ULICHNAYA EDA, Липень 2017: Чому я хочу платити 100 грн. за вхід? - PostEat

пошук

ULICHNAYA EDA, Липень 2017: Чому я хочу платити 100 грн. за вхід?
25-07-2017 0 4243


Перш ніж розпочати наше цікаве спілкування, давайте познайомимось. Я не журналіст, я не професіонал в кухні, і, тим більше, я не вмію готувати (ну майже). Я такий, як і більшість з вас — просто люблю кухню і захоплююсь усім, що з нею пов’язано. І оцінюю все також з простої сторони — як пересічний громадянин, що хоче хорошого сервісу та смачної їжі. Я вірю, що нам буде приємно проводити час на порталі  PostEat і усі отримаємо масу задоволення від спілкування. А тепер гайда до найсмачнішого — огляду останнього фестивалю Ulichnaya eda.

Даний фестиваль не можна розглядати як простий набір точок з їжею. І я постараюсь Вам зараз це доказати. Ось те, що мене вразило на цих вихідних, та не відноситься безпосередньо до їжі:

Професіонали. Це найголовніший пункт всієї статті. Я вважаю команду Ulichnaya eda справжніми професіоналами, які знають свою роботу та, що найважливіше, дуже її люблять. Це відчувається усюди — від великої кількості баків для сміття на території фестивалю (та й чистоти загалом), до бажання допомогти та підказати усім, кому потрібна допомога. Завжди можна знайти людину (майже завжди), яка підкаже як тут все облаштовано. Команда старається зробити так, щоб вам було комфортно тут знаходитись і ви захотіли приходити сюди раз за разом і приводити з собою друзів та сім’ю. І все це я бачу як простий відвідувач фестивалю, а що ж там з учасниками, чи до них гарно ставляться? Тут мені на допомогу прийде Валентин Михайлов, професійний кухар та, за сумісництвом, мій рідний брат. Йому пощастило взяти участь у декількох фестивалях саме в якості кухаря і він підтверджує мої слова — при наявності будь-яких проблем, команда вирішувала їх максимально швидко та професійно. Він одного разу забув подовжувач, іншого ж разу перегоріла лампочка — на вирішення цих проблем йшло не більше 10-15 хвилин.

Газета Ulichnaya Eda.

Зорієнтуватись на цьому великому фестивалі нам допомагала газета Ulichnaya Eda. Організатори вирішили випустити свою маленьку газету, в якій вказано основні події фестивалю та карта з усіма точками, що можна відвідати. Це доволі сильно спрощує орієнтування і допомагає відразу підібрати те, що вас цікавить. Газети абсолютно безкоштовні, брати може хто забажає. І знайти їх дуже легко — біля стендів з все тією ж картою фестивалю. Класне рішення, мені сподобалось.

Розваги для дітей. Скажу чесно, коли в мене з’являться діти, я буду з ними сюди ходити кожного разу. Тут вам і великий надувний басейн, де поміщається добряча кількість людей, і надувна гірка, з якої з’їжджаєш в воду, і велика кількість качель, і надувний батут, і ще багато всього, що я просто забув відкласти в своїй голові. Тут лежить велика кількість лежаків та надувних мішків, за які також нічого не потрібно платити. Просто приходь та насолоджуйся. Хочеш сам, а хочеш зі своїми дітлахами.

Visa

Я спеціально захотів виділити це як окремий пункт. Цього разу усі (ну практично всі) учасники фестивалю мали при собі термінал і я без проблем міг розраховуватись карточкою. Це, на мою думку, є дуже зручним — завжди можна відслідкувати свої витрати, та не потрібно переживати за готівку в своїй кишені. Та це не всі переваги від Visa цього разу. При вході не фестиваль була акція — якщо розраховуєшся на вході безконтактною карткою Visa, то вартість входу зменшується вдвічі.

Мокрі носики

Це благодійний фонд тварин, який в першу чергу навчає як правильно відноситись до друзів наших менших, розказує чому це повноцінний член сім’ї, наскільки важлива стерилізація і т.д. Фестиваль виділив їм місце, куди може підійти будь-який відвідувач і погратись з кошенятами та цуциками. Я бачив як батьки приводили своїх дітей, розказували їм як потрібно вести себе з тваринками та гралися з ними. Це дійсно чудово. На мою думку, це дуже круто зроблено не тільки для дітей, але й для батьків (я доволі багато часу провів з одним щеням, ну дуже він милий, мало не піддався спокусі забрати його з собою). Рекомендую усім обов’язково відвідати їх наступного разу, а, якщо у вас є діти, то просто гріх пропустити це місце.

Усі ці аспекти є безкоштовними (точніше, не потребують додаткових витрат). І побачивши це все, ви розумієте, що хочете віддати 100 грн за вхід. Тому що команда Ulichnaya Eda дбає не тільки про свій гаманець, вони стараються робити так, щоб ви провели чудові вихідні та надихнулись на написання подібної статті.

А тепер давайте глянемо, що ж я встиг скуштувати цього разу та чи варто вам також відвідати ці місця (спойлер — так, варто):

Let’s Fries

Новачки фестивалю, вперше взяли в ньому участь. Продають смажену картоплю з сиром та соусом на вибір. Наче нічого унікального, скажете ви. Та тут підкупила їх щирість і люб’язність. Коли ми підійшли до стенду (Хтось знає як правильно назвати місце де вони працюють? Стенд? Будка? Точка?), то вони спеціально для нас приготували свіжу картопельку, яку дали абсолютно безкоштовно скуштувати з усіма соусами. І вже після цього ми вибрали той соус, що нам до вподоби. Лише заради такого приємного підходу та спілкування варто до них завітати.

Mr. Croquer

Тут все просто — сім’я робить саме те, що хоче робити, і робить це якісно та з задоволенням. Підійшовши до стенду, я познайомився з чоловіком та жінкою, що разом займаються однією справою — готують смачнезні сирні кульки у фритюрі без паніровки. Я був готовий з’їсти їх хоч 5 порцій підряд. Скоріше за все, вони ще щось готують, та сирні кульки змусили мене більше нічого не помічати. Незважаючи на всю смакоту, тут важливий не так смак страв, як підхід до людей — продавці щирі, легко йдуть на контакт та хочуть поділитись своїм захоплення з усіма оточуючими. Я дуже радий, що познайомився з цими людьми і впевнений, що це далеко не остання наша зустріч.

Rebra & kotlety

Скажу чесно, я їхав на цей фестиваль заради цього місця. Минулого разу, мені пощастило випадково скуштував київську котлету з сиром дор-блю і це була любов з першого шматочка. Мало того, що це смачно, так ще й дуже ситно, однією котлетою можна добряче перекусити. Подають таку смакоту з собою, як хот-дог. А ще цього разу нам вдалось познайомитись з шефом Василем, який розказав нам історію створення цієї страви. І, якщо Ви хочете її почути, рекомендую завітати в заклад Rebra & kotlety (чи хоча б прийти на фестиваль Ulichnaya eda) та почути її з перший уст.

Sushi 33. Так, це мережа. Так, це не унікальна точка. Так, продавці тут не ввічливі (вони просто ніякі). Але які ж там смачні суши-сендвічі! Настільки смачні, що я навіть не встиг їх сфотографувати. Вжух — і нема сендвічів.

Це лише маленька частина того, що можна побачити на фестивалі Ulichnaya eda. Приходьте сюди зі своїми друзями, сім’єю, колегами та просто насолоджуйтесь!

А ще я Вам буду дуже вдячний за коментарі. Це моя перша стаття поза особистою сторінкою фейсбук. До зустрічі на PostEat.ua!

Фото: Илья Волков 

Автор: Тарас Михайлов

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi