімізувати ризик зоонозної пандемії.

Крім ризику зоонозів, виробництво та споживання продуктів тваринного походження створює багато інших ризиків для здоров’я.

Хоча використання антибіотиків на фермах зменшилося приблизно на п’ятдесят відсотків у період з 2014 по 2018 роки, антибіотики «крайньої міри» все ще даються сільськогосподарським тваринам, як необхідна практика.

Тривожно, що бактерії, стійкі до цих рятівних антибіотиків, тепер виявляються в сирому м’ясі та у сільськогосподарських тварин у різних частинах світу. Ми вступаємо в епоху, коли «для багатьох поширених інфекцій більше не буде ліків і вони знову вбиватимуть без обмежень».

 

для пом’якшення зміни клімату

Пандемія Covid-19 та її наслідки тимчасово затьмарили ще більш руйнівну проблему: кліматичну кризу.

У 2018 році Міжурядова комісія ООН зі зміни клімату (МГЕЗК) опублікувала спеціальний звіт про вплив глобального потепління та підвищення температури на 1,5 °C і потенційні заходи щодо пом’якшення наслідків. Вони виявили, що глобальний перехід на рослинну дієту зменшить викиди парникових газів на 70%.

Всебічне незалежне дослідження Оксфордського університету підтвердило ці висновки. Вони обстежили майже 40 000 ферм у 119 країнах, що складало приблизно 90% виробників усього того, що ми їмо. Дослідження виявило, що в країнах з високим споживанням м’яса перехід на раціон, що виключає продукти тваринного походження, зменшить викиди парникових газів через харчові продукти до 73%.

Цікаво, що дослідники виявили, що навіть продукти тваринного походження з найменшим впливом завдають більшої шкоди навколишньому середовищу, ніж їх замінники на основі рослинних білків.

Дослідження, опубліковане в IOPScience у 2017 році, показало, що при аналізі п’яти факторів навколишнього середовища (викиди парникових газів, використання землі, використання енергії викопного палива, потенціал евтрофікації та потенціал окислення) м’ясо жуйних тварин має вплив у 20-100 разів більший, ніж рослинні харчові продукти. Виявлено, що молоко, яйця, свинина, птиця та морепродукти негативно впливають у 2-25 разів вище на кілокалорію, ніж рослини.

Якщо людство хоче пом’якшити зміни клімату, перехід до виробництва та споживання рослинної продукції є надзвичайно важливим.

 

щоб оптимізувати землекористування для здоров’я планети

Нині сільське господарство працює проти планети.

Уникнення м’ясних та молочних продуктів — це найефективніший спосіб зменшити вплив на навколишнє середовище. Такої думки дійшли вчені, які розробили найповніший на сьогодні аналіз шкоди, яку фермерство завдає планеті.

Дослідження показує, що без споживання м’яса та молочних продуктів глобальне використання сільськогосподарських угідь можна було б скоротити більш ніж на 75% — площа, еквівалентна США, Китаю, Європейському Союзу та Австралії разом узятим — і все ще прогодувати світ. Втрата диких територій задля сільського господарства є основною причиною масового вимирання дикої природи, яке відбувається в наш час.

Наразі ми погано використовуємо землю як для виробництва харчових продуктів, так і для екологічної вигоди. Хоча м’ясо та молочні продукти забезпечують лише 18% калорій та 37% білка, вони використовують більшість — 83% — сільськогосподарських угідь та виробляють 60% викидів парникових газів у сільському господарстві.

 

для відновлення екосистем та біорізноманіття

Відновлення місцевих лісових біотопів стане не лише великою перемогою для пом’якшення наслідків зміни клімату, а й для екосистем та біорізноманіття.

Згідно з дослідженням, 7,6 мільярда людей у ​​світі складають лише 0,01% всього живого (включаючи рослини та бактерії). Однак з початку цивілізації через людство ми втратили 83% усіх диких ссавців та половину рослин, тоді як худоба, яку розводять люди, становить більшість всього живого на землі.

Останній звіт Світового фонду дикої природи містить невтішну статистику — за останні 40-50 років кількість хребетних тварин у світі скоротилась на 60%, — і все через людську діяльність. Прогрес нашої цивілізації ставить під загрозу існування балансу у природі: вирубування лісів, висхідні темпи виробництва, глобальне потепління, браконьєрство — все це призводить до зникнення видів та цілих екосистем. Мало того, науковці кажуть, що ми чи не останнє покоління, яке дійсно може щось змінити. Саме ми можемо врятувати наш спільний дім або знищити його і зрубати гілку, на якій самі сидимо.

«Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки серйозною, як сьогодні. І, на жаль, мало хто розуміє, як тісно ми пов’язані із біорізноманіттям. Найшвидше зникають види, що пов’язані із прісноводними екосистемами. Одна з останніх українських втрат — це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений діяльністю людини. Сьогодні на черзі зникнення — наступні види осетрових», — пояснила координаторка прісноводного напрямку WWF в Україні Ольга Денщик.

Збереження ізольованих клаптиків і фрагментів то тут, то там вже недостатньо, ми маємо бачити загальну картину.

Нове дослідження показує, що домашня птиця сьогодні становить 70% усіх птахів на планеті, і лише 30% — дикі.  Для ссавців картина ще більш яскрава — 60% всіх ссавців на Землі — це худоба, переважно велика рогата худоба та свині, 36% — люди, і лише 4% — дикі тварини.

Зниження інтенсивності тваринництва дозволить усунути головну перешкоду для відновлення нашої планети, дозволивши повернутись різноманітним середовищам існування та видам, включаючи верхівкових хижаків, тим самим почавши відновлювати природний баланс наших життєдайних екосистем планети.

 

для боротьби з невизначеністю сектору

 

  • Труднощі планування 

Заробляти на життя скотарством непросто навіть в найкращі часи.

Одна з найбільших переваг продажу рослинного й «чистого» м’яса це ефективність виробництва. Перетворення вхідних ресурсів на вихідні відбувається значно простіше, ніж прогін калорій крізь тварин. Чому? Перш за все це потужна економія часу: ні вагітності, ні пологів, ні вирощування, ні забою.

Уявіть собі становище фермера, який намагається вирішити, скільки корів запліднити цього сезону. Для передбачення попиту через декілька років поточні ринкові умови (ціна яловичини чи кормів) нічого йому не дають. Оскільки загальна пропозиція буде впливати на ціни, він також повинен якимось чином передбачити можливі розрахунки всіх інших фермерів.

Порівняйте цей багаторічний виробничий проміжок часу з періодом виготовлення рослинного або «чистого» м’яса, коли завод може закінчити випуск готової продукції за лічені години чи дні. 

 

  • Велика кількість відходів через проблему балансу частин туші

У м’ясній промисловості проблема балансу туші полягає в тому, що тіла тварин не співвідносяться з продуктами, на які існує попит. Насправді наші кулінарні традиції еволюціонували, забезпечивши нерівномірне використання зайвих частин тушок. 

Наприклад, грудка — найбільш універсальна та м’ясиста частина курки. Однак люди сформували культурні традиції навколо крил, які, на противагу, містять набагато менше м’яса.

Проте навіть з урахуванням такої культурної адаптації мільйони тонн м’яса, нутрощів, кісток й інших небажаних частин тварин використовуються у надзвичайно малоцінних сферах, як-от корми та хімічна промисловість (камедь, клеї тощо). Але навіть ці галузі поступово відходять від використання продуктів тваринництва та знаходять набагато ефективніші альтернативи. 

 

  • Досягнення біотехнологій

Нові досягнення в біотехнологіях становлять додаткову загрозу для тваринницької галузі. Незалежний аналітичний центр RethinkX описує прогрес у біотехнології, який може створити високоякісний білок з мікроорганізмів (грибів, водоростей).

У звіті зазначається, що цей білок у всьому перевершує білки тваринного походження: «поживніший, здоровіший, смачніший і зручніший, з майже немислимим різноманіттям». У звіті передбачається, що до 2030 року ці білки будуть у п’ять разів дешевшими за наявні білки тваринного походження, що спричинить падіння попиту на яловичину та молочні продукти на п’ятдесят відсотків, а інші ринки тваринництва будуть слідувати їхньому прикладу.

Технологія, відома як точна ферментація, означатиме, що «всюди де ми можемо варити пиво, ми можемо готувати їжу» — незалежно від клімату, географії та рельєфу. Це означає, що дешева, якісна, місцева, поживна їжа буде доступна кожному.

Те саме стосуватиметься «чистого» м’яса (створене з дрібного зразка тваринної клітини, його також називають штучним або м’ясом на клітинній основі), щойно воно стане доступним для великого виробництва, що, як стверджує багато аналітиків, відбудеться наступного десятиліття. Більшість інсайдерів галузі вважають, що для виробництва партії у тисячу кілограмів м’яса знадобиться 3-5 тижнів. Якщо виробниче обладнання працює безперервно і підтримує ріст клітин, можна отримати готовий продукт за тиждень.

Виготовлення м’яса на рослинній і клітинній основі стикається з меншою кількістю проблем у прогнозуванні. Виробники можуть збільшити потокові лінії, реагуючи на попит у реальному часі. Це означає, що система має менше збитків і більшу прибутковість, оскільки виробники не змагаються із перенасиченими ринками, які занижують ціни.

 

  • Зміни в уподобаннях споживачів

Фінансова нестабільність — не єдина причина для переходу фермерів на землеробство без скотарства. Людські уподобання змінюються. Згідно з дослідженням, проведеним кампанією UA Plant-Based та Київським міжнародним інститутом соціології, серед українців 11% вегетаріанців (людей, які не вживають м’ясо) та 2% веганів (не вживають будь-які продукти тваринного походження, в т. ч. молоко і яйця) і їхня кількість зростає.

Іншим змінним фактором є смакові вподобання людей, які вживають м’ясо. М’ясні компанії зазвичай спеціалізуються на від одного до трьох видах тварин (курка, яловичина й свинина). Така відсутність різноманітності значною мірою пов’язана з тим, що процес виробництва й перероблення кожного з цих трьох видів кардинально відрізняється. Але для м’яса на рослинній і клітинній основі різниця між виробництвом яловичини, свинини чи лосося порівняно незначна. Це дозволяє розширити асортимент продукції від однієї компанії й, знову ж таки, набагато краще реагувати на потреби споживачів. Виробництво м’яса на клітинній основі таке ж гнучке.

Ці факти підтверджують актуальність припинення нестійкого, неекономічного тваринництва та перепланування земель для досягнення наших сталих цілей.

 

Переклад та адаптація: Ніна Новосельська, представниця кампанії UA Plant-Based 

Текст та фото надані авторкою

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi