пошук
Elizabeth Kriganovski
Автор
У англійській мові існує вислів щодо парування інгредієнтів у страві: шлюб, утворений на небесах. Перше, що особисто мені спадає на думку – це помідори і сир. Не скажу, скільки років одному зі стовпів одеської кухні – салату з помідорів мікадо та молодої коров’ячої бринзи, такої, щоб аж солодка і пускала сльозу на зрізі, і хто його вигадав. А от у його італійського побратима – салату Капрезе – в метриці записані і рік народження (1924), і місце (о. Капрі, Grand Hotel Quisisana), на жаль «батьківське ім’я» шефа, що його створив, історія не зберегла. Тож, про
КАПРЕЗЕ
Кажуть, що легендарний салат — своєю назвою зобов’язаний острову Капрі, — котрий майже обов’язково є в меню кожного італійського ресторану в усіх куточках планети, вперше приготували на вечерю у 1924 році популярному в ті часи поету та письменнику-футуристу Філіппо Томмазо Марінетті. Автор революційного мистецького маніфесту «Кулінарна книга футуриста» вважав традиційну їжу типу пасти занадто грубою та важкою. Тому шеф гранд готелю виклав скибочки помідорів сорту «Волове серце», які дуже гарно родили на острові; переклав їх листочками базиліку, котрі буяли на кожній терасі; додав кружальця прохолодної ніжної моццарелли з буйволячого молока (mozzarella di bufala) та полив смачною оливковою олією свіжого віджиму. Така комбінація інгредієнтів визвала справжній фурор. Що вже й казати, що поєднання кольорів італійського прапора (зелений – білий – червоний) теж не залишилось поза увагою.
Кілька десятиліть потому до готелю, якраз під закриття ресторану, прибув король Єгипту Фарух і попрохав спорудити йому хоч якийсь перекус. Як ви, напевно, здогадались, йому принесли сендвіч з салатом капрезе. Ясна річ, страва королю так сподобалась, що він розповів про цю виняткову пізню вечерю друзям-мільйонерам, а вони розповсюдили рецепт по всьому світу. (До речі, спеціально для Фаруха розробили версію капрезе з чорнилами каракатиці замість базиліку, але це не справило враження на монарха). Салат, тим часом, став одним із «синонімів» італійської кухні.
ОРИГІНАЛЬНИЙ РЕЦЕПТ
- Помідори «Волове серце»
- Моццарелла ді буфала
- Свіжий базилік
- Малдонська сіль
- Орегано
- Оливкова олія extra virgin
З варіаціями сильно не розженешся, бо салат – геніальний в своїй простоті. Але помідори можна використати різних сортів, тим більше, що в Україні їх зараз, мабуть, більше ніж в Італії. (Зайдіть на сторінку Наталі Кассанеллі в фейсбуці (та до її групи «Сіньйора Помідора») і переконайтесь). Вони абсолютно різні не лише за кольором, формою та розміром, але й за смаком.
Можна заразом з олією (смак якої теж дуже різниться – залежно від країни походження (Італія, Іспанія, Греція) та місцевості виробництва (теруару) додати гарний витриманий бальзамічний оцет, погратися з різними смаками/видами солі (в Японії їх близько тисячі, до речі). Присипати салат свіжозмеленим чорним перцем та свіжою або сушеною зеленню орегано – візитної картки італійської кухні, більш значущої, ніж базилік. Спробувати різні сорти моцарели або, навіть, буррату чи страчателлу. Можна навіть замінити помідори на фрукти або ягоди (нектарин, персик, полуницю, лохину і т. ін.), але моццарелла має бути присутня обов’язково.
Читайте також:
Гастро-замітка: перуанський спеціалітет севіче
Гастро-замітка: італійський спеціалітет панчета
Гастро-замітка: португальський спеціалітет альєйра
Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.
Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:
 |
 |
 |
 |
Коментарi