пошук
MVP
Автор
Принципи формують особистість та роблять людину тим, ким вона є. Напередодні проведення Національного відбору Bocuse d`Or Ukraine 2021 редакція PostEat разом з ТМ Kurator розповідає про професійні досягнення представників української гастроіндустрії, їх життєві цінності та думки.
Сьогодні принципами життя і роботи ділиться Юрій Ковриженко – шеф, гастродипломат, посол української кухні в світі.
Я не можу жити без подорожей.
Я ніколи не брешу про їжу.
В роботі головне – це увага.
Головні цінності в житті – це любов.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Якби у мене був шанс щось змінити в житті, то я б нічого не змінював. Життя нам для того і дано, щоб його проживати, робити помилки, або ні 🙂
Мій головний козир – це почуття гумору та досвід.
Я не прощаю в роботі брехню та дилетантство.
Міжнародний конкурс Bocuse d’Or у 1987 році заснував знаменитий шеф-кухар Пол Бокюз (Paul Bocuse). Це кулінарне змагання найвищого рівня і одночасно презентація новітніх кулінарних трендів, яке відбувається перед глядачами на кшталт спортивного чемпіонату. У конкурсі вагомий акцент роблять на креативності, використанні техніки, смаку і текстурі страви та її складових.
Мій ідеальний день – це прокинутись десь на катамарані посеред моря, зробити каву, і просто провести час з коханою людиною на борту.
Якби я до кінця життя мав їсти лише один продукт, це були б томати.
Головне в ресторані – це гостинність.
Якби мені дали мільйон доларів, я б відкрив свій невеличкий ресторан десь на узбережжі Амальфі,Тоскани або Лігурії.
ТМ «КURATOR» – це бренд української курятини добірної якості, що розуміє потреби фуд-майстрів та відповідає їм.
Найдивніша їжа – це комахи. Незважаючи на те, що я їх їв по всьому світі, вони для мене залишаються незвичними.
Професіоналізм проявляється у знаннях. Справжній фахівець – це людина з досвідом.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Якби моє життя було фільмом, він називався б «Ми їдемо на палаючому ровері крізь ліс».
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб зробити Україну гастрономічною країною, я б багато чого зробив. Зміни в законодавство, розробив програму популяризації України, української гастрономії та українських виробників у світі, бо це все дуже пов’язано. Якби у мене був ресурс, ми вже були б в усіх можливих гідах, і в нас вже були б туристи звідусіль. У нас є досвід, є продукт, є бажання, є прагнення, але, на жаль, все рухається дуже повільно.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi