пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Закарпатський винороб Василь Надь хвилюється у передчутті весни, — «Маю 20 000 кущів винограду. До кожного треба підійти, кожному приділити увагу». Засновник виноробні Nota Bene вірить, що вино творить природа, а людина тільки створює умови. Василь Надь любить поєднання вина зі стейком, цінить культура вина і досі шукає відповідь на питання, — це він сам обрав вино, чи вино його обрало для створення.
Василь Надь
Вік: 58
Освіта: середня, професійно-технічна
Основний бізнес: виноградарство і виноробство
Площа власного виноградника: 5 га (3 га дають врожай, 2 га — молоді лози)
Обсяг виробництва на рік: 10 000-15 000 л на рік
Я не можу жити без вина й виноградарства. Це хобі, яке переросло у професію.
Найважче мені миритись з брехнею і лицемірством.
Якби мав шанс почати все спочатку, то я б робив у житті все так само. Наново б вивчив професію бондарства, щеплення винограду, виноробства. Всі етапи були важливі.
Винороб повинен трошечки попотіти, щоб зробити вино. Хтось купляє виноград, а я думаю, що треба виростити його від саджанця до дорослої лози. Тоді ставлення до свого вина інше, вино інше.
5 га виноградників — це 20 000 кущів винограду. До кожного треба підійти і не обійти увагою. Вино ж твориться на винограднику: у кожен обхід, під час кожної обрізки.
Мій душевний стан зараз — весна. В очікуванні тепла, сонця і величезної кількості роботи, яка скоро звалиться на мене.
Винороб може «літати» у думках про вино — воно буде таке і таке. Буває, що погода ламає йому крила.
Моя «суперсила»…. Суперсили вже немає! Але є надія у якесь більш логічне, більш людське майбутнє. Іноді складається враження, що навколо все робиться тільки, щоб руйнувати, шкодити і ламати. Є надія на зміни на краще.
Ніколи не дозволю собі недооцінити чужу працю.
Я займаюсь вином тому що вино само знайшло мене. Я обрав вино, чи вино мене обрало? Тяжко сказати.
Культура вина — це культура вживання. Шукати хороші вина, виказувати їм повагу правильними келихами, культурним ставленням.
Моє найбільше відкриття у вині сьогодні — це те, що не людина робить вино, а природа. Людина може тільки створити умови для цього.
Найбільша проблема українського виноробства у неврегульованому законі про мале виноробство. У ньому досі багато підводних каменів.
Найбільше мені подобається поєднання вина зі стейком або барбекю.
Мій ідеальний день — коли зранку намітив плани і до вечора реалізував їх.
Якби мені до кінця життя довелось пити одне вино, то це був би рислінг чи леанка.
Головне у вині — це душа.
Вино не винне, якщо компанія погана.
Якби мені дали $1 000 000, я б розширив виноградники і побудував би сучасну виноробню.
Найбільше у нас недооцінені можливості різних теруарів і потенціал різних сортів. Вони просто ще не розкриті.
Найдивнішим вином у моєму житті було вино з червоного сорту блаубургер. З ним було важко на винограднику, вино з нього вийшло таке, що хотів вилити. Але пройшов рік-два і вино стало прекрасним.
Для винороба успіх — коли вина продаються та отримають добрі відгуки.
Щастя для мене — коли вся сім’я вдома, я разом з ними і маємо добре вино.
Мій герой в історії виноробства — це Іван Плачков (засновник виноробні «Колоніст»в Одеській області — PostEat).
Якби моє життя було фільмом, воно б називалось «Історія маленької виноробні».
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб розвинути в Україні виноробство, то я б надав людям, які хочуть працювати у сфері вина всі можливості для розвитку — законодавчі, технологічні, фінансові тощо. Стимулював би збільшення площі виноградників, які за часів Австро-Угорщини були безперервним морем від міста до міста. Якщо є люди, які хочуть працювати з лозою і вином, то їм треба дати свободу і можливості для цього.
Фото: Facebook / Nota Bene, Facebook | Maks Adamenko
Читайте також:
Правила українських виноробів: Богдан Павлій
Правила українських виноробів: Борис Слабошевський
Правила українських виноробів: Геннадій Гутман
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi