Традиційні великодні страви з усього світу - PostEat

пошук

Традиційні великодні страви з усього світу
26-04-2021 0 2569

Партнери

Автор


Традиційно, великодній стіл для українців асоціюється з пасочками і фарбованими яйцями — писанками та крашанками. Проте Паска — це також свято воскресіння, пробудження природи. Воно асоціюється зі світлим святом відродження, прощення, миру. Саме тому для декого воно не в’яжеться з такими продуктами, як яйця від курей, що утримуються в жахливих умовах, чи ковбаскою, приготування якої потребує чиєїсь смерті. Раніше кампанія UA Plant-Based публікувала варіанти альтернативних продуктів для великоднього кошика. Зараз же пропонуємо ознайомитись зі списком традиційних рослинних великодніх страв з усього світу та спробувати відсвяткувати етичним способом, при тому не порушуючи традицій. 

 

Симнела/Симнель (англ. Easter Simnel Cake) — традиційний великодній кекс з Великобританії. Тут до столу подають торт з фруктів, який прикрашають кульками з марципана. Загалом має бути 11 кульок — на честь апостолів (не включаючи Юду).  Рецепт даного кулінарного витвору відомий, щонайменше, з Середньовіччя, коли його готували в четверту неділю Великого посту (яка була названа на честь торта — Simnel Sunday).

Одна з популярних легенд пов’язує страву з іменем Ламбета Симнела — самозванця і претендента на англійський престол, але згодом виявилося, що пасхальний кекс старший за Ламберта на 200 років. 

 

Кулуракія/Кулуракі/Кулурья (грец. κουλουράκια) — традиційне великоднє солодке печиво у Греції, яке готують і їдять увечері Великої Суботи після розговіння.

Коли в Греції наближається свято Великодня, місцеві жителі починають пекти печиво під назвою Кулуракія, до складу якого входити гвоздика, цедра цитрусових і ваніль. Вкривається випічка цукровою пудрою або кунжутом. Здебільшого, випічка має форму вісімок, кручених кругів та підкови, що пов’язують ще з язичницькими символами древньої Мінойської цивілізації, котра поклонялася зміям. 

Саме слово є зменшувальною формою для позначення невеликої круглої булки хліба або рятувального круга. 

 

У Фінляндії Великдень не обходиться без десерту мяммі (фін. Mämmi). Щоб приготувати його, знадобляться такі інгредієнти: вода, житнє борошно, чорна патока і цедра апельсина. Незвичайний смак десерту, отриманий завдяки тривалому процесу ферментації. Тепер цей десерт рідко готують вдома. Понад два мільйони готового до споживання мяммі продається щорічно. Традиційно мяммі їдять у Велику п’ятницю, причому, раніше споживали її холодною за допомогою дерев’яних трісок. У сучасній Фінляндії мяммі можна придбати в магазинах протягом року. Десерт продається також замороженим. А перші згадки про неї датовані 1700 роком. 

 

У Нідерландах Великдень, як і Різдво, традиційно пов’язане з випічкою солодкого хліба з горіхами, родзинками й мигдальною пастою. Називають його керстстол (kerststol). Інша назва пастол або пасбруд (paasstol or paasbrood).

Цей хліб дуже схожий на німецький штоллен, адже містить сухофрукти, родзинки та смородину, цедру лимона та апельсина, цукор, ваніль та корицю. В середину тіста кладеться мигдалева паста. Більш розкішний варіант може включати подрібнені волоські горіхи, мигдаль або фундук, імбирний порошок, сушену вишню і журавлину, яблука, ківі або кардамон. Після готовності пиріг перед подачею нарізають товстими скибочками та обмазують цукровою пудрою. 

Рання версія була приготована у 1545 році в німецькому місті Дрезден, але відрізнялася від сучасної — була прісною та твердою. 

 

Австрійці у великодню неділю готують паски, що схожі на українські. Проте в пиріг, окрім родзинок, кураги та суміші горіхів, додають ром і корицю. Тому вони часто дуже нагадують ромову бабу.

 

М’яка пінца — це солодкий хліб, без якого не обходиться жоден великодній стіл в Хорватії. У неї прекрасний аромат і чудовий смак, які створюють святкову атмосферу, а подається вона з кавою або чаєм як сніданку або закуски. Традиційно пінци готують по всій Хорватії, але з різними назвами. Наприклад, в Далмації й Істрії вона відома, як сірніца, в Пригір’ї та Загір’ї її називають яяріцей, а в іншій частині країни її назва — пінца. Цю пасхальну випічку готували з великою увагою й у Велику Суботу носили разом з іншою пасхальною їжею для благословення до церкви. Є безліч смачних інгредієнтів, які можна додати в тісто, і в давні часи її смак залежав від матеріальних можливостей господині. Найчастіше це — пиріг з лимонною або апельсиновою цедрою, сухофруктами, родзинками або цукатами. 

Зверху на тісті перед випічкою ножем розрізали хрест, а потім посипали цукром і подрібненим мигдалем або фундуком.

Пінца популярна в Далмації, Істрії, приморських регіонах Хорватії, де її дарують гостям, як символ доброї волі. 

 

«Великодня голубка» (італ. colomba pasquale) — високий сухуватий пиріг, який готують з дріжджового тіста з додаванням тертої апельсинової цедри, цукатів або родзинок. За традицією, в Італії на Великдень готують кекс у вигляді голубки з розкинутими крилами. Слово «коломба« перекладається з італійської саме як голубка. Ця здобна паска за формою нагадує ще й хрест. Цей святковий кекс здивує своїм чудовим смаком, м’якою текстурою і неймовірним ароматом. Печуть його у формі голуба, а зверху посипають цукром і шматочками мигдалю. 

Святкову паску у вигляді голуба придумав у 30-х роках минулого століття Діно Віллані, директор з реклами відомої міланської кондитерської фабрики Мотта. Зробив це він з простої причини: йому хотілося, щоб фабричне устаткування не простоювало у період після Різдва. З того часу Коломби не тільки прижилися на святковому весняному столі, але й розлетілися по всьому світу.

За консистенцією Коломби трохи схожі на панеттоне — такі ж ароматні й ніжні. А головне, вони покриті приголомшливо смачною мигдальною глазур’ю!

Всі, хто проживає на Мальті, полюбляють яскраві кольори у всьому. На Великдень там випікають фіголлі — випічка, наповнена марципановою начинкою у формі різних фруктів, тварин, квітів і т. д. Тісто має вийти щільним, а фігурки, вирізані за допомогою формочок, мають досить великий розмір — 20-30 см.  Під час приготування у нього додають мигдальне борошно і прикрашають яскравою глазур’ю.

Вважається, що фіголлі має давньосицилійське коріння, оскільки слово походить від сицилійського слова «figulina», що означає фігура. Їх пекли для релігійних цілей, а також для перемоги над загарбниками. Ці фігурки не є настільки популярними на Сицилії зараз, але залишились і еволюціонували на Мальті.

 

До слова, традиційну українську паску теж можна зробити виключно з рослинних інгредієнтів і, будьте певні, вона не поступається смаком тим, що містять яйця у складі. Один з таких рецептів шукайте за посиланням. 

 

Автор: Олександр Грушак, представник кампанії UA Plant-Based 

Текст та фото надані автором.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст партнерського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки партнера.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi