пошук
MVP
Автор
пошук
MVP
Автор
З Ігорем Назаровим ми знайомі вже років п’ять. Напевно, нема людини в алкогольній індустрії, яка не зустрічалася з цим професіоналом. У вересні ми зустрілися в Києві на каву після обміну повідомленнями «як сам?». Кожен з нас допомагав ЗСУ та брав участь у волонтерських проєктах, тому було про що поговорити.
Коли Ігор поділився новиною про запуск нового бренду української горілки, я був приємно шокований. Запуск нового продукту під час війни, коли у більшості горизонт планування звузився до кількох місяців, це неймовірно сміливий крок. Тоді ми домовилися, що ближче до запуску продажів ми сядемо і зможемо про це більш детально поговорити. Отже, цей час настав.
Ну привіт! У тебе солідний досвід роботи у великій алкогольній корпорації, чому вирішив піти у власний проєкт у такий складний час?
Привіт! От це так неочікуване питання 😁
Я вже разів 100 на нього відповідав, усі були в шоці, як це так…
Що сталося, те сталося. Відомо, що за час війни кількість розлучень зросла, причин багато, але в основному — через накопичені негаразди та непорозуміння. Ось так і в мене вийшло.
З березня, коли всі оговталися від першого шоку, почалися перші дзвіночки, що в мене та Браун Форман розбігається стратегічне бачення. На це наклалася низка непорозумінь, проблем і розчарувань, тому в один момент я зрозумів, що з мене досить…
Мало хто очікував, що я піду в такі складні часи, маючи гарну посаду, гарантовану заробітню платню та інші корпоративні «плюшки». Для мене це був важкий крок. Маю визнати — декілька тижнів покатався на емоційних гірках, насамперед через шоковану та розгублену українську команду та дивну поведінку керівництва. Але розійшлися ми майже добре (мене навіть пару місяців «продлєвалі», просили затриматись)
Здається, це був Рокфеллер, який сказав: «Не бійтесь відмовитись від хорошого, щоб досягнути великого». Коротше, свою місію я там виконав — Джек (Jack Daniels) та Фінка (Finlandia) найвідоміші алкогольні бренди в Україні. Засидівся я, хочу великого!
Та і, якщо чесно — корпоративність набридла… Хочеться творити «всіляку фігню» 😁
Чому саме горілка? Чим вона краща за інші? Що було в планах на етапі ідеї?
Ну не текілу ж в Україні варити 😉
А взагалі, тут дуже багато відповідей! Почну з головного. Пам’ятаєте фразу: «Ви купуєте Ferrari, коли хочете щось довести, а Lamborghini — коли вам не треба нічого доводити»?
Так от, я не буду щось доводити, бо насамперед маю на меті створити якісний продукт, народжений у спротиві під обстрілами, що буде гідно представляти Україну на міжнародній арені добірного алкоголю. По-друге, планується довгострокова підтримка та відбудова України за рахунок донатів з кожної пляшки. Ну і останнє, але не менш важливе — в планах вивести на світовий рівень не водку (російську), а саме горілку, як наш національний продукт, як Cognac з Франції, Tequila з Мексики або Porto з Португалії.
Ще один момент — попри війну у країні, алкоголь відіграє дуже важливу роль у ці часи. Я не берусь нікого засуджувати, тому що завжди був за відповідальне споживання алкоголю. Також вважаю, що скасування заборони на продаж «бухла» було правильним рішенням, адже роль алкобізнесу в надходженні податків (особливо акцизу) дійсно значна — з початку війни до бюджету було сплачено майже 13 мільярдів гривень. Отже, як би хто не ставився до горілки, її роль у країні, все ж таки, дуже важлива.
Як створювався продукт: назва, лого, рецепт. Яких спеціалістів залучили? (Окремо про картину: як вона надихнула і т.д.)
Мені ця горілка наснилася, як Мєнделєєву… Жартую!)
Насправді було кілька передісторій.
З перших днів війни я активно займався гуманітаркою, мене навіть радником міністра АПК назначили, співпрацював з багатьма фондами. У голові дуже чітко намалювалася картина про масштаб трагедії…
Пам’ятаєте, я казав про розлучення з Браун Форманом? Так от, одне із непорозумінь було ще весною, коли я запропонував трішки підняти ціну на Фінляндію та скерувати різницю на підтримку країни, але далі балачок не дійшло.
Коли було прийнято рішення, що я приєднуюсь до своїх друзів та крутезної команди REGNO, у мене виникла ідея запустити польську преміальну горілку Bjorn саме через систему донатів з кожної пляшки. Я вже майже домовився з Притулою, все вирішив з ключовими мережами супермаркетів, з поляками. Але, в останній момент, фонд Притули не захотів мати справи з бухлом, виріс курс долара, все пішло шкереберть, але ідея залишилась.
Далі — швидше! Ідея дуже швидко трансформувалась з попередніх фрагментів — можна ж випустити свій продукт та самим допомагати, все для цього є. Навіть крутезний благодійний фонд. З перших днів війни наша компанія REGNO була ключовим засновником фонду «Центр Волонтерства та Захисту» (vdc.in.ua) у Львові, на зараз це найбільший гуманітарний хаб в Україні.
Спочатку ми хотіли купити права на марку в Укрпошти, але вдалося познайомитися з автором картини, Борисом Грохом. Домовились із ним дуже швидко! Я, до речі, пообіцяв йому організувати виставку картин у київській галереї після війни 😁. Так і закрутилося — я залучив багатьох знайомих до створення бренду, який з самого початку мав міжнародні амбіції.
Над концепцією працювала одна з кращих продуктових агенцій «Grape» та особисто Юра Гладкій. Назва, дизайн, креативи та комунікація — все це робилося під ракетними обстрілами, іноді без світла та зв’язку.
Якістю горілки займався Іван Бачурін, президент Асоціації Сомельє України. Сайт робив Макс Степенко, геній маркетингу та власник найкрутішого веб дизайну Thefirstthelast.agency в Україні. Можу продовжувати, але взагалі до проєкту, так чи інакше, було залучено більше 130 осіб.
Звучить дуже круто, але маю ще важливе питання — що по якості?
Для мене це було ключовим та найголовнішим! Я вже казав, що запросив Івана Бачуріна — разом ми об’їхали декілька виробництв. Найбільше нам, а точніше Івану, сподобався Уманський ЛГЗ — переважно вони працюють на експорт, у них аж 2 сертифікати Кашруту (Американський та Великобританський), що гарантує неймовірну якість на усіх етапах виробництва, та насамперед — спирту. Тільки уявіть — завод виключно використовує спирт, який в 3 рази перевищує діючі в Україні стандарти. Грубо кажучи, якщо норма частки сивушних масел у спирті класу «Люкс» — 5, то для NEPOBORNA ми використовуємо спирт з показником нижче 2.
Отже, Іван разом з технологом заводу зробили 11 зразків, потім він відібрав 5 фаворитів… та ми все випили (жартую!😁)
Я взяв цих 5 зразків та об’їхав десь 10 барів та ресторанів — сомельє та бармени майже одноголосно відібрали двох лідерів.
Так-так, можеш не робити круглі очі! Горілка реально буває різною, дуже різною! Скажу чесно, я за останні 2 місяці дізнався про виробництво горілки більше, ніж за 20 років в алкоіндустрії!
Так от, вже до цих двох лідерів я додав 2 дуже відомих бренди преміальної горілки (вгадайте які) і об‘їхав ще з десяток закладів — вже зі сліпою дегустацією. І моя горілка перемогла! Грубо кажучи, з майже 100 людей більше 80 у сліпій дегустації обрали мою горілку! А точніше 2 мої горілки! Тому було прийняте рішення вивести на ринок спочатку першу Непоборну, а згодом з‘явиться ще одна, однак зараз не буду розкривати деталі.
Хто основна ЦА горілки?
Років 10 тому я би відповів, що це дорослі чоловіки. Але зараз, з розвитком барної та коктейльної культури аудиторія трохи змінилась. Річ в тому, що хороша преміальна горілка є ідеальною основою для крутих коктейлів. Я багато разів спостерігав, як жінки дивувались, коли їм казали, що коктейль, який їм дуже смакує, зроблений на горілці!
Як правильно пити горілку: стопками, невеликими ковтками як віскі чи в коктейлях?
Правильно в міру! І тут ніколи не буде правильно чи неправильно. Я особисто віддаю перевагу коктейлям, але залюбки можу і стопками, під борщ/сало/холодець.
Що для вас та вашого бренду культура споживання алкоголю та соціальна відповідальність (ти казав, що частка з продажів йде на благодійність)?
Перше, що я скажу — я ні в якому разі не закликаю купувати горілку і тим більше — пити. Особливо у цей важкий час, коли хлопці із ЗСУ роблять можливе та неможливе… Але якщо вже хтось купує — то я просто хочу, щоб люди знали, що NEPOBORNA — це високоякісний бренд, народжений під час спротиву заради відбудови України.
Я вже казав про це, але можу трохи детальніше. REGNO та особисто я беремо на себе зобов’язання протягом наступних 5 років спрямовувати кошти на відбудову України. Поки що, через дефіцит компонентів та високу собівартість плануємо донатити кілька доларів з ящика на благодійний фонд «Центр Волонтерства та Захисту», який, у свою чергу, буде вибирати зруйновані об’єкти та відновлювати їх. І це не просто слова, як у деяких брендів зараз, адже ми щомісяця будемо звітувати про перераховані кошти та висвітлювати реальні кейси відбудови. Вже навіть обрано перший об’єкт в моєму рідному Миколаєві, обстріляний смерчами у березні. Потім це може бути млин у Чернігові або школа в Сумській області. Після війни планую збільшити донати та братися за більш масштабні проекти.
Особливу увагу будемо приділяти продажу за кордон, дистриб’ютор з кожної країни матиме змогу обирати на які об’єкти спрямувати кошти або навіть пропонувати свої ідеї.
До речі, першу партію ми продали за лічені дні та вже перерахували більше 100 тисяч гривень на благодійний фонд.
Які глобальні плани у вашої компанії? Виробляти інші продукти чи також займатися дистрибуцією?
Ну, дистрибуція у REGNO вже давно на високому рівні, компанія є одним з лідерів на ринку вина, наразі в пріоритеті розширення портфеля міцного алкоголю, отже NEPOBORNA стає впевненим кроком у цьому напрямку. Найближчим часом буду насамперед фокусуватись на експорті, дуже хочу якщо не підкорити світ, то хоча б трошки його підпоїти😁.
Знаю, що в багатьох країнах російську водку потрохи прибирають з полиць, тож це відкриває певні можливості. Ну і самі розумієте — впевненості, все ж таки, додає впізнаваність Зміїного острову та наша етикетка.
Іноземці просто в шоці, шо в такий час Українці не тільки продовжують працювати, а ще й випускають новинки.
Вже веду перемовини з багатьма країнами, в тому числі з далекими Австралією та США. Більше того, вже навіть маємо перше замовлення з моєї улюбленої горілчаної країни — Фінляндії! (посміхається)
Чи змінився ринок алкогольних напоїв в Україні? Які очікування?
І так, і ні. Якщо ми говоримо про міцний алкоголь, то в деяких категоріях навіть спостерігається зростання. Не зважаючи на зменшення територій, велику кількість біженців та комендантську годину, віскі або горілка продаються майже як рік тому. А от у більш «святкових» категорій реальна біда — шампанське та ігристе дуже впали, особливо в перші півроку війни, та не думаю, що вони зможуть швидко відновитися.
І наостанок не можу не запитати: чи буде KhuYum радувати киян своїми стравами?
Ти ще запитай про мою колекцію магнітиків! 😂
То був для мене фан, щось на кшталт хобі. Чесно кажучи, усі заклади зачинились в лютому, я навіть зараз не знаю, де меблі та обладнання. Трошки сумую за своєю азіатською історією, після перемоги скоріш за все буду реанімувати її — вже є певні думки з цього приводу.
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
Коментарi