Food Media Trends: про які заклади говорять

Головна › ЇЖА › Food Media Trends: про які заклади говорять

Автор

Якщо Ви – гедоніст, цей проект Food Media Trends від NOKS FISHES та PostEat для Вас. Нижче – перелік ресторанів, які не лише якісно готують та створюють чудову атмосферу для клієнтів, а й тих, хто намагається неповторно — талановито, сучасно та цікаво — реалізовувати свою маркетингову політику через медійні інструменти.

Отже, мета проекту:

(а) розповісти про тих, хто робить свій бізнес в сегменті гостинності із насолодою, красиво та яскраво, та

(б) створити простір для фахового обговорення питання – що можна робити ще краще?

Завдання ініціаторів проекту — вивчення результатів маркетингової політики гастрозакладів (ресторанів, пабів, кафе, пекарень) через такий показник, як активність в медіа.

В центрі уваги сьогодні – ресторани.

Об’єктами цього дослідження стало медіаполе 139 закладів зі списків номінантів і переможців двох всеукраїнських рейтингів: Національної ресторанної премії «Сіль» і «ТОП-100 кращих ресторанів України» журналу «Новое время». Ми виходили з припущення про те, що сам факт участі в цих загальнонаціональних конкурсах свідчить про активну маркетингову політику закладів, що реалізовується, в тому числі, за допомогою медіа. Крім того, до аналізу медіаполя були залучені ресторанні мережі, які не рейтингувалися в межах згаданих проектів. (Далі, в наступних кейсах, – оцінка представленості в публічному полі пабів, ресторанів вуличної їжі, кав’ярень та пекарень).

Ми проаналізували за допомогою методів контент-аналізу та семантичного аналізу медіаполе ресторанів в більше ніж 4 000 інтернет-медіа, агрегованих в пошукову систему Шукач.info. (Поки що ми не аналізували контент соціальних мереж гастрозакладів, їхній оцінці буде присвячений окремий випуск проекту Food Media Trends). В якості висновків дослідження ми покажемо топ-20 ресторанів із найбільшим обсягом медіаполя за підсумком першого півріччя 2018 року. Зробимо акцент на лідерах за розміром некризової медіаактивності серед ресторанів в таких сегментах, як «українська кухня», «національна кухня» (в якій окремо покажемо лідерів в кількох підсегментах — «італійському» та «азіатському»), «заміський ресторан», «рибний ресторан», «м’ясний ресторан», «ресторан при готелі».

Назвемо топ-10 рестораторів, які, розуміючи роль медіа в розвитку їхнього бізнесу, прагнуть бути із медійним світом на «ти». Визначимо типи найбільш розповсюдженого та ефективного контенту в медіаполі ресторанів. І, останнє, покажемо найбільш розповсюджені в медіаполі емоційні характеристики ресторанів.

Перші висновки, які можна зробити після уважного дослідження контенту першої половини 2018 року, присвяченого українському ресторанному бізнесу, наступні:

1. Якісні ресторани не практикують виключно індивідуалістичну та персоніфіковану присутність в медіа. Друк матеріалів, присвячених плюсам одного, навіть дуже якісного, ресторану, – є, скоріше, моветоном. Так, індивідуальні огляди (як частина медіапромо) – лише на шостому місці по популярності контенту в медіаполі, що створюють ресторатори. А от улюбленим форматом спілкування із потенційним клієнтом виступає огляд, в якому відбувається порівняння ресторанів одного рівня за певним критерієм (спеціальні пропозиції, спеціальні блюда чи напої, проведення масових заходів, тощо). Отже, не бійтеся порівнювати себе із лідерами ринку, це надасть матеріалам із Вашою згадкою резонансу!

2. Втім, найбільш публічні ресторани зробили свою присутність в інтернет-медіа максимально помітною не лише через участь в оглядах, а через участь у визнаних рейтингах: галузевих – Національна ресторанна премія «Сіль» та рейтинг ресторанів «Нового времени» та міжгалузевих – «Людина року». Для Вашого розуміння – саме через участь та згадки у рейтингах два київських та два одеських ресторани створили найбільше медіаполе за підсумком півріччя. Таким чином, намагайтеся частіше брати участь та, особливо, перемагати в номінаціях – це дозволить значно збільшити увагу до вас з боку медіа.

3. «Смачний», «цікавий» та «відомий» — слова, які часто вживаються в медіаполі ресторанного світу країни. Чи усвідомлюють українські ресторатори, що формують ставлення до закладу у потенційного клієнта через його відповідність цим характеристикам.

4. Цікаво: кількість закладів в межах одної ресторанної родини не гарантує пропорційну медійну публічність рестораторів. Наприклад, брати Гусовські, як і Алекс Купер, за кількістю закладів в своєму володінні поступаються декільком іншим учасникам рейтингу, але мають чисельну перевагу в згадуваннях у зв’язку з гастрозакладами. Отже, власникам треба наполягати на частішій «персоналізації» своїх закладів, створювати власні публічні бренди, бо їхня репутація – це й репутація рестораторів та навпаки.