Ананаси в мокшанському - PostEat

пошук

Ананаси в мокшанському
09-07-2021 0 1132

Axon Partners

Автор


В мережі кілька днів не стихають хвилі дебатів навколо того, що начебто в Росії прийняли закон, за яким категорія «шампанське» віднині має використовуватися виключно щодо вин, вироблених на території Росії, а французьким виробникам шампанського доведеться перейменувати свої вина на «ігристі», якщо вони хочуть і далі ввозити їх у Росію. Звучить зухвало та доволі безглуздо. Настільки, що ми вирішили перевірити, чи це не фейк і чи дійсно ми стали свідками чергового видовищного кроку в напрямку КНДРізації, яким північний сусід і без того достатньо впевнено рухається останніми роками. 

 

З чого все почалося

Усе почалося з того, що у фейсбук злили лист ООО «Моет Хеннесси Дистрибьюшн Рус» — російського дистриб’ютора французького виробника алкогольних напоїв преміум-класу Moet Hennessy. У листі сказано, що Рада Федерації одобрила законопроєкт, згідно з яким із законодавства вилучається поняття «шампанське», надалі використовувати його можна виключно стосовно «російського шампанського», тобто виробленого на території РФ, а виробники вин із французького регіону Шампань, щоб надалі імпортувати свої вина до РФ, зобов’язані перейменувати їх на «ігристе вино». Відповідно продукція Moet Hennessy має пройти повторну сертифікацію з метою заміни категорії на «ігристе вино», має бути відповідним чином змінене маркування пляшок, а спілка виноробів регіону Шампань має ухвалити рішення щодо перейменування на «ігристе вино». У зв’язку з цим Моет Хеннесси Дистрибьюшн Рус оголошує про тимчасове призупинення продажів у Росії. 

У Росії та сусідніх країнах лист викликав бурхливі реакції. Деякі дописувачі спростовували адекватність прочитання закону з боку російського дистриб’ютора Moet Hennessy, інші – посипали голову попелом. 

Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском!
Удивительно вкусно, искристо́ и остро́!
Весь я в чём-то норвежском! Весь я в чём-то испанском!
Вдохновляюсь порывно! И берусь за перо!

Ігор Сєверянін

 

Що зробив російський законодавець

До 2 липня 2021

У Росії існують два профільні закони, які регулюють виробництво та обіг алкогольної продукції, зокрема вин:

У тексті Закону № 171 до 2 липня 2021 року використовувався спільний термін «игристое вино (шампанское)». Тобто ігристі вина по суті ототожнювалися з шампанським і жодному з цих термінів не надавалася будь-яка перевага — вони використовувалися як синонімічні. 

А прийнятий 2019 року Закон № 468 увів кілька нових категорій, серед яких нам слід звернути увагу на такі:

  • игристое вино — пищевая алкогольная сельскохозяйственная винодельческая продукция, которая получена в результате первичного или вторичного алкогольного брожения свежего винограда, виноградного сусла или вина, при открытии содержащей ее емкости выделяет углекислый газ, образованный исключительно в результате алкогольного брожения, благодаря содержанию углекислого газа имеет в закрытой емкости избыточное давление не менее 300 килопаскалей при температуре 20 градусов Цельсия и полное объемное содержание этилового спирта в кюве для изготовления которой не должно быть менее 8,5 процента;
  • российское шампанскоеигристое вино, производимое на территории Российской Федерации из выращенного на территории Российской Федерации винограда методом вторичной ферментации полученного из него кюве в емкостях, являющихся упаковкой при их розничной реализации. 

Тобто Законом № 468 росіяни запровадили нову термінологію за такою логікою: «ігристе вино» – це родова (ширша) категорія, яка включає видову (вужчу) категорію «російське шампанське». Щодо «російського шампанського», то цим законом Росія дає право використовувати назву всім місцевим виробникам:

«Винодельческие хозяйства, осуществляющие производство игристого вина на территории Российской Федерации из выращенного на территории Российской Федерации винограда методом вторичной ферментации полученного из него кюве в емкостях, являющихся упаковкой при их розничной реализации, вправе указывать на этикетке такой продукции наименование «российское шампанское»».

Цікаво, що поряд із «російським шампанським» Закон № 468 не містить просто терміну «шампанське». З одного боку, те, що «шампанське» виключається з обігу як родова категорія, є правильним, адже це ніяк не категорія алкогольної продукції, яку може використовувати будь-хто, а назва вина лише зі специфічного регіону Франції. З іншого боку, поява «російського шампанського» на цьому фоні виглядає як доволі агресивний неймінг, очевидно заточений під конкуренцію та потенційне витіснення французьких вин вітчизняними аналогами. 

 

З 2 липня 2021

2 липня 2021 року набрав чинності Федеральный закон N 345-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «О государственном регулировании производства и оборота этилового спирта, алкогольной и спиртосодержащей продукции и об ограничении потребления (распития) алкогольной продукции» и отдельные законодательные акты Российской Федерации» (далі – Закон № 345). 

Цей закон вносить зміни до Закону № 171. Зокрема у визначенні «алкогольная продукция» термін «игристое вино (шампанское)» замінили на «игристое вино, включая российское шампанское». По суті термінологічний апарат більш давнього Закону № 171 оновили до термінів, якими оперує пізніший Закон № 468. Відтепер обидва профільні закони називають російське шампанське видом ігристих вин, але обходять підозрілим мовчанням шампанське як таке, тобто не-російське ігристе вино.

До речі, поряд із російським шампанським, новий закон вводить ще одну небезпечну дефініцію:

 “коньяк России — коньяк, полностью (на 100 процентов) произведенный из винограда, выращенного на территории Российской Федерации”, та надає виробникам місцевого продукту аналогічне право вказувати назву на етикетках. Крім цього, закон реанімує радянську систему класифікації витриманості марочних коньяків: КВ — КВВК — КС — ОС, замість загальноприйнятих у світі VS — VSOP — VVSOP — XO. Чекаємо на реакцію дистриб’юторів Rémy Martin та Courvoisier, ну а поки повернемось до шампанського. 

 

То назва «шампанське» в Росії більше не охороняється?

Ось тут прошу трохи уваги, якщо ви ще її не ввімкнули.

Загалом назви товарів, зокрема вин, можуть охоронятися різними способами. Звичайний винний бренд, наприклад «Moet Hennessy» або «19 Crimes», можна зареєструвати як торговельну марку. І це дасть компанії легальну монополію на його використання в потрібних країнах — як правило, у країнах виробництва та дистрибуції.

Поряд із торговельними марками існують два принципово інші засоби індивідуалізації:

  • назва місця походження товару (Protected Designation of Origin, PDO) — це вид географічного зазначення, що ідентифікує товар, який походить із певного географічного регіону, в разі якщо якість або властивості товару обумовлені переважно географічним середовищем, включно з природними та людськими факторами, і таке походження створило для цього товару його репутацію. Для PDO вимагається, щоб усі етапи виробництва здійснювалися в цьому географічному регіоні. Наприклад: «Champagne», «Prosecco», «Gorgonzola».
  • географічне зазначення (Protected Geographical Indication, PGI) — це найменування географічного регіону, що ідентифікує товар, який походить із цього регіону, якщо певна якість, репутація або інші властивості товару обумовлені переважно цим географічним походженням. Для PGI необхідно, щоб хоча б один етап виробництва відбувався в такому регіоні. Наприклад: «Irish Whiskey», «Scotch Beef and Lamb», «Lübecker Marzipan».

Для того щоб отримати статус PDO/PGI, зазвичай місцеві виробники об’єднуються в спілку, від імені якої до уповноваженого національного відомства подається пакет документів. Документи повинні доводити, чому саме продукт із цього регіону має особливу якість та репутацію. Процедура реєстрації в кожній країні відбувається за правилами місцевого законодавства.

На міжнародному рівні PDO/PGI охороняються за умови реєстрації в Міжнародному бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) відповідно до Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Якщо PDO/PGI внесене до міжнародного реєстру, воно охоронятиметься в усіх країнах, які підписали Угоду, якщо тільки конкретна країна не винесе відмову відповідно до затвердженої процедури. 

Champagne охороняється на міжнародному рівні як PDO № AO 231 від 20.12.1967 для вин. Із країн Лісабонської системи Champagne не охороняється лише в Ірані та Перу через особливості місцевих законодавств.

Але справа в тому, що Росія не є частиною Лісабонської системи, тому на її території взагалі не охороняються міжнародні PDO/PGI, якщо не рахувати географічних зазначень країн СНД. Щоправда, на початку цього року в російських урядових ЗМІ з’явилася інформація про те, що Мінекономрозвитку РФ готує законопроєкт про приєднання Росії до Лісабонської угоди. Писали, що підготовка законопроєкту має бути завершена до 1 вересня. Однак факт залишається фактом: Російська Федерація поки не брала на себе жодних конкретних зобов’язань щодо охорони PDO Champagne. Зважаючи на це, остання законодавча новела росіян не так і сильно вибивається із загального вектора руху країни. 

Утім було б неправильним не згадати, що Росія як член СОТ (WTO) з 2012 року все ж зобов’язана виконувати положення Угоди TRIPS, які вимагають

«…забезпечити для зацікавлених сторін законні способи, щоб запобігти:

  1. a) використанню будь-яких засобів визначення або представлення товару, що свідчить або передбачає, що товар походить з іншої географічної території, ніж реальне місце виготовлення у такий спосіб, що вводить в оману населення стосовно географічного походження товару;
  2. b) будь-яке використання, що становить акт недобросовісної конкуренції, зазначений статтею 10bis Паризької Конвенції (1967)».

До речі, в СОТ існує механізм примусу учасників до виконання угод, зокрема TRIPS. Будь-який зацікавлений член СОТ може звернутися до Органу з вирішення спорів (Dispute Settlement Body, DSB), уповноваженого вирішити суперечку по суті. За рішенням DSB країна-порушник може бути примушена змінити законодавство, яке суперечить міжнародній угоді, а в разі невиконання рішення на неї можуть накласти санкції. Такими санкціями можуть бути відшкодування збитків, накладення додаткових митних зборів та ін. Цікаво, чи вистачить у когось із країн СОТ волі застосувати цей механізм до ситуації з «російським шампанським». 

Повертаючись до питання про те, як зачеплять російські законодавчі новели іноземних виробників вин на прикладі Moet Hennessy та які наслідки цього: 

  • не факт, що Moet Hennessy доведеться проходити повторну сертифікацію, оскільки поточні сертифікати й так видані для категорії «вино игристое виноградное (шампанское)». Хоча, звичайно, не можна недооцінювати бюрократизм російського регулятора, маючи на увазі слово в дужках;
  • також сумнівно, що Moet Hennessy не зможе більше зазначати PDO Champagne над своїм брендом на пляшці. Якщо й доведеться щось замінити для ринку РФ, це локалізовану контретикетку зі словом «шампанское»: скажімо, на те ж таки «вино игристое виноградное (шампанское)», щоб відповідати категорії сертифікату. Це, звичайно, якщо не розглядати конспірологічну теорію, що наближені до Кремля винороби мають на меті реєстрацію торговельної марки «Шампанское» на ім’я підконтрольних компаній;
  • значно більша проблема полягає в тому, що в Росії навіть потенційне приєднання до Лісабонської системи подається під приводом перш за все «обеспечения правовой защиты отечественных брендов в международном плане». Тобто з неприхованим перекосом у бік захисту власних інтересів проти інтересів «міжнародних партнерів»;
  • сумно й те, що для свого внутрішнього споживача Росія запроваджує «російське шампанське» на рівні алкогольної категорії. На фоні скорочення імпорту та загальної ізоляціоністської політики це призведе до поступового розмиття автентичного французького PDO та до закріплення в масовій свідомості уявлення про легітимне існування якогось «свого», «російського шампанського», що з точки зору решти світу буде виглядати відвертою кустарщиною. 

Цікаво буде подивитись, якщо Росія все-таки приєднається до Лісабонської системи, то чи візьме вона на себе зобов’язання з охорони PDO Champagne, а чи очолить затишний клуб «відмовників» у компанії з Іраном та Перу. 

 

А як в Україні?

Заради справедливості — Україна також не є членом Лісабонської системи. Але ми взяли на себе зобов’язання з визнання та охорони географічних зазначень Європейського Союзу, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС. А ЄС, відповідно, взяв на себе зобов’язання щодо українських географічних зазначень.

Утім, якщо говорити про PDO Champagne, то згідно з Угодою про Асоціацію воно входить до переліку зазначень, для яких встановлено спеціальний 10-річний перехідний період. Протягом цього часу охорона таких географічних зазначень ЄС як Champagne, Cognac, Madera, Porto та ін. не припиняє використання цих географічних зазначень для позначення та презентації визначених подібних продуктів, що походять з України. Тобто до 1 вересня 2027 року за використання на внутрішньому ринку позначення Champagne чи схожих на нього для маркування ігристих вин, які не походять із регіону Шампань, виробники не будуть нести відповідальність, але не мають права реєструвати це позначення як торговельну марку. 

 

Автор: Михайло Юдін, старший юрист юридичної фірми Axon Partners

 

 

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi