пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Інна Насадюк прийшла у вино зі сфери інтернет-реклами та digital-маркетингу. За кілька років хобі перетворилося на дегустаційний клуб Vinnaya, а в українському рейтингу Vivino Інна посіла перше місце. PostEat запитав дегустаторку, як їй вдалося «хакнути систему» і скільки вин вона спробувала на цьому шляху.
Про історію з вином
У вині я три роки. Зараз здається, що моя історія з вином ніколи не закінчиться, бо з кожним днем стає все цікавіше.
Я була звичайною офісною співробітницею. Шукала цікаве дозвілля, щоб відпочити після роботи. Поблизу мого дому є винний бар «Віан». Почала заходити туди на дегустації і помітила, що з кожним разом вино стає смачнішим.
Кілька місяців старанно ходила на дегустації. Після дегустації в барі шукала вина, які мені сподобались, і пробувала їх з друзями вдома. Ми не просто пили вино, а говорили про нього, намагалися знайти відмінності.
Друзі почали приходити зі своїми знайомими, родичами. Зрозуміла, що моя квартира вже не може вмістити всіх охочих, і вирішила влаштувати дегустацію в ресторані.
На першу дегустацію прийшло близько 30 людей. В перший раз дуже хвилювалась, але друзі підтримали, і це допомогло. Формат всім сподобався, і такі дегустації стали регулярними.
Зараз я проводжу дві-три дегустації на тиждень. Збираю гостей в межах свого проєкту Vinnaya і проводжу дегустації на замовлення.
Гості іноді запитують: «А ви точно сомельє?». Щоб мати впевнену відповідь, отримала сертифікацію WSET другого рівня. Це допомагає і за кордоном. До тебе одразу по-іншому ставляться — бачать у тобі людину, що знається на вині.
Зараз я проводжу дві-три дегустації на тиждень
Про синдром відмінниці
Припускаю, що причина успіху в Vivino — «синдром відмінниці». Коли я щось починаю, мені хочеться дійти до максимальних висот у новій сфері. Я не вважаю себе неабиякою дегустаторкою вина чи експерткою. Для мене це фан.
Я маркетолог і 13 років працювала в онлайн-маркетингу. Мені завжди було цікаво розбиратися у різних софтах, розробках, технологіях.
У мене є історія з сервісом Foursquare: в усіх місцях, де колись жила і працювала, я хотіла бути «мером». Було цікаво, за який час я зберу найбільшу кількість відвідувань і стану №1. Це експертно-диджитальна історія — мені цікаво знати, «як це працює».
Місце у ТОП-10 українського рейтингу Vivino справляє на людей більше враження, ніж диплом про WSET 2. Помітила це, коли увійшла в першу десятку і мене стали так представляти на дегустаціях. Це прикро, бо отримати WSET важче. Але люди про нього не знають. Їм приємно, що людина з рейтингом у Vivino веде для них дегустацію. Розумію, що перше місце у Vivino — це технічний момент.
У моєму Vivino нараховується 4500 вин
Про шлях до першого місця
Зараз у моєму Vivino нараховується 4500 вин. Насправді вин, які я пробувала, більше, бо знайомство з вином почалося до Vivino і не про всі вина я писала відгуки. Також я не описую вина двічі, якщо з останньої дегустації не пройшло кілька років.
Vivino користуюся три роки, від мети стати №1 до її досягнення минув рік. Три місяці пішло на те, щоб розібратися в алгоритмах, зрозуміти, які кроки ведуть до зростання рейтингу.
Скільки б я не читала статей — ніде не описаний алгоритм роботи Vivino. Неможливо було завчасно знати, які кроки допоможуть. Робити багато ревю? Описувати рідкісні вина? Коментувати описи інших? Готових рецептів не було.
Спочатку це був шлях спроб і помилок. Два тижні я робила одне, два тижні — інше. Потім дивилась, як це допомагає просуватись у рейтингу. В результаті формула швидкого просування знайшлася. Зараз шукаю іншу формулу — як утриматись на першому місці.
На рейтинг впливає кількість ревю. Але у Vivino є особливість — не варто додавати більше двох ревю протягом п’яти годин. Два ревю публікуються, як пост у стрічці «Фейсбуку», і інші користувачі залучаються до обговорення. Якщо додати більше двох, то ревю збиваються в групку світлин і мало хто на них натискає.
Наприклад, дехто на великих дегустаціях додає сім ревю за годину. Ок, для себе це добре, а для рейтингу — ні. Така публікація не приверне уваги.
Виробила схему — додавати шість ревю на добу. Два зранку, два в обід і два ввечері перед сном. Іноді зранку готую собі контент-план на день, щоб по годинах додавати описи.
Для рейтингу в Vivino корисно додавати нове вино, яке до цього ніхто не пробував. В Україні це легко. Коли модератор перевіряє нову позицію, то користувач отримує подяку за поповнення бази. Це добре впливає на рейтинг.
Vivino — соціальна мережа. Чим більше дії користувача сприяють розвитку мережі, тим більший у нього рейтинг.
На рейтинг впливає коментування ревю інших користувачів. Якщо мої ревю отримують коментар, то бажано відповісти, щоб налагодити комунікацію з користувачем, розпочати дискусію.
Vivino — соціальна мережа
Щодня на Vivino витрачаю дві години. Якщо раніше описи були на кшталт «смачне/не смачне», «яблуко/ягоди», то зараз шукаю інформацію про винарню, винороба, про те, як вино зроблене.
Мої відгуки мають бути корисними. Коли користувач прийде в магазин, то у моєму ревю він повинен знайти максимум інформації про пляшку, яка допоможе йому зробити вибір.
На коментарі відповідаю зазвичай на вихідних — іноді на це йде пів дня. Розумію, що не у всіх знайдеться час і бажання цим «гратись», але мені поки вистачає мотивації.
Про еволюцію смаку
Мої перші ревю на вина у Vivino завищені. В 2018 році я легко ставила винам оцінки 4,5–5. Я була у захваті від більшості вин — вони всі мені смакували.
Нещодавно до одного з ранніх моїх ревю з’явилося питання від підписника. «Інно, нині ви так рідко ставите п’ятірки. Але я знайшов шаблі, яке ви оцінили у п’ять зірок в 2018 році. Очікую, що це буде дуже смачно!». Попередила, що мої смаки з тих часів змінилися і сьогодні я б цьому вину п’ятірку вже не поставила.
Я стала вимогливішою до вина, до того, що пишу і говорю. Зараз думаю про те, що ревю може вплинути на рішення про покупку вина в магазині, на задоволення людини.
З часом до вина почала ставитись критичніше. Мені вже є з чим порівнювати, і з’явилася відповідальність. Помітила, що я занижую оцінки винам: нехай підписник за моєю рекомендацією краще купить вино і отримає більше, ніж очікує, аніж розчарується.
Мої перші ревю на вина у Vivino завищені
Про вино, яке захопило
Якось Олеся Донковцева у винному барі Vinostudia пригостила мене вином Petrus. Я подивилася на рейтинг вина, ціну і сказала, що нічого смачнішого не пробувала в житті. Авжеж, тоді в мені говорили емоції.
Сьогодні я вже не кажу про найкращі вина у житті. Є вина, які здивували і захопили мене в останні кілька місяців або тижнів.
Не критикую вино, якщо мені не задали прямого питання про нього. Знаючи, скільки роботи стоїть за кожною пляшкою, я краще промовчу, ніж буду критикувати.
Зараз захопилась натуральними винами. Кожного разу дивуюся тому, що відкривається в келиху. На одній з останніх дегустацій було піно грі з Франції, яке близько місяця мало контакт зі шкірками — і воно було червоне, зовсім не схоже на піно грі!
Про критику Vivino
Коли бачу «розбори польотів» з Vivino у «Фейсбуці», то стримую себе від дискусії. Іноді терпець уривається, відписую і отримую свою порцію хейту. Vivino критикують через страх. Коли людина заходить у винний магазин і з порога каже: «Обійдемось без допомоги консультанта. У нас є Vivino». Або у ресторані гості запитують сомельє: «Який рейтинг ваших вин у Vivino?».
Це знецінює зусилля і роки, які спеціалісти витратили на винну освіту. Ставлю себе на місце людей, які опиняються в такій ситуації, і розумію причину критики. Виходить, що середня арифметична оцінка стає важливішою, ніж думка людини, яка володіє експертними знаннями.
Vivino — це соціальна мережа з усіма мінусами і плюсами. Згадайте «Інстаграм», де з’являються популярні блогери, збирають велику аудиторію, яка прислухається до їхньої думки. Тут така сама історія.
Vivino критикують через страх
Можна поставити п’ятірку посередньому вину, і у нього буде високий рейтинг у Vivino — технічно це можливо. Але я завжди дивлюся на кількість оцінок. Якщо у вина одна висока оцінка, то навряд чи їй варто довіряти. Але якщо після двох тисяч ревю у вина оцінка 4,5, то якість відповідає оцінці.
Нещодавно був скандал: недорогому напівсолодкому вину з Абхазії набили масу високих оцінок. Але якщо подивитись на ці оцінки, то їх залишили люди з одного регіону. Це ознака того, що це зроблено механічно.
Якщо вино протягом 10 років отримує високі бали, це схоже на правдиву оцінку. Якщо вино отримало високу оцінку за два тижні, це має викликати підозру.
Важливо дивитися ревю людей, яким ти довіряєш. Я слідкую за українськими і світовими винними експертами у Vivino. Вони обережні у висновках і іноді занижують оцінки.
Якщо хтось каже, що Vivino — це не професійний підхід, я раджу піти у додаток і додати туди професійних відгуків. Це б допомогло зменшити ризики. Закликаю людей, які розуміються на вині, публікувати більше своїх оцінок. Але зазвичай від цих закликів відмахуються.
Зараз в Україні близько 40–45 тисяч користувачів Vivino
Про користь Vivino
Нещодавно у сканері з’явилися поради щодо поєднань вина з їжею. Людям це зручно — одразу в магазині можна підібрати продукти для страви до вина.
Можна не публікувати ревю у Vivino, а зберігати їх для себе як винний щоденник. Є також функція сканування винних карт, коли додаток показує середній бал навпроти вина. Є функція порівняння вин, яка показує сильні сторони різних. У магазині це дуже зручно.
Коли формую добірки для дегустацій, то сканую вина у Vivino. Розумію, куди мені їх поставити — за ароматом, смаком, інтенсивністю.
Якось задали питання: дешеве фраголіно у Vivino отримало 4,5 і справжнє шампанське теж має оцінку 4,5. Як до цього можна серйозно ставитись? Я пояснюю, що до Vivino, як і до будь-якої іншої соціальної мережі, треба ставитись критично. Можливо комусь фраголіно і краще за шампанське?
Розумію, що в солодких і напівсолодких вин оцінки у Vivino будуть завищені, бо людям такий стиль більш зрозумілий. А оцінки натуральних вин будуть занижені, бо не всі готові до ароматів квашеної капусти в келиху.
Про жінок у винній сфері
У винній сфері є стереотипи щодо жінок. Маю знайому сильну експертку з вин. Покупці іноді просять її покликати «нормального сомельє».
У моїх проєктах замовник іноді просить саме чоловіка-сомельє — така от вимога гостей дегустації.
Є стереотип про «жіночий алкоголізм». Про те, що жінка, яка працює з вином, чимось гірша від інших жінок. Мовляв, вона ж мати, повинна подавати приклад, а не вправлятися з пляшками й келихами.
Існує історія про те, що жінка в українській сім’ї не повинна мати своєї думки. Або думки, відмінної від думки чоловіка. Все це переноситься у винну сферу.
За першою освітою я математик-програміст, але жодного дня не працювала за спеціальністю. На першій співбесіді після університету мене одразу ж пригнобили «великі айтішники». Так само могло статись і у винній сфері. Але я вже знала, що для нашого суспільства це нормально.
Вино повинно бути антигендерним. Робота з вином повинна бути антигендерною.
Іноді жартують: «Ти сомельєрша чи сомельєрка?». Відповідаю: я просто люблю вино.
Вино повинно бути антигендерним
Якщо на дегустації третина гостей будуть чоловіки, то обов’язково ставлю рожеве вино. Хочу побачити реакцію і попрацювати з фобіями. Досі є чоловіки, які принципово не п’ють рожеве вино, а одразу його виливають. Вмовляю понюхати, розібратись. Яка різниця, якого вино кольору, якщо воно смачне?
Стереотипів безліч: мускат — це жіноче вино, гевюрц — це жіноче вино, рислінг — це жіноче вино. Намагаюсь боротися, дискутувати з гостями, давати пробувати вина, які ламають стереотипи.
Про тренди
Натуральні вина — не швидкоплинний тренд. Наприклад, у Берліні цій моді вже другий-третій рік і інтерес тільки росте.
Хтось обирає натуральне вино через екологію, комусь подобаються винороби-натуралісти, комусь цікаві диваки, люди open minded. Це не винороби-традиціоналісти «у п’ятому поколінні», які можуть зверхньо дивитися на людину.
Натуральне вино — цікаве і непередбачуване, кожен раз по-різному розкривається в келиху. Дає різнопланові враження. Великий міф, що всі натуральні вина — смердючі. Є позиції, про які взагалі важко сказати, що це «натуральщина».
Одне з останніх сильних вражень — червоне сухе натуральне вино з сорту винограду ксіномавро з Греції.
У цьому році мені цікаво відкривати нові незвичні винні регіони. Наприклад, в Україні з’явилися вина з Угорщини і Румунії. Всім раджу розширювати винні горизонти — сумувати не будете!
До українського вина люди й досі ставляться з осторогою. Мало чи не на кожній дегустації мене запитують про українське вино. Відповідь перетворюється на довгу розповідь про наші регіони, історію і потенціал.
Досі живий безглуздий міф про порошкове вино!
Руйную стереотипи про українське вино сліпою дегустацією. Коли люди не бачать етикетку, то об’єктивно оцінюють вино. Даю наосліп пробувати ігристі вина Shabo, кілька разів ставила мускат від винарні «Колоніст». Нещодавно на дегустації рислінгів вино від винарні «Бейкуш» дуже добре показало себе навіть на фоні Ельзасу.
Досі живий безглуздий міф про порошкове вино!
Про дегустації
На професійній дегустації ніколи не ношу парфуми, щоб не псувати собі й іншим враження від вина. Вдома виступаю за експерименти: ставлю на стіл різні келихи, різні страви. Вино стає смачнішим, якщо про нього почитати, тому всіх закликаю хоча б п’ять хвилин витратити на пошук інформації про те, що ви п’єте.
Машина може запам’ятати більше вин і регіонів, ніж людина. Але з машиною поки не поговориш щиро. Машина не розпитає про настрій, сім’ю — це інша цінність. Поки машина не здатна задовольнити цю потребу, я спокійна за долю винних спеціалістів.
Не відмовляйтеся від допомоги сомельє. Це люди, які люблять свою роботу. Вони додають до вина чи не найголовніше — настрій.
Фото: Facebook / Inna Nasadyuk
Читайте також:
«К украинскому вину нужно относиться реалистично»: сомелье и ресторатор Евгения Николайчук
«Вино як привід»: чому формат винних барів став таким популярним
Італійські вина за розумними цінами в новому Toscana Wine Bar у ТЦ Retroville на Виноградарі
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi