пошук
Олена Березовенко
Автор
Принципи формують особистість та роблять людину тим, ким вона є. Редакція PostEat розповідає не тільки про професійні досягнення представників української гастроіндустрії, а й про їх життєві цінності та думки. Сьогодні принципами життя і роботи ділиться бренд-шеф ресторанних проєктів «Сільпо», Le Silpo, «Сільпо Resto», ресторану неаполітанської кухні POSITANO Марко Черветті.
Я не можу жити без життя. Для мене це повноцінна відповідь, а не просто гра слів. Я вважаю, що кожний день має бути цікавий, наповнений подіями та прагненням до кращого, нових відкриттів, насолоди, радості.
Я ніколи не кажу “ніколи”. Бо як тільки скажеш “ніколи”, обов’язково потрапиш у ситуацію, де почнеш це робити.
В роботі головне — людяність. Насправді не настільки важливо, яка це робота. Важливіше, наскільки ти людяний і відчуваєш та розумієш інших. Без цього не буде успішною жодна справа.
Головна цінність в житті — це свобода.
Якби у мене був шанс щось змінити в житті, то я б нічого не змінював. Час — це сплетіння багатьох факторів. Якщо колись щось виявилося провальним чи болючим, то не факт, що саме воно не привело людину до успіху сьогодні. Усе пов’язано. Нічого не треба змінювати. Це небезпечно.
Мій головний козир — це те, що я ніколи не вірю до кінця. Завжди залишаю місце для сумніву і скептицизму. Це мені допомагає уникати великих помилок.
Я не прощаю в роботі, якщо переварюють пасту. Не можу вибачити. Смертна кара.
Мій ідеальний день — це коли від моменту, коли я тільки прокинувся, і аж до сну мені абсолютно нічого не псує настрій.
Якби я до кінця життя мав їсти лише один продукт, це був би рис.
Головне в ресторані — це напої, музика та їжа. Якщо це все є, то на інше не звернуть увагу.
Якби мені дали $1 000 000, я б подякував.
Найдивніший комплімент, який мені говорили, що я, як Макіавеллі. В італійській мові є таке слово “макіавелліко”. Це щось дуже геніальне, хитре і трішечки лихе.
Найдивніша їжа — це та, що не входить в культуру людини. Для мене це була би ферментована акула в Ісландії.
Професіоналізм проявляється у бажанні рости й у здатності визнавати помилки. А ще — у балансі між “вчитися” і “навчати”, “хвалити” і “сварити”. Це соломонівський підхід. У ньому криється увесь професіоналізм.
Якби моє життя було фільмом, воно б називалось “Пригоди італійця в Україні”.
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб зробити Україну гастрономічною країною, я б запрошував сюди найвеличніших людей, істинних знавців справи, викладачів (наприклад, виноробів, сироварів). А ще з дитячого садка навчав би дітей розвивати смаки. Нове покоління має рости з гастроусвідомленістю, зі знаннями і вмінням їх застосувати.
Фото надані Марко Черветті.
Читайте також:
Принципи життя і роботи гастродіячів: шефиня Льоля Ланда
Принципи життя і роботи гастродіячів: шеф Олександр Йоурз
Принципи життя і роботи гастродіячів: шефиня Стелла Клименко
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi