Вино із супермаркету: гроші на вітер чи вдала покупка?

Головна › ЇЖА › Вино із супермаркету: гроші на вітер чи вдала покупка?

Ксенія Інзер

Автор

Винні поціновувачі з вуст у вуста передають маленьку, але страшну легенду. Звучит вона приблизно так. Якщо ти ненароком купиш вино у супермаркеті, тебе зацькують за поганий смак і неналежне ставлення до такого величного напою! Гірше за це тільки винний трибунал, де тобі заборонять вживати вино до кінця життя.

Так, я перебільшую. Винного трибуналу не існує. Але зацькувати інколи можуть. І не тільки у Threads. Та чи дійсно неможливо купити нормальну пляшку вина у звичайному супермаркеті? Чи правда, що там тільки балк?

Пропоную заглибитися у тему винно-супермаркетних перипетій і зрозуміти, наскільки раціональними є подібні побоювання. Спойлер: все не так однозначно, як здається на перший погляд.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Неоднозначна репутація вина із супермаркету

В Україні ставлення до вина здебільшого сформовано радянським минулим. Особливо серед покоління X (народжених у період з 1965 по 1980 роки). Різноманіття майже не існувало, а вибір будувався на грузинських і молдовських позиціях. Причому — напівсолодких.

Говорити про якісне вино на полицях супермаркетів на початку нульових — неблагородна справа. Його не існувало. Тільки-тільки зароджувалися спеціалізовані магазини, які імпортували італійські чи французькі взірці, що були по кишені далеко не кожному. Українське вино (якісне!) також скидалося на єдинорога.

Так і звикли: хочеш хороший напій — готуй гроші та йди до дорогого бутика; треба щось доступне — ласкаво просимо до супермаркету.

Можливо, здивую, але подібне ставлення розповсюджене не тільки в Україні. Наприклад, дещо подібне відбувалося і відбувається в Італії. Даніеле Черніллі у статті «Wine at the supermarket» на сайті Doctor Wine пише:

«Дехто стверджує — часом навіть досить палко, — що виробникам якісних вин не варто продавати свою продукцію мережам супермаркетів.»

Чому? Бо немає довіри до вина, яке стоїть на полицях популярних продуктових мереж!

Черніллі прямо вказує, що років 10 тому, можливо, це і мало під собою раціональний ґрунт. Та сьогодні все змінилося.

«По-перше, великомасштабна роздрібна торгівля не є однорідною. Існують такі мережі, <…> що приділяють значну увагу якісним винам і можуть похвалитися солідними винними відділами, де ціни можна порівняти з цінами у спеціалізованих винних крамницях. Крім того, <…> виконують також функцію, яку я б назвав соціальною. Адже в багатьох куточках нашої країни, безумовно, легше натрапити на супермаркет, ніж на хорошу спеціалізовану винну крамницю.»

Аналогічно можна сказати і про українські реалії. Особливо сьогодні — під час повномасштабної війни. Так, у Києві, Одесі, Львові майже не проблема завітати до гарного бутика і купити пляшку-другу хорошого вина. Але Україна значно більша за ці три міста. Завжди простіше взяти необхідне в одному місці, не витрачаючи багато часу та грошей. І саме у супермаркеті це зробити найпростіше.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Ситуація з вином в українських супермаркетах

5 вересня 2025 року американська Служба закордонного сільськогосподарського відомства (Foreign Agricultural Service, FAS) опублікувала звіт USDA — Wine Market Overview: Ukraine. Цілих 13 сторінок з аналітикою українського винного ринку: від споживання до імпорту.

Для статті цікавим є розділ про цінові сегменти. USDA умовно їх розділяє на доступний, середній та вищий. І кожен з них присутній на полицях супермаркетів.

Доступний сегмент — вина Молдови і Грузії, України, недорогі варіанті з країн ЄС. До середнього і високого відносять взірці з Франції, Італії та Іспанії.

Щодо молдовських та грузинських вин, вони завжди були пріоритетними серед українців. Молдова і Грузія історично як були, так і залишаються важливими постачальниками напою. Тоді як країни ЄС, серед яких саме Франція, Італія та Іспанія, мають значні переваги: географія, доступніша логістика, впізнаваність, налагоджені торговельні звʼязки.

А як щодо українського вина? Через війну, окупацію частини південних територій, виробничі ризики, конкуренцію з недорогими винами Європи воно втрачає свою частку на ринку. За оцінками FAS/Kyiv, ще у 2019 році імпорт складав 39%, а у 2024 році — 60% за обсягом ринку.

Звісно, за 2 роки картина могла змінитися. Та поки що це єдині відкриті дані, які мені вдалося знайти. З власних спостережень скажу, що на полицях Сільпо, АТБ, Novus домінує саме імпорт. Але подивимося, як буде далі, якщо дійсно приймуть закон про збільшення частки українського вина у ритейлі та HoReCa.

Якщо раптом цікаво, хто найбільший постачальник вина в Україну, є дані Trade Data Monitor за 2025 рік. Там вказано, що 81% приходився на країни Європейського Союзу, а перше місце — за Італією.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Роль супермаркетів як лідерів продажу вина

У звіті USDA є ще одна цікава штука: більша частина вина в Україні продається саме через супермаркети та торговельні мережі. Документ прямо вказує, що саме вони мають найсильніші позиції у відносинах з постачальниками.

Якщо перекласти на людську мову, то маємо наступне. Супермаркети диктують свої правила, а постачальникам доводиться на них погоджуватися. Більше того, такі мережі мають власні закупівельні центри, часто імпортують вино безпосередньо, формують значну частину асортименту.

Автори звіту зауважують, вибір постачальника залежить не стільки від якості та ціни вина, скільки від особистих звʼязків та відносин власності. Таким чином супермаркети сильно впливають на всю структуру винного ринку в Україні.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Всюдисущий балк — нічне жахіття винолюба

Одним з найрозповсюдженіших тверджень щодо вина з супермаркету є те, що там тільки балк. Хотіла б сказати, що це неправда, брехня, ІПСО, але знову ж таки «не все так однозначно».

Для довідки: балкове вино — вино, яке перевозять великими партіями, здебільшого у спеціальних контейнерах ISO tank або Flexitank.

Так, на полицях супермаркету дійсно є пляшки саме з балком. І не тільки у супермаркетах. У спеціалізованих винних магазинах вони також є. Бо балкове вино — це не стільки про якість, скільки про ринкову модель. Інколи набагато дешевше (й екологічніше!) привезти велику партію умовного новозеландського Совіньйону Блан, розлити його по пляшках в умовній Німеччині, а потім привезти в Україну.

Таким чином зʼявляється реальна можливість скуштувати вино далекої країни не за всі гроші цього світу. І знову-таки повторю — екологічніше!!

Нижній ціновий сегмент іноземного вина — здебільшого результат саме такої ринкової моделі. Але це зовсім не означає, що на полицях супермаркету тільки балк. Якщо раптом буде цікаво дізнатися про балкове вино більше, то і стаття від мене обовʼязково зʼявиться.

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Винний вирок супермаркетам

Думаю, все зрозуміло: супермаркет може запропонувати споживачеві якісне вино. І воно необовʼязково буде дорогим (або навпаки — дешевим). Багато залежить від роботи менеджерів винної категорії мережі, постачальника, купівельної спроможності людини, попиту на те чи інше вино.

Не варто очікувати, що взірець нижнього сегменту принесе неймовірні враження від аромату та смаку. Але здебільшого це буде адекватне вино, яке можна пити. Головне навчитися правильно його вибирати. А повністю покладатися на Vivino не варто. Чому? Поговоримо про це наступного разу.

Фото: надані автором

Джерела: