пошук
Артем Кузьменчук
Автор
Харизматичний й ерудований Едуард Городецький добре відомий своєю роботою на «Одеському коньячному заводі «Шустов». Він опікувався розвитком відомого бренду українського бренді й роботою першого Музею коньячної справи в Україні.
У 2021 році Едуард присвятив себе власним проєктам. Він зайнявся відеоблогом ProВино та здійснив те, про що мріяв останні 15 років — запустив винний бренд myWine by Eduard Gorodetsky. Городецький вважає, що йому поталанило працювати з вином, мріє про власне «шато» на $1 000 000 і вірить, що стереотипи щодо українського вина відійдуть у минуле.
Едуард Городецький
Вік: 41
Освіта (професія): винороб, Одеська національна академія харчових технологій (2002)
Основний бізнес: виробництво вина
Площа власного виноградника (га): поки що тільки в планах.
Обсяг виробництва на рік: 30000 пляшок
Я не можу жити без друзів та вина. Родина — це за замовчуванням.
Найважче мені миритись з пофігізмом та профанацією.
Головна цінність у житті — життя.
Якби мав шанс почати все спочатку, то я б нічого не змінював.
Мій душевний стан зараз схожий на джина, якого випустили з пляшки.
Моя «суперсила» — це мої мрії.
Справжній винороб ніколи не заспокоюється.
Я займаюсь вином тому що… не знаю, напевно, мені поталанило.
Культура вина — це зробити вино супутником життя.
Моє найбільше відкриття у вині сьогодні — це старе шампанське.
Найбільша проблема українського виноробства у зарегульованості галузі й комплексі меншовартості серед українців. Сподіваюсь, що це можна виправити.
Найбільше мені подобається поєднання вина з людськими емоціями.
Мій ідеальний день — це родина і друзі на нашій виноробні, я готую щось смачне, ми п’ємо вино й смакуємо життя.
Якби мені до кінця життя довелось пити одне вино, то це було б біле сухе.
Головне у вині — це те, що воно існує і прикрашає життя.
Якби мені дали $1 000 000, я б побудував Шато моєї мрії! Тепер доведеться будувати без цього мільйону.
Найдивніший комплімент, який давали моїм винам — «це одне з найкращих червоних, яке доводилося куштувати».
Найбільш недооцінене вино — на жаль, українське вино.
Найдивнішим вином у моєму житті було те біле столове грузинське вино в будинку Джумбера, після якого зовсім не боліла голова. Та ще Pomino Vinsanto від Frescobaldi.
Для винороба успіх — бачити людей, які радіють його винам.
Щастя для мене — це те, що я відчуваю зараз.
Мій герой в історії виноробства — це Рубен Вартанович Гулієв.
Мої герої у реальному житті — це Сергій та Кароліна Ращенко (Батьки велосипедиста Михайла Ращенко, якого у 2015 році в Одесі збив автомобіль с дипломатичними номерами. Водій-винуватець ДТП уникнув відповідальності, а батьки присвятили себе відновленню сина й інших жертв ДТП — PostEat).
Якби моє життя було фільмом, я б дуже хотів, щоб це був «Хороший рік».
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб розвинути в Україні виноробство, то я б не став вигадувати велосипед та скопіював виноробне законодавство з таких країн, як Грузія та Молдова. А ще б дозволив малим виноробам отримувати кредити за програмою 5-7-9.
Фото: Едуард Городецький
Читайте також:
Правила українських виноробів: Іван Плачков
Правила українських виноробів: Гіоргі Іукурідзе
Правила українських виноробів: Роберт Гулієв
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi