пошук
Наталія Парапан
Автор
На 15 липня за даними МОЗ:
* в Україні виявлено 836 нових випадків COVID-19 за останню добу;
* за цю добу одужали 977 людина;
* усього 55 607 лабораторно зафіксовані випадки по країні;
* загалом проведено 827 157 тестів ПЛР;
* 1427 – летальні;
* 28 131 одужали.
Пандемія не стихає і, скоріше за все, поки не будуть винайдені ліки нічого не зміниться. Ресторанній індустрії за таких умов прийдеться адаптуватись з довгосрочною перспективою.
Більшість раніше працюючих закладів в Україні вже відкрились, багато навпаки закрились зовсім, деякі переформатувались (що, вірогідно, є правильним, враховуючі падіння попиту та купівельної спроможності), а також з’явились нові (не багато) ресторани, кафе, кав’ярні, що відкрились після карантину.
Ресторанний бізнес в Україні не просто «ліг», він практично готувався запрошувати ритуальну службу, батюшку та бабусь плакальниць. Більшою мірою аналогічна ситуація по всьому світу. Але є одне «але».
В країнах, де ресторанна сфера є досить розвиненою, до нового нормально адаптуються активніше і з більш позитивними перспективами. Там є потужна державна підтримка, активні всесвітньовідомі гастролідери, згуртоване ком’юніті та приватна ініціатива. Мішленівські ресторани переходять до простої зрозумілої їжі – Рене Редзепі в Нома почав готувати бургери, бо зараз не час для дорогої високої кухні. Організація MAD FEED в соцмережах розповідає своїй аудиторії про ініціативи підтримки ресторанних діячів та закликає людей до ресторанів. The Worlds 50 Best Restaurants започаткували аукціон для збирання коштів на допомогу індустрії.
У Великій Британії, наприклад, ресторанна індустрія має державну підтримку як у фінансовому плані, так і у плані конкретних дій. Міністр фінансів Ріші Сунак (Rishi Sunak) впровадив програму підтримки Eat out to help out (щось типу «Їжте, щоб допомогти»). Мета – допомогти відновлюватись безпосередньо ресторанній індустрії. Близько 129 000 підприємств, в яких працюють 1,8 мільйона людей, в тому числі паби, ресторани, кафе, бари, кав’ярні, тощо, можуть взяти участь у програмі.
«Зараз унікальний час, тому ми маємо бути креативними. Щоб повернути клієнтів у ресторани, кафе та паби та захистити 1,8 мільйона людей, які працюють у них, я сьогодні оголошую, що протягом серпня місяця ми забезпечимо знижки всім у закладах країни» — , оголосив Ріші Сунак.
Eat out to help out дає можливість закладам робити гостям знижки 50% на їжу та напої з понеділка по середу протягом усього серпня 2020 року. А уряд відшкодує закладам 50% знижку протягом п’яти робочих днів з моменту подання запиту. Запити можна подавати щодня, починаючи з 07 серпня. Програма діє з 03 до 31 серпня. Реєстрація закладів для участі в програмі почалась з 13 липня веб-сайті уряду
Прим. авт. Програма Eat out to help out оголошена Палатою Громад у липні, є частиною так званого «міні-бюджету Covid-19» на суму 30 мільярдів фунтів стерлінгів, покликаного врятувати економіку Великої Британії від спаду, спричиненого Covid-19.
Стосовно інших країн світу. У Гонконзі столики повинні мати перегородки або знаходитись на відстані 1,5 метрів. Деякі Мішленівські ресторани перевіряють температуру та анкетують гостей на предмет стану здоров’я перед тим, як провести за столик. В Амстердамі розміщують столики в окремих теплицях (до речі, у Львові також є заклад, який має столики в теплицях на даху, ми про нього писали тут). Світова ресторанна індустрія по-тихеньку починає працювати.
Українські заклади також поступово вийшли з карантину. Уряд України дозволив закладам громадського харчування працювати.
- Спочатку була знята заборона на роботу літніх майданчиків (за умови забезпечення всіх правил охорони здоров‘я для робітників та відвідувачів);
- Згодом — на внутрішні зали;
- Потім дволили працювати до 22:00;
- Київський мер публічно дозволив працювати без обмежень у часі, але документів так і не надав;
- Зараз закладам дозволили працювати з 07:00 до 23:00, що найбільше завдало шкоди барам.
На сьогодні вже зрозуміло, що люди будуть ходити в ресторани і бари, і жодна пандемія їх не спинить. Принаймні спостерігається активність. Гості хочуть відвідувати заклади, збиратись з друзями їсти та пити. Але в галузі з історично низькою маржинальністю потрібно мати хоч якийсь «план виживання» на випадок, якщо знову станеться загострення вірусу та поки не будуть винайдені ліки.
Прим. авт. Уряд України не допомагає ресторанній сфері від слова «зовсім» на відміну від європейських урядів, які підтримують малий і середній бізнеси, зокрема ресторанний. А тим часом, малий та середній бізнес — це основа розвиненої економіки, вагома частка державного бюджету, майже два мільйони працівників, які можуть перейти у статус безробітних, яких треба буде потім утримувати державі (виплати по безробіттю, тощо), а це багатомільярдні витрати.
Відтак наша ресторанна індустрія має розраховувати тільки на себе. Потрібно не тільки відновити бізнес, а й перезапустити/переформатувати всі операційні процеси з огляду на COVID-19. Щоб працювати і надалі треба працювати безпечно, підтримувати здоров’я та добробут своїх працівників, клієнтів та не сприяти поширенню вірусу. Ресторанному бізнесу (і всім іншим бізнесам також) треба вживати заходів для захисту здоров’я людей. Адаптування дизайну та переосмислення економіки закладів (я про це писала раніше тут та тут ) прийдется робити. У випадку погіршення ситуації (що може статись будь-якого моменту, давайте будемо реалістами), знову всіх «закриють» або треба запропонувати рішення, завдяки яким буде можливе відвідування закладів з мінімізацією ризиків зараження.
Для цього треба оцінити ризики та пропрацювати іх управління, а також психологічно прийняти для себе дві важливі речі:
- У разі посилення пандемії ресторани «закриють» і щоб цього уникнути всі галузі (не тільки ресторанна) мають бути відповідальними. Так є шанс на збереження бізнесів. Якась одна галузь «заб‘є на безпеку», а постраждають усі.
- І друга, розібратись, як безпечно працювати та захищати своїх клієнтів, партнерів, працівників під час пандемії.
Оцінка ризиків полягає у визначенні адекватних заходів щодо контролю поширення вірусу у закладі (закладах), зараження персоналу та/або гостей, тощо. Тому потрібно:
- визначити «слабкі зони», тобто що може спричинити розповсюдження захворювання у вашому закладі (небезпека);
- розрахувати ймовірність заподіяння шкоди та спрогнозувати її масштаб (ризики);
- вживати адекватних заходів для усунення небезпеки, або якщо це неможливо, контролювати визначені ризики).
Управління ризиками — означає знизити ризики до найнижчого можливого рівня шляхом вжиття запобіжних заходів, в порядку їх пріоритетності.
- забезпечити, щоб працівники або гості, які почувають себе погано (або мають ознаки захворювання), залишались дома;
- забезпечити регулярне миття та дезінфекцію рук (гостями, партнерами та працівниками) та дезінфекцію всіх поверхонь у закладі;
- працівники, чиї позиції дозволяють працювати дома, мають залишатись дома;
- робота, яка із дому неможлива (офіціанти, кухарі, менеджери залів, тощо), має виконуватись з дотриманням правил соціального дистанціювання (в ідеалі 2 м, або 1 м);
- для персоналу, що повинні працювати віч на віч постійно з іншими людьми (офіціанти, наприклад), потрібно забезпечити захист. Ніхто не зобов’язаний працювати в небезпечних робочих умовах.
- звернути увагу на працівників, які можуть бути особливо вразливі до COVID-19 (хронічні захворювання, слабкий стан здоров‘я, недавно перенесені операції, онкологія, тощо).
- забезпечення загального доступу (персонал, партнери, гості, тощо) до правил безпеки, з оцінкою та заходами контролю ризиків з боку закладу.
Такі справи.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi