Юрист компанії Axon Partners та компанії з автоматизації закладів Poster Дмитро Кондратьєв написав для Posteat колонку про карантинні обмеження в Україні.

Як можуть працювати заклади у «червоній» зоні

Кафе та ресторани можуть працювати тільки на винос або на доставку. Забороняється приймати гостей усередині закладу та проводити масові заходи. Готельні заклади можуть обслуговувати гостей на замовлення.

Карантинні обмеження «червоної» зони не діятимуть, якщо 100% відвідувачів та 100% персоналу мають:

• «зелені» сертифікати (повністю вакциновані);

• негативний результат ПЛР/експрес-тесту (діє 72 години);

• сертифікат про одужання після нещодавно перенесеного COVID (діє 180 днів).

Якщо ресторан працює лише на доставку, співробітникам не обов’язково вакцинуватися, робити тести чи довідки про одужання. Вакцина та інші документи потрібні лише тоді, коли заклад приймає гостей всередині приміщення (п.1 ст.3-5 Постанови №1236).

Бізнес має сам перевіряти наявність відповідних сертифікатів про вакцинацію. Якщо під час перевірки з’ясується, що гостя допустили без сертифікату чи тесту, це вважатиметься порушенням закону.

Рішення про те, чи вводити послаблення карантину для вакцинованих або дотримуватися всіх обмежень, залишається за власником.

Як перевірити COVID-сертифікат гостя чи співробітника закладу, щоб працювати без обмежень під час локдауну:

1. Попросити надати QR-код сертифіката;

2. Сканувати QR-код додатком «Дія» або зарубіжними аналогами;

3. Перевірити кінцеву дату сертифіката;

4. Визначити «зелений» або «жовтий» тип (якщо мова про сертифікат з вакцинації);

5. Ідентифікувати власника сертифіката.

Якщо перед вами іноземний або міжнародний сертифікат: порівняйте ПІБ та дату народження в сертифікаті з паспортом (або іншим документом, що засвідчує особу), і ідентифікуйте людину за фотографією в паспорті.

Якщо перед вами внутрішній сертифікат: ідентифікуйте людину за фотографією, вказаною в сертифікаті (вона підтягується в Дія з e-паспорта). Перевіряти особисті дані з паспорта у разі не треба.

Тож чи можуть співробітники закладів вимагати у гостей пред’явити сертифікати?

Вимагати – ні, запропонувати показати – так.

Деякі юристи вважають, що держава створила чергову колізію. З одного боку, в ухвалі сказано, що в «червоній» зоні ресторани можуть обслуговувати всередині закладу лише гостей із «зеленими» сертифікатами. З іншого боку, співробітники громадського харчування не мають жодних законних повноважень вимагати у гостей документи про стан їхнього здоров’я. Виходить, що показати чи не показати свій сертифікат про вакцинацію працівникові закладу – це добровільне рішення гостей.

Якщо гість не хоче показувати сертифікат добровільно, співробітник не має права пустити його всередину закладу, адже іншого способу переконатися, що гість вакцинований, у нього просто немає.

Багато хто в соціальних мережах говорить, що інформація про вакцинацію відноситься до медичної таємниці і не може бути розкрита третім особам. З цього приводу 5 листопада 2021 року МОЗ дав роз’яснення, згідно з якими перевірка сертифікатів не є розголошенням медичної таємниці.

«За статтею 39-1 Закону про основи законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, отримані під час його медичного обстеження.

Тобто медична таємниця містить звернення до лікаря чи діагноз, а у документах про вакцинацію цих відомостей немає», – зазначили у міністерстві. Дані у сертифікатах про вакцинацію не є медичною таємницею.

У МОЗ стверджують, що правоохоронці під час перевірок можуть вимагати у громадян пред’явити COVID-сертифікат, не порушуючи при цьому закону.

У міністерстві наголосили, що на червоному рівні епіднебезпеки працювати можуть лише ті установи, де 100% персоналу та відвідувачів вакциновані або мають негативний тест на COVID-19 – отже, у них можна вимагати документи про вакцинацію.

«У разі, якщо відвідувачі таких закладів відмовляються їх надати, підприємство має повне право відмовити у своїх послугах», — резюмували у МОЗ.

Що це змінює для рестораторів

До цього моменту багато рестораторів сперечалися, що робити, якщо гості посилаються на медичну таємницю та відмовляються показувати сертифікати. Наразі є рекомендація від МОЗ, що таких гостей можна не пускати до закладу. Якщо гість почне сперечатися з цього приводу, можна показати йому офіційне роз’яснення.

Я вважаю, що роз’яснення МОЗ — це спроба органів виробити спільну позицію щодо перевірок сертифікатів. Як результат, поліція, суди та інші чиновники тепер, можливо, посилатимуться на офіційну позицію МОЗ.

І хоча нове роз’яснення МОЗ не є юридично обов’язковим документом, а носить рекомендаційний характер, воно вкотре доводить, що на аргументи про медичну таємницю поліція відповідатиме протоколами.

А чи може поліція та інші перевіряльники перевіряти сертифікати, де це написано?

20 жовтня Кабмін ухвалив нову постанову, де чітко прописав, що поліція може перевіряти COVID-сертифікати. Тепер ця постанова начебто уточнює статті 23-34 Закону України про поліцію, де дуже туманно описано превентивну, профілактичну діяльність поліції та її роль в усуненні загроз життю та смерті людей.

Якщо заклади не слідуватимуть обмеженням, то це виллється для них у нові протоколи. У суді можна буде їх оскаржити. Але те, що вирішить суд у кожному окремому випадку вже залежить від переконливості сторін.

За дотриманням правил карантину зараз стежать Патрульна поліція, Держпродспоживслужба та Центр контролю та профілактики хвороб (орган місцевого самоврядування). Співробітники цих органів вже почали штрафувати та зупиняти діяльність закладів у різних регіонах.

Види відповідальності за порушення карантину

• Адміністративну відповідальність передбачено ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Штраф від 17 000 до 34 000 гривень для громадян та від 34 000 до 170 000 гривень – для посадових осіб.

• Кримінальну відповідальність передбачено ст. 325 Кримінального кодексу, йдеться про позбавлення волі до 8 років. Більшість випадків з кримінальною відповідальністю приватні і практично зустрічаються набагато рідше.

Також за порушення правил карантину комісія з питань ТЕБ ​​та НС може вжити заходів щодо призупинення роботи закладу.

Наприклад, у ЗМІ зазначається, що вже є реальні протоколи щодо недотримання умов карантину у закладі «Небос», але в Реєстрі судових рішень України поки що немає жодного розглянутого протоколу в суді. Це логічно, оскільки позовна давність подання до суду вказаних протоколів становить 2 місяці і до цього терміну ще додається час для розгляду судом. Так, за кейсом з закладом «Небос» суд дасть оцінку і рішення лише за кілька місяців.

Чи несе ресторатор відповідальність, якщо гість обманює та показує не свій чи підроблений сертифікат?

Ні, відповідальність у такому разі несе гість, а не ресторатор. За використання підроблених довідок чи сертифікатів мають намір зробити суворі покарання — від штрафу на суму 17 000 гривень до обмеження волі на строк до трьох років. Але поки що законопроект ще не прийнятий.

Що робити, якщо до закладу прийшли перевіряльники

1. Попросіть перевіряючого назвати посаду, звання, прізвище та пред’явити службове посвідчення.

2. Запишіть дані та сфотографуйте службове посвідчення, можна ще переписати номер нагрудного знака.

3. Вислухайте причину та мету звернення до вас. Якщо ви порушуєте щось, ввічливо уточніть, що саме та чим ця заборона передбачена.

4. Якщо перевіряючий відмовляється виконати ваші законні вимоги та не пред’являє службове посвідчення, ввічливо поясніть, що він порушує законодавство. Рекомендуємо зателефонувати на лінію 102 або 112 і почати фіксувати факт порушення, знімаючи те, що відбувається, на особистий смартфон.

Що треба знати про оформлення протоколу

• Якщо перевіряючі вважають, що ви щось порушили і хочуть на вас скласти протокол, то не слід панікувати та доводити свою правоту. Адмінпротокол не означає автоматичного покарання, рішення про накладення штрафу ухвалює суд. А суди переважно стають на бік бізнесу.

• Запросіть когось із співробітників, щоб вони були присутні під час розмови з перевіряючими. Згодом вони зможуть бути свідками в суді. Це буде корисно за доказів порушень з боку правоохоронців.

• При складанні протоколу у вас попросять документи, які підтверджують вашу особу: паспорт чи права. Якщо у вас їх немає, то співробітники поліції мають право затримати вас для встановлення особи, але не більше ніж на 3 години!

• Ви не повинні знати всі юридичні моменти при складанні протоколу, тому не забувайте, що ви маєте право на правову допомогу. Для таких випадків рекомендуємо мати при собі телефон знайомого юриста.

• Під час складання протоколу ви маєте право не давати жодних пояснень усно, але при цьому рекомендуємо викласти свою позицію письмово. Коли ви надаєте пояснення на окремому аркуші, переконайтеся, що він додається до протоколу і про це зазначено в самому протоколі.

• Якщо ви не порушували, не йдіть на поводу у співробітників поліції та не пишіть у протоколі, що ви визнаєте свою провину.

• Після складання всіх паперів пам’ятайте, що ви повинні вручити вашу копію протоколу. Якщо ж копія нечитабельна, оскільки її часто роблять під копірку, то обов’язково сфотографуйте оригінал протоколу.

• Перед тим як підписувати протокол, а ви його підписуватимете в декількох місцях, прочитайте і запитайте: «За що я розписуюсь?». Багато хто підписує протокол на автоматі — це неправильно. Наприклад, ви автоматично розпишитеся під пунктом, що ваші права вам роз’яснені.

• Рекомендуємо, щоб поліцейські все ж таки розповіли вам ваші права та обов’язки перед тим, як ви поставите підпис. Якщо за фактом вам їх не роз’яснили, а ви розписалися у графі, що ознайомлені з ними, то суд вважатиме, що вам усе роз’яснили. І так із кожним пунктом.

Якщо ви виявили формальні порушення під час складання адмінпротоколу, не поспішайте вказувати на них співробітникам поліції. Надалі їхні помилки можуть бути підставою для винесення рішення суду на вашу користь.

На що звернути увагу під час оскарження протоколу

Щоб дати практичні поради, ми вивчили рішення судів щодо карантинних обмежень у минулі локдауни. Отже, що потрібно зробити:

1. Звернути увагу, кого складено протокол. Поширеною причиною відмови судами є складання протоколу на співробітника: офіціанта, бармена, а не на власника бізнесу. Суб’єктом ст. 44-3 КУАП є суб’єкт господарювання, а не працівники.

2. Перевірити нормативний акт. Співробітники поліції часто забувають вказувати, яку саме норму ви порушили. Справа в тому, що ст. 44-3 КУАП є бланкетною нормою — це означає, що сама стаття не може бути нормою, яку можна порушити. У протоколі слід посилатися на нормативний акт, який забороняє певні дії. Під час карантину таким актом виступає ухвала КМУ №211.

3. Перевірити чи правильно складено протокол.

У протоколі про адміністративне правопорушення обов’язково мають бути такі пункти:

• дата та місце складання протоколу;

• посада, ПІБ особи, яка склала протокол;

• відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;

• місце, час скоєння та істота адміністративного правопорушення;

• нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;

• прізвища, адреси свідків та потерпілих;

• пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;

• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Які ще бувають помилки перевіряючих

1. Порушення підслідності

Суди не розглядають адмінпротоколи із порушенням підслідності. Це означає, що якщо ви провадите діяльність в одному районі, то вас повинен судити суддя цього району. Якщо вашу справу відправили до іншого району, це порушення підслідності. Часто перевіряючі відправляють справу помилково за місцем прописки, а не за місцем знаходження закладу. Якщо суд прийняв до розгляду такий протокол, то вносите клопотання про зміну суду.

2. Не відображення фабули порушення

Ще одна, найпоширеніша помилка перевіряльників — не відображення у протоколі суті (фабули) скоєного порушення. У законі передбачено, що у протоколі має бути чітко виписана суть правопорушення, яке допустила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.

3. Відсутність матеріалів, що характеризують

Часто суди відмовляють також через відсутність матеріалів, що характеризують, на порушника. Це означає, що при направленні протоколу до суду, перевіряючі зобов’язані зібрати матеріал, що вас характеризує. Наприклад, перевірити бази становили на вас раніше протоколи, взяти характеристику з минулого місця роботи, дізнатися, які ви ведете інші бізнеси.

4. Відсутність доказів

Перевіряючі часто забувають вказати докази порушень у протоколі, що теж може зіграти вам на руку під час розгляду справи у суді. Кожна людина вважається невинною, поки її вина не буде доведена за допомогою допустимих та достовірних доказів. Винність людини не може ґрунтуватися на припущенні. Будь-які сумніви у винності людини трактуються на її користь.

Автор: Кондратьєв Дмитро

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 

---

Читайте також

---

Уляна Супрун попередила українців про небезпеку «солодкого життя»

1308

Мастер-класс детской кулинарной школы ‘Chef en Herbe’ 23 сентября!

1261

Афіша: виступи кавер-бендів на березень в SAMOGON GRILL BAR

1837

Праздник 8 марта в ресторане «ТургенеФ»

1244