пошук
Лана Світанкова
Автор
Disclamer від редакції PostEat: ця стаття вперше була опублікована автором у власному блозі і готувалася саме для нього. Ми публікуємо цей матеріал з дозволу автора.
Повернемося трошки в березень і тиждень в Барселоні, куди я поїхала складати два іспити, але заразом перевірити, що там, як там з пивом і раптово навіть фестивалями. А от по-всякому там.
Почнемо з закладів. Якщо говорити про паби-пивоварні, то вийшло потрапити у два. В Garage (Carrer del Consell de Cent, 261,) ми простирчали майже чотири дні, бо пиво ну дуже вже хороше, а завдяки фестивалю, весь тиждень йшли презентації колабів, гостьові крани, тому було не нудно. Цінник середній по палаті, насправді. Крани свої/гостьові залежно від обставин, банки найсвіжіші в холодильнику, їжа типова для закладу, який робить акцент на пиві — снеки, кілька бургерів. Персонал приємний, бувають пивовари, яких можна спитати, як вони зробили оцю чи цю діч (так, в одне пиво вони жахнули крема каталана). Але це просто розсадник найсвіжіших, найхрусткіших, найсоковитіших хейзі, я не те щоб великий фанат, але просто відмовитися неможливо. Дуже рекомендую.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
BlackLab (Palau del Mar, Plaça de Pau Vila, 1) я спочатку повважала «чорною лабораторією», а насправді то чорний лабрадор). Цінник досить гуманний, є флайти, різноманіття стилів радує, немає якогось ухилу в один бік. Є хороші ланчеві пропозиції та й взагалі непогане меню, трошки з ухилом в бруклінські bbq, але не повністю воно. Дуже приємні столики біля віринних вікон, вечорами явно жива музика. Вазагалі дуже розслаблена місцинка в час ланчу в будній день, до якої гарно прогулятися набережною. Ходіть, там добре.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Тепер по закладах. Асболютну першість легко і невимушено виборює BierCab (Carrer de Muntaner, 55), в якому було так смачно і добре, що жодної фоточки. Дорого, смачно, вражає. Справжній гастропаб, в первинному значенні. Фантастичні тапас, 36 кранів добірного пива з таких закапелків землі, що я навіть не уявляю, якими порталами воно доїжджає в цей заклад. Анкоридж, глибоке ніде Каліфорнійщини (120 чекінів на тапці, це або суперсвіже, або таке рідкісне, що в будь-якому разі робить честь), майже завжди забито, на місце треба чекати, але воно того варте. Поруч є крамниця, в який так само рідкісне і дороге пиво в пляшках і банках.
Kraftank (Carrer de la Diputació, 223) був обіцяний фірмовим закладом Naparbier, але на диво в розливі було лише одне їхнє пиво і кілька пляшок в холодильнику. Плюс, якось все це по-багатому, мідь, шкіра, едисонові лампи, мотоцикл на стіні, не в’яжеться з цією пивоварнею, швидше за все, інвесторський проект. Якось незатишно, якщо чесно, цінник вищий за середній, тапліст був на той момент відверто нудним, єдиним, що здалося справді цікавим, був холодильник з трапістами 95, 97го років, хтось вінтажить потихеньку.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
В тому ж районі недалече (там все недалече, і Гараж, і Біркеб) нещодавно відреставрований BrewDog Barcelona (Carrer de Casanova, 69). Ми зазирнули туди в день фестивалю, коли було обіцяно презентацію нового проекту від собак OverWorks (кислі бочкові проекти) за присутності самого Мартіна. Ну що, ми прийшли, випили по кислячку і пішли, бо провели там майже годину, а презентація так і не почалася (хоча Мартін прибув 40 хвилин тому). Ну така от повага, чи шо. Сам заклад маленький, з типовим інтер’єром і таплістом.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Kælderkold (Carrer del Cardenal Casañas, 7) і Ølgod (Carrer de l’Hospital, 74) належать одним і тим самим людям, і якщо перший — крихітний бар на одну стійку і додаткова спікізі зала з коктейлями і колекцією міцних напоїв, то другий досить великий з 30 кранами пива з скандинавським ухилом (представлено багато пивоварень саме з того регіону). Цінник середній, вибір непоганий, є досить вигідні флайти.
Не можу не згадати Grasshopper Ramen Bar (Plaça de la Llana, 9) — дуже файний рамен і тап-рум BeerCat Brewery, у яких ми випили фантастичний охмелений кислий фармхаус.
По крамницях.
Непоганий вибір місцевого цікавого пива був у OKasional Beer (Carrer de Casanova, 11), є трошки імпорту, але дуже незвичайні місцеві зразки. У Lambicus Shop (Carrer de Rocafort, 9) буде чим потішитися любителям кислого, а Rosses i Torrades — Celler de Cerveses (Carrer del Consell de Cent, 192) має крім фантастичного вибору і свіжості всього ще 4 крани, тому можна приємно побазікати з хазяїном про місцевий розвиток пивної культури.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
А тепер про фестиваль.
Barcelona Beer Festival (https://barcelonabeerfestival.com)
Скажу чесно, я не отримала того задоволення, яке хотіла, бо формат був дуже незвичний і не сильно пояснювався на сайті, тому якщо ви раптом зберетеся знайте, як це відбувається.
Якщо купити нормальний квиток (15 євро), ви отримуєте перепустку, буклет, келих 200мл (для фестивалю це багато, і практично ніхто не погоджується налити половинку, я лише згодом дізналася чому), і ця порція коштує залежно від пива 2-3-4 фішки, кожна з яких коштує один євро. Це, власне, ціна у будь-якому закладі в перерахунку. І виходить фестиваль дуже дорогим, це раз. Виявляється, що був квиток, який називався експірієнс, коштував 50 євро, в нього входила футболка, келих на 100 мл і 20 фішок, кожна порція пива з таким келихом коштувала 1 фішку. Але про це треба знати.
Далі найнеочікуваніше — так, на фестиваль заявлено 650 сортів пива, але ви гадки не маєте, коли їх наливатимуть. Тому що немає стійок пивоварень (точніше, було 3 чи 4, але вони коштують шалених грошей, тому то був BrewDog, Founders і хтось іще). Вся решта пива рандомно наливається на 120 кранах, які періодично оновлюються. Цього року з’явився додаток, а раніше треба було за цією вакханалією спостерігати на величезній дошці, яку постійно переписували. Тому єдине що може допомогти — відмітити в додатку пиво, яке тебе цікаить, і коли воно з’явиться на крані, прийде повідомлення. Але це означає, що доведеться стирчати на фестивалі всі три дні від початку до кінця, щоб точно все впіймати.
Мийок на всю здоровезну локацію було дві станції. 8 точок їжі. В програмі були й заходи, на які теж виявляється треба було записуватися (теж нуль оголошень про це на сайті), а пріоритет на запис був у тих, хто купив експірієнс. Тому на показ документалки про ламбіки ми потрапили в порядку живої черги, коли увійшли всі заброньовані, а на решут подій — ні. Поки не прайм-тайм, там же можна якось орієнтуватися, але коли люди збираються, то це майже неможливо витримати — надто голосно, надто штовханина.
Не впевнена, що хочу потрапити на цей фестиваль ще.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Автор: Лана Світанкова — любителька пива, пивна писака, пивна бігунка, голос пивоварні Varvar Brew. Тимчасовий пивний суддя (Prov. BJCP Judge), перекладач, борюкало пивних міфів і насаджувач пивної культури подеколи у деспотичні методи.
Матеріал опубліковано з дозволу автора. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст авторського матеріалу. Думка редакції може відрізнятися від думки автора.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi