Свято Самхейн, що в нього спільного з Halloween - PostEat

пошук

Свято Самхейн, що в нього спільного з Halloween
25-10-2019 0 3364

Автор


Ритуальні зв’язки між їжею та вшануванням мертвих є дуже давніми і зустрічаються в багатьох культурах. Подібні традиції починались як язичницькі ритуали поклоніння природі та міфічним духам, вшанування мертвих та збору врожаю, а пізніше (з розповсюдженням християнства) були імплементовані до християнської традиції.

Таким чином, сучасні гуляння на Halloween (День Всіх Святих) є християнізованими версіями давніх язичницьких святкувань. Існують лише певні питання стосовно того, яке саме язичницьке свято було адаптоване та стало основою для Хелловіну.

З американським Хелловіном пов’язують Самхейн (англ. Samhain), кельтське свято закінчення сезону збору врожаю і початок зими або «темнішу половину» року. Традиційно його відзначають з 31 жовтня по 1 листопада, між осіннім рівноденням та зимовим сонцестоянням. У кельтських неоязичників одне з чотирьох головних свят Колеса Року (щорічний цикл свят). Колесо Року складається з восьми свят, що відбуваються через більш-менш рівні інтервали. В основі циклу лежать зміни шляху Сонця по небесній сфері протягом року (відоме з середньовічних писемних джерел та етнографічних записів Нового часу).

  1. Samhain (Самайн, Самхейн) — ніч з 31 жовтня на 1 листопада;
  2. Yule (Йоль) — день зимового сонцестояння (з запровадженням християнства, суть цього свята була адаптована під Різдво) свято середини зими. Його пов’язують з «Диким полюванням», яке очолює король або королева ельфів. За легендами, людей, які побачили полювання, робили слугами ельфів, забирали у підземний світ або в казкове королівство. Душі людей могли забрати під час сну та приєднати до кавалькади «Дикого Полювання». Дике Полювання також віщувало катастрофу – війну, чуму або смерть. (Після християнізації міф модифікувався, і повір’я стало стверджувати, що катастрофи або викрадання можуть статися лише з нехрещеними людьми). Діти ходили з будинку в будинок з подарунками у вигляді їжі (яблук, борошна, тощо), які лежали в кошиках з гілок ялинок і стеблів пшениці, посипаних борошном. Яблука символізували сонце, гілки — безсмертя, стебла пшениці — урожай, а мука — успіх, світло і життя. Падуб, омела і плющ прикрашали зовні і всередині будинків, щоб запросити духів взяти участь у святі. Гілку падуба зберігали біля дверей весь рік, на знак щасливої долі. За традицією, люди співали язичницький гімн, проводилося благословення дерев, спалення йольского поліна, прикрашалось йольске дерево, обмінювались подарунками та поцілунками під омелою.
  1. Imbolc (Імболк) — 1-2 лютого, свято присвячене язичницькій богині Бригіті – захисниці домівок і домашньої худоби, традиційний час пророкувань та ворожби на погоду (можливо, попередник північноамериканського Дня Бабака. У слов’ян — Стрітення)
  2. Ostara (Остара) — весняне рівнодення, свято на честь Остари, богині світанку, пов’язане з приходом весни і пробудженням природи (ймовірно, попередник свята Паски)
  3. Bealtaine (Белтейн, Бельтайн) — ніч з 30 квітня на 1 травня, свято на честь бога сонця і родючості Беленуса, якому приносили символічні жертви жреці. За повір’ям, що в дні свята бог сонця спускався на землю.
  4. Litha (Літа) — літнє сонцестояння, свято найкоротшої ночі у році (найближчий аналог у Слов’ян – Ивана Купала).
  5. Lughnasadh (Лугнасад) — 1-2 серпня, язичницьке свято початку осені, відзначалось як свято збору чорниці та приготування пирогів з чорницями, назване на честь бога на ім’я Луг (зробимо ремарку, що в північніших країнах західної Європи, наприклад, в Ірландії чорниця поспіває пізніше, ніж в Україні), (найближчий аналог свята у Слов’ян – Медовий спас).
  6. Mabon (Мабон) — 22 або 24 вересня, свято осіннього рівнодення, символізує збір врожаю, підведення підсумків року. Цей день вважається часом збору врожаю, і його традиційно пов’язують з заготовленням всіх дарів матері-Землі. В цей період кельтські відуни проводили ритуали, щоб вистачило їжі в зимовий період. У цей день вшановують покійних жінок в сім’ї.

Багато важливих подій в ірландській міфології відбуваються або починаються на Самхейн. Саме в цей час худобу відводили з літніх пасовищ і забивали на зиму, розпалювали ритуальні багаття, які мали захисні та очищувальні сили. Самхейн вважався граничним часом, коли межа між цим та потойбічним світом стиралась і її можна було перетнути. Це означало, що духи природи, ельфи, феї могли проникнути в світ людей.

Вважалося, що на Самхейн потрібно вшанувати духів природи підношеннями іжі, різних страв аби люди та худоба пережили зиму. Тому їжа та напої урочисто готувались, як дари богам природи. Душі померлих повертались у свої будинки, шукаючи гостинності. Влаштовувались великі бенкети, на яких окремі місця за столами спеціально облаштовували для мертвих родичів.

Також частиною святкування були костюмовані дійства — люди переодягнені у костюми міфічних персонажів ходити від хати до хати, декламуючи вірші в обмін на їжу. Саме в цей період у світ живих могли потратити мертві духи та міфічні створіння. Відтак костюми, можливо, були для язичників способом захиститись від злих духів, замаскуватись, щоб вони їх не впізнали. Міфічні створіння у кельтів називались «Аоса Сі» — та буквально означали фей та ельфів.

Ритуали та ворожіння також були важливою частиною святкування, частиною яких була іжа, зокрема горіхи та яблука, тощо. Вчені наприкінці 19 століття висловили припущення, що Самхейн — це «кельтський Новий рік».

Згодом Самхейн збігся з датою Дня Всіх Святих (У православних припадає на першу неділю після Дня Святої Трійці, в католицизмі святкується 1 листопада) вплинувши на традиції свята Хелловін.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Рецепти страв та традиції (ритуали) розвивалися в кожній країні по-своєму, відповідно до місцевої культури та кухні. У Стародавньому Єгипті мертвих ховали з медовими пирогами, щоб їм було що їсти в потойбічному житті. У Нідерландах «Doed Koeks» (пироги мертвих) споживали на похованнях (поминках). На Сицилії вітають своїх мерців традиційними солодкими рогаликами «Сartoccio di ricotta» та бісквітним печівом «Totò». У Мексиці День Мертвих (Dia de los Muertos) відзначають викладаючи різні страви на алтарі, що вшанувати момерлих. Ацтеки вшановували трьох богів смерті. Головний з них – Міктлантекутлі (ісп. Mictlantecuhtli) – найтемніший, бог мертвих, правитель підземного царства Міктлан. Правив з дружиною Міктлансіуатль (ісп. Mictlancihuatl) – богинею мертвих, правителькою Міктлан. Свята на його честь традиційно відбувались в дев’ятому місяці року за ацтекським календарем (серпень за Григоріа́нським календарем) і супроводжувались, зокрема, піднесенням богам різних страв. Другий бог – Шолотль (аст. Xolotl) – покровитель грози, загробного світу, лих і невдач, вечірньої зорі і темної сторони Венери, але разом з тим був покровителем близнюків і гри в м’яч в Міктлані супроводжував померлих, також супроводжував на початку дня Сонце на небосхил. Шолотль був більш добрішим і ніжнішим, святкові ритуали задля його вшанування більше збігалися з сучасними датами святкування Halloween.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Традиція вшанування духів мертвих їжею

Як ми вже визначились, Хелловін, День мертвих, День всіх святих мають спільне походження та символізують вшанування пам’яті мертвих. У випадку Хеллоуїна, він був привезений до Північної Америки разом з ірландськими та британськими колоністами, та спочатку не було таким популярним серед Європейських іммігрантів у ХІХ столітті. Хелловін вчені вважають модифікованою версією кельтського свята Самхейн та язичницькою спадщиною. У випадку з Днем мертвих, вчені сходяться на його доколумбійському походженні в культах мертвих, розповсюджених серед народів центральної Мексики.

Сьогодні американський Хелловін — це сучасне трактування стародавнього язичницького ритуалу. Проте підношення їжі, костюмовані дійства та ворожіння залишились основними елементами свята. Згідно історичних кулінарних книг та газет, американці почали активно святкувати Хелловін на початку 20 століття. Це був період, коли тематичні вечірки були модними. А згодом, влаштування вечірок на Хелловін для дорослих, підлітків та дітей стало традицією та міцно закріпилось у суспільстві. Традиція ходити по домівкам та випрошувати ласощі (Trick-оr-Treat), в такому вигляді, як ми знаємо її сьогодні, була запроваджена лише після Другої Світової Війни. Насправді (знову ж таки, в цьому разі, похрестили християнську традицію продажу душі з язичницькою традицією «кельтського вертепу» — переодяганням у міфічних створінь, виконання пісень в обмін на їжу чи напої. В час свята важливо було відмовлятись від їжі та напоїв на користь богів, міфічних створінь. Тому люди віддавали ласощі переодягненим мандрівним духам, щоб задобрити їх. Святкова хода відзначала всі великі свята, процвітання та щастя мало прийти до тих, хто дав їжу, напої чи гроші).

Традиційні страви та звичаї на Самхейн (потім Хелловін): Ірландія

В ніч на Хелловін чари та заклинання були потужними, в цей час люди дивилися у майбутнє, а також влаштовували бенкетування та веселощі. Стравами, які обов’язково подавали до столу були Колканон (Colcannon), яблучний пиріг, дріжджовий хліб Barmbrack, яблука та горіхи, тощо.

  • Колканон – це страва, яку готували у сковороді з великим круглим дном, трьома маленькими ніжками та двома вушкоподібними ручками, вона складалась з картопляного пюре, змішаного з нарізаною капустою або зеленою капустою та цибулею. Цю страву готували з картоплі, що була викопана під час збору осіннього врожаю.
  • Ще одна страва-улюбленець на Хелловін – картопляні млинці Boxty. Сиру натерту картоплю віджимали від соку через тканину, змішували з сіллю і добре збитим яйцем. До суміші також додавали молоко. Їх подавали гарячими і добре змащеними вершками, посипали цукровою пудрою. З такого тіста також робили булочки (коржики) та запікали на решітці.
  • Бармбрек (ірл. Báirín breac) – це ароматний та ніжний дріжджовий хліб з білим виноградом і родзинками. Його подавали до столу нарізаним та обсмаженим, з вершковим маслом до чаю. Тісто для бармбрека зазвичай солодше, ніж для звичайного хліба, але не таке солодке, як для кексів.
  • Картопляний хліб Fadge був популярною стравою в Північній Ірландії, готували із картопляного пюре, додавали трохи солі, розтопленого масла і борошна. Тісто ділили на дві частини і розкатували. Слайси нарізаних яблук викладали на основу дека; потім зверху викладали тісто. Його готувати в печі на розпаленому торфі. Коли Fadge був майже готовий, його перевертали на посипали яблука цукром і викладали зверху вершкове масло. Потім повертали у піч, поки цукор і масло не розтануть, щоб утворився соус.

Традиційно вважалося, що до Самхейну (потім Хелловіну) треба було зібрати весь урожай, завести худобу з пасовиськ до зимових хлівів, всю картоплю викопати, овес зібрати. Не слід було після Хелловіну збирати фрукти або ягоди (ожину і яблука з дерев), бо говорили, що диявол покрив їх своєю ковдрою.

На півночі Ірландії подекуди залишилась стара традиція залишати їжу для фей на Хеллоуїн. Тарілку із стравами разом із ложкою, встановили біля підніжжя найближчого колючого куша або біля входу воріт у ніч на 2 листопада. Одні вважали це ритуалом для мертвих, іншими — підношенням феям. Традиція про підношення їжі феям дуже потужна, і це особливо характерно для свят, більшість з яких мали своє походження ще в дохристиянські часи.

Майже всі ігри та ритуали в цю ніч були пов’язані з любов’ю та залицянням: кільце, приховане в пирозі чи в хлібі означало шлюб. У багатьох куточках країни першу і останню ложки Колканона клали в панчоху дівчини, яку потім вішали у дверей, язичники вірили, що завдяки такому ритуалу, її майбутні чоловік першим увійде до хати. Ще одним звичаєм було, що дівчина не повинна говорити після того моменту, як вона почала їсти свій Колканон, поки вся родина не ляже спати. Або щоб дівчина з’їла яблуко перед дзеркалом опівночі, розчісуючи волосся, тоді її наречений подивиться через праве плече, як годинник проб’є дванадцять.

Вечеря на Хеллоуїн вдома завжди була найприємнішим святом року. Одним словом, все дуже схоже на наші свята.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi