пошук
пошук
Ритуальні зв’язки між їжею та вшануванням мертвих є дуже давніми і зустрічаються в багатьох культурах. Подібні традиції починались як язичницькі ритуали поклоніння природі та міфічним духам, вшанування мертвих та збору врожаю, а пізніше (з розповсюдженням християнства) були імплементовані до християнської традиції.
Таким чином, сучасні гуляння на Halloween (День Всіх Святих) є християнізованими версіями давніх язичницьких святкувань. Існують лише певні питання стосовно того, яке саме язичницьке свято було адаптоване та стало основою для Хелловіну.
З американським Хелловіном пов’язують Самхейн (англ. Samhain), кельтське свято закінчення сезону збору врожаю і початок зими або «темнішу половину» року. Традиційно його відзначають з 31 жовтня по 1 листопада, між осіннім рівноденням та зимовим сонцестоянням. У кельтських неоязичників одне з чотирьох головних свят Колеса Року (щорічний цикл свят). Колесо Року складається з восьми свят, що відбуваються через більш-менш рівні інтервали. В основі циклу лежать зміни шляху Сонця по небесній сфері протягом року (відоме з середньовічних писемних джерел та етнографічних записів Нового часу).
Багато важливих подій в ірландській міфології відбуваються або починаються на Самхейн. Саме в цей час худобу відводили з літніх пасовищ і забивали на зиму, розпалювали ритуальні багаття, які мали захисні та очищувальні сили. Самхейн вважався граничним часом, коли межа між цим та потойбічним світом стиралась і її можна було перетнути. Це означало, що духи природи, ельфи, феї могли проникнути в світ людей.
Вважалося, що на Самхейн потрібно вшанувати духів природи підношеннями іжі, різних страв аби люди та худоба пережили зиму. Тому їжа та напої урочисто готувались, як дари богам природи. Душі померлих повертались у свої будинки, шукаючи гостинності. Влаштовувались великі бенкети, на яких окремі місця за столами спеціально облаштовували для мертвих родичів.
Також частиною святкування були костюмовані дійства — люди переодягнені у костюми міфічних персонажів ходити від хати до хати, декламуючи вірші в обмін на їжу. Саме в цей період у світ живих могли потратити мертві духи та міфічні створіння. Відтак костюми, можливо, були для язичників способом захиститись від злих духів, замаскуватись, щоб вони їх не впізнали. Міфічні створіння у кельтів називались «Аоса Сі» — та буквально означали фей та ельфів.
Ритуали та ворожіння також були важливою частиною святкування, частиною яких була іжа, зокрема горіхи та яблука, тощо. Вчені наприкінці 19 століття висловили припущення, що Самхейн — це «кельтський Новий рік».
Згодом Самхейн збігся з датою Дня Всіх Святих (У православних припадає на першу неділю після Дня Святої Трійці, в католицизмі святкується 1 листопада) вплинувши на традиції свята Хелловін.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Рецепти страв та традиції (ритуали) розвивалися в кожній країні по-своєму, відповідно до місцевої культури та кухні. У Стародавньому Єгипті мертвих ховали з медовими пирогами, щоб їм було що їсти в потойбічному житті. У Нідерландах «Doed Koeks» (пироги мертвих) споживали на похованнях (поминках). На Сицилії вітають своїх мерців традиційними солодкими рогаликами «Сartoccio di ricotta» та бісквітним печівом «Totò». У Мексиці День Мертвих (Dia de los Muertos) відзначають викладаючи різні страви на алтарі, що вшанувати момерлих. Ацтеки вшановували трьох богів смерті. Головний з них – Міктлантекутлі (ісп. Mictlantecuhtli) – найтемніший, бог мертвих, правитель підземного царства Міктлан. Правив з дружиною Міктлансіуатль (ісп. Mictlancihuatl) – богинею мертвих, правителькою Міктлан. Свята на його честь традиційно відбувались в дев’ятому місяці року за ацтекським календарем (серпень за Григоріа́нським календарем) і супроводжувались, зокрема, піднесенням богам різних страв. Другий бог – Шолотль (аст. Xolotl) – покровитель грози, загробного світу, лих і невдач, вечірньої зорі і темної сторони Венери, але разом з тим був покровителем близнюків і гри в м’яч в Міктлані супроводжував померлих, також супроводжував на початку дня Сонце на небосхил. Шолотль був більш добрішим і ніжнішим, святкові ритуали задля його вшанування більше збігалися з сучасними датами святкування Halloween.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Традиція вшанування духів мертвих їжею
Як ми вже визначились, Хелловін, День мертвих, День всіх святих мають спільне походження та символізують вшанування пам’яті мертвих. У випадку Хеллоуїна, він був привезений до Північної Америки разом з ірландськими та британськими колоністами, та спочатку не було таким популярним серед Європейських іммігрантів у ХІХ столітті. Хелловін вчені вважають модифікованою версією кельтського свята Самхейн та язичницькою спадщиною. У випадку з Днем мертвих, вчені сходяться на його доколумбійському походженні в культах мертвих, розповсюджених серед народів центральної Мексики.
Сьогодні американський Хелловін — це сучасне трактування стародавнього язичницького ритуалу. Проте підношення їжі, костюмовані дійства та ворожіння залишились основними елементами свята. Згідно історичних кулінарних книг та газет, американці почали активно святкувати Хелловін на початку 20 століття. Це був період, коли тематичні вечірки були модними. А згодом, влаштування вечірок на Хелловін для дорослих, підлітків та дітей стало традицією та міцно закріпилось у суспільстві. Традиція ходити по домівкам та випрошувати ласощі (Trick-оr-Treat), в такому вигляді, як ми знаємо її сьогодні, була запроваджена лише після Другої Світової Війни. Насправді (знову ж таки, в цьому разі, похрестили християнську традицію продажу душі з язичницькою традицією «кельтського вертепу» — переодяганням у міфічних створінь, виконання пісень в обмін на їжу чи напої. В час свята важливо було відмовлятись від їжі та напоїв на користь богів, міфічних створінь. Тому люди віддавали ласощі переодягненим мандрівним духам, щоб задобрити їх. Святкова хода відзначала всі великі свята, процвітання та щастя мало прийти до тих, хто дав їжу, напої чи гроші).
Традиційні страви та звичаї на Самхейн (потім Хелловін): Ірландія
В ніч на Хелловін чари та заклинання були потужними, в цей час люди дивилися у майбутнє, а також влаштовували бенкетування та веселощі. Стравами, які обов’язково подавали до столу були Колканон (Colcannon), яблучний пиріг, дріжджовий хліб Barmbrack, яблука та горіхи, тощо.
Традиційно вважалося, що до Самхейну (потім Хелловіну) треба було зібрати весь урожай, завести худобу з пасовиськ до зимових хлівів, всю картоплю викопати, овес зібрати. Не слід було після Хелловіну збирати фрукти або ягоди (ожину і яблука з дерев), бо говорили, що диявол покрив їх своєю ковдрою.
На півночі Ірландії подекуди залишилась стара традиція залишати їжу для фей на Хеллоуїн. Тарілку із стравами разом із ложкою, встановили біля підніжжя найближчого колючого куша або біля входу воріт у ніч на 2 листопада. Одні вважали це ритуалом для мертвих, іншими — підношенням феям. Традиція про підношення їжі феям дуже потужна, і це особливо характерно для свят, більшість з яких мали своє походження ще в дохристиянські часи.
Майже всі ігри та ритуали в цю ніч були пов’язані з любов’ю та залицянням: кільце, приховане в пирозі чи в хлібі означало шлюб. У багатьох куточках країни першу і останню ложки Колканона клали в панчоху дівчини, яку потім вішали у дверей, язичники вірили, що завдяки такому ритуалу, її майбутні чоловік першим увійде до хати. Ще одним звичаєм було, що дівчина не повинна говорити після того моменту, як вона почала їсти свій Колканон, поки вся родина не ляже спати. Або щоб дівчина з’їла яблуко перед дзеркалом опівночі, розчісуючи волосся, тоді її наречений подивиться через праве плече, як годинник проб’є дванадцять.
Вечеря на Хеллоуїн вдома завжди була найприємнішим святом року. Одним словом, все дуже схоже на наші свята.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
Коментарi