Історія та майбутнє української кухні: все про «Музей Їжі» від родини брендів МХП - PostEat

пошук

Історія та майбутнє української кухні: все про «Музей Їжі» від родини брендів МХП
27-05-2024 0 6405


З нагоди щорічного Міжнародного дня музеїв, який святкують 18 травня, у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові відбулась культурно-кулінарна подія «Музей Їжі» від родини брендів МХП. Редакція PostEat відвідала захід та розповідає, що вплинуло на формування української кухні, які страви полюбляли Тарас Шевченко та Іван Франко, чим частували гостей та скільки курячих гомілок приготували для встановлення рекорду України.

Яскравою та позитивною є тенденція зацікавленості українців національною кухнею, від якої народжуються ідеї створення цікавих дослідницьких проєктів, популяризації автентичних страв та продуктів, відбувається реєстрація локальних страв як елементів нематеріальної культурної спадщини України — все це надихає створювати особливі проєкти про українську їжу, страви та продукти. 

«Музей Їжі» від родини брендів МХП втілили у попап форматі на Співочому полі в Пирогові. На локації презентували інформаційно-інтерактивний стенд з цікавинками з історії та культури їжі, на якому дізнавалися про ключові події, що відіграли роль у формуванні української кухні, гастрономічні смаки видатних українських митців, найбільші свята та їх обрядові страви, а також про традиційні страви різних регіонів України та їх особливості. 

Кілька ключових подій, що вплинули на формування української кухні:

  • Близько десяти тисяч років до н.е — люди навчились вирощувати злакові культури та зберігати врожай, з чого і почалась велика епоха хліба.
  • 1492 рік після відкриття Америки та “Колумбових обмінів” до Європи, а згодом і до раціону мешканців України, потрапляють картопля, помідори, квасоля, кукурудза та інші компоненти, без яких годі уявити українську кухню.
  • 1548 рік — німецький мандрівник Мартін Ґруневеґ під час перебування в Києві залишає в нотатках згадку про борщ. Це найдавніша інформація про страву, котра завойовує світ.
  • У 2022 році культуру приготування українського борщу вносять в перелік нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

«Ми як кулінарна компанія вирішили зробити цей музей, щоб подарувати людям цікаві знання про історію створення їжі в Україні. Кулінарна культура нашої країни настільки багатогранна, що в кожному регіоні є свої унікальні автентичні страви та техніки приготування. Українці люблять готувати і щиро вміють насолоджуватись цим процесом. В «Музеї Їжі» ми втілили, з одного боку, історію, а з іншого — гастрономічну географію країни й присвятили його популяризації кулінарної спадщини України», – розповів заступник голови правління МХП з маркетингу Олег Шмуляєв.

Серед видатних постатей, про гастрономічні смаки яких розповіли в «Музеї Їжі», були Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франка. Великий Кобзар часто писав про їжу не лише в листах, а й у власних творах — любив він як прості страви, так і вишукані, зокрема, пиріжки з цибулею та грибами, борщ з карасями та гуску з капустою. В домі Франків поєднували кулінарні традиції Галичини та Слобожанщини, які втілились в одну з найзнаменитіших українських кулінарних книг «Першу українську загально-практичну кухню», авторства невістки «українського каменяра» Ольги Франко.

В інтерактивній частині стенду гості мали можливість дізнатись про деталі появи та приготування найвідоміших страв української кухні, зокрема, бограча, дерунів, домашньої ковбаси, чебуреків та янтиків, борщу, вареників, паляниці та курячих гомілок. Також відвідувачі дізнались про особливості канонічної української кухні з Полтавщини, яка відома качаною кашею та пундиками, гастрономічний мікс смаків Бессарабії з дунайкою, а також лісове багатство Волині та її знаменитого копченого вугра.

Стенд «Музею Їжі» підготувала команда брендів МХП спільно з експертами: дослідницею Галицької кухні, українською письменницею про історію їжі, авторкою проєктів «Пані Стефа» та «Seeds&Roots» Маріанною Душар; шеф-кухаркою та засновницею єврейського кафе «Єрусалим» у Львові Льолею Ландою; автором історичних путівників, дослідником історії України, антропологом та знавцем галицької кухні Ігорем Лільо.

«Інформацію для проєкту ми брали з різних джерел — це і етнографічні збірники, і кулінарні книжки, і наші власні напрацювання. Для нас було важливо заінтригувати людей, що взаємодіятимуть із стендами — розповісти про знайомі та незнайомі смаки, мотивувати прийти додому та приготувати щось із нашого «музейного меню. Думаю, ми часто недооцінюємо потенціал нашої національної кухні, ставимось до неї як до чогось щоденного, очевидного. Проте, саме їжа вміє створити нам те відчуття дому, яке для дуже багатьох зараз є таким важливим. Саме їжа вміє розповісти про нашу культуру у найпростіший спосіб: частуючи нашими стравами та локальними продуктами, ми маємо нагоду розповісти звідки вони походять, до яких свят готувалися. Це кулінарна дипломатія і вона особливо добре працює в часі війни, коли ми повинні постійно нагадувати світу про себе», — розповідає Маріанна Душар.

Обидва дні вікенду у «Музеї Їжі» працював власний фудкорт, де гості могли скуштувати фірмові страви від брендів МХП: легендарні гомілки «Батерфляй» та стейки з курячого філе від «Наша Ряба», рум’яні крильця в гірчичному соусі та ковбаски барбекю від «Апетитна», котлети, зрази та млинці від «М’ясомаркет», супершашликео з філе стегна та пловео з медальйонів від «Супер Філео», класичну курячу шаурму та фірмову з рваною яловичиною і трюфельною пастою від Döner Маркет.

Також в рамках «Музею Їжі» відбулись цікаві кулінарні батли «Супер Шефео» від бренду «Супер Філео» та шеф-кухаря, креативного директора кулінарного напряму МХП Аліка Мкртчяна. Всі гості події, які зробили донат на реабілітацію військових та ветеранів у межах програми «МХП Поруч», мали змогу у командному змаганні продемонструвати свої кулінарні навички. Дві команди по 5 учасників під пильним оком Аліка Мкртчяна мали за 45 хвилин приготувати найбільшу кількість смачних страв у шефській подачі з філе стегна без кістки та шкірки від «Супер Філео». Учасники завзято смажили, варили, грилювали, нарізали філе стегна, щоб зробити шаурму, салати, фаршировані томати і перці, рублені котлети, шніцелі та стріпси. Всіма приготовленими стравами частували глядачів кулінарних батлів.

«Курка займає перше місце в раціоні моєї родини, адже її дуже люблять діти, вона легка та дієтична. Достатньо швидко замаринувати гомілки з краплею олії та спецій, а філе стегна від «Супер Філео» навіть без маринування посмажити на грилі чи запекти у духовці — і смачна та поживна вечеря для всієї родини готова легко та швидко», — розповідає Алік Мкртчян.

19 травня у Музеї просто неба в Пирогові був встановлений новий кулінарний рекорд України  «Найбільша кількість гомілок, приготовлених на грилі, на одній локації». Під головуванням шеф-кухаря, креативного директора кулінарного напряму МХП Аліка Мкртчяна та шеф-кухаря, керівника відділу з розробки кулінарних продуктів МХП Тараса Василевського на окремій мангальній зоні було приготовлено 3949 курячих гомілок від бренду «Наша Ряба». Детальніше про встановлення рекорду ми розповідаємо в новині.

Окрім всього в «Музеї Їжі» від родини брендів МХП відбувались майстер-класи з приготування борщу та ліпки вареників від шеф-кухарки Ірини Рудневської — експертка поділилась з гостями події професійними секретами та лайфхаками приготування смачних національних страв. Також усі гості брали активну участь у кулінарних квізах та розіграшах подарунків від родини брендів МХП. Гастрономічна подія про українську їжу була наповнена атмосферою справжнього родинного тепла та смачними стравами.

Матеріал підготовлено у партнерстві з МХП — міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій

Цей матеріал вперше опубліковано на сайті posteat.ua та є його інтелектуальною власністю.

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах:

 



Tweet

Коментарi